Головна » 2025»Листопад»21 » «Освіта як основа відновлення та розвитку: інтерпретація минулого й майбутнього через сучасне»: науково-практична конференція в Академії Бой
«Освіта як основа відновлення та розвитку: інтерпретація минулого й майбутнього через сучасне»: науково-практична конференція в Академії Бой
11:10
7 листопада у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука відбулася науково-практична конференція «Освіта як основа відновлення та розвитку: інтерпретація минулого й майбутнього через сучасне», метою якої було продемонструвати роль освіти і культурної спадщини, зокрема нематеріальної, у можливості відбудови України та її сталого розвитку. Реалізувати це можна через співпрацю зацікавлених організацій, закладів освіти, культури, громадських організацій та носіїв-практиків елементів НКС.
До заходу долучилися представники від науки, освіти й культури. КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР представляла його директорка Надія Заваліна. Поїздка до столиці стала можливою завдяки сприянню Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.
Організатори конференції – Міністерство культури України; Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука; Національна академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України; Інститут культурології НАМ України.
З вітальним словом до учасників конференції звернулися заступник міністра культури України Іван Вербицький; голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі; віцепрезидент Національної академії мистецтв України Олесь Санін; ректор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Олена Осадча.
Модерували захід голова Експертної ради з нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України, наукова співробітниця відділу екранної культури та інформаціоналізму Інституту культурології НАМ України Валентина Дем’ян; директорка Вишгородського історико-культурного заповідника, членкиня Експертної ради з нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України Влада Литовченко; керівниця кримськотатарської ГО «Алєм» Есма Аджієва.
Крім вищеназваних фахівців та експертів до конференції в ролі спікерів долучилися завідувачка сектору нематеріальної культурної спадщини МКУ Анастасія Козяр; представник Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКУ Олексій Суконкін; радник дирекції Інституту культурології НАМ України, фасилітатор глобальної мережі ЮНЕСКО Олександр Буценко; доктор філософських наук, академік НАМ України, директор інституту культурології НАМ України Ганна Чміль; директор Буковинського центру культури і мистецтва, член Експертної ради з НКС при Міністерстві культури України Микола Шкрібляк та інші.
Увагу присутніх привернуло питання «Моніторинг впровадження Конвенції 2003 року: результати, висновки, перспективи. Моніторинг у сфері НКС», яке зі знанням справи розкрила завідувачка сектору нематеріальної культурної спадщини МКУ Анастасія Козир. Есма Аджієва вела мову про живу спадщину корінних народів України й національних спільнот, і ця тема була обрана невипадково. Адже кожна свідома людина пам’ятає про геноцид кримських татар, про намагання знищити культуру й самобутність цього народу… Однак – не вдалося! І з українцями цей номер теж не пройде, попри всі намагання ворогів.
Під час обговорення провідні науковці, експерти та носії-практики НКС порушували й інші питання цієї галузі, зокрема:
- про внесення Положення про НКС до Закону України про НКС;
- питання авторського права носіїв НКС (колективне та індивідуальне авторське право);
- культурні права;
- дослідження НКС;
- як можна підтримати носіїв, які опинилися за межами місця побутування того чи іншого елемента НКС;
- роль громад у збереженні НКС;
- освіта як основа відновлення та розвитку;
- традиційне декоративно-прикладне мистецтво в системі сучасного культурного процесу;
- документування й охорона культурної спадщини в надзвичайних ситуаціях;
- культурні права спільнот і охорона нематеріальної спадщини як одна з цілей сталого розвитку.
Усі ці теми надзвичайно актуальні, а надто – для людей, причетних до шляхетної справи відродження, збереження й популяризації НКС.
Круглий стіл «Вплив війни на нематеріальну культурну спадщину. Жива спадщина під час війни», який відбувся в межах конференції, був присвячений обговоренню питань збереження НКС, підтримки громад і їх окремих представників, які є носіями традицій, та забезпечення спадкоємності культурних практик у воєнний час.
Унаслідок російської воєнної агресії постраждало 1599 культурних пам’яток в Україні. Це не просто цифра, а дуже болючий факт, і наше спільне завдання – відбудувати, відродити, зберегти.
Ішлося також про повагу до літніх людей, оскільки саме вони – зберігачі скарбу, ім’я якому – нематеріальна культурна спадщина. Однак НКС – це не тільки про старше покоління. Зацікавлена молодь переймає коштовний досвід, знання та вміння людей поважного віку й таким чином династія зберігачів культурних надбань народу не переривається.
Яскравим моментом і символом незламності українців стала згадка про видання «Вишиті сорочки Луганщини», презентоване цьогоріч у Всесвітній день вишиванки в Києві. Автори книги – кандидат історичних наук, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, асистент кафедри фольклористики Володимир Щибря та українська письменниця, журналістка, продюсерка, членкиня Національної спілки журналістів України, засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк. До слова, це видання можна придбати на інтернет-ресурсах Інституту вишиванки.
На завершення – цитата від Влади Литовченко: «Подібні заходи надзвичайно важливі, адже саме вони формують інтелектуальний і культурний простір відновлення України, сприяють діалогу між наукою, освітою й культурою, допомагають знаходити спільні рішення для збереження національної ідентичності та нематеріальної спадщини».
Погоджуємося з кожним словом і дякуємо за цікавий та змістовний захід. Низький уклін ЗСУ за можливість жити і працювати.
Бережімо нематеріальну культурну спадщину – безцінне надбання народу!