Чернігівський обласний Центр народної творчості

Запрошуємо на майстеркласи

lena — Wed, 08 Jul 2026 10:24:36 GMT

Екологічний флешмоб «Екологія в дії: пакетам — торба!»

lena — Tue, 07 Jul 2026 08:38:13 GMT

Працівники КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР долучаються до екологічного флешмобу «Екологія в дії: пакетам — торба!» 3 липня світ відзначає Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів. Це ще одна нагода замислитися над тим, як наші щоденні звички впливають на довкілля. Кожен із нас може зробити свій внесок у збереження природи: обирати багаторазові екоторбинки, відмовлятися від одноразового пластику та дбати про чистоту навколишнього середовища. Нас турбує майбутнє нашої планети. Тож закликаємо всіх долучитися до цієї важливої ініціативи, адже великі зміни починаються з маленьких кроків. Особливо приємно, що майстрині КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР не лише створюють унікальні екоторбинки власноруч, а й охоче діляться своєю майстерністю з усіма бажаючими. Запрошуємо на майстер-класи, де кожен зможе виготовити свою екоторбинку, поєднавши творчість, українські традиції та турботу про природу. Пакетам — торба! Екоторбинкам — зелене світло! Разом збережімо довкілля для майбутніх поколінь!

А майстрині жито жали…

lena — Tue, 07 Jul 2026 08:34:11 GMT

Готуй сани (ой, тобто матеріали) влітку! Так вважають (і це дуже правильно, до речі) майстрині Обласний центр народної творчості Лідія Гончар і Наталія Гончар. Саме тому взяли серпи до рук і доня, й мати – та й гайда в чисте поле жито жати. А ще пшеницю та всяку іншу пашницю. До колосочка колосочок – є дивовижної краси віночок! До стебленятка стебленятко – є обереги-янголятка! А взимку будуть дідухи і «павуки», ажурні ніжні пташечки… Завершуєм на цьому слові і кажем: до зими готові! Святкового діждемо часу й запросимо на майстеркласи!

Плетемо припинди

lena — Tue, 07 Jul 2026 08:24:09 GMT

«Я раніше була зла, бо не мала припинди…» Цю сучасну ритмічну напівжартівливу пісню чули, напевно, всі. Але наразі – про цілком серйозні речі. Третього липня до Обласний центр народної творчості на майстерклас з плетіння припинд у техніці макраме завітали три чарівні, тендітні й абсолютно не злі, а навпаки – привітні та доброзичливі панянки. Роль учительок узяли на себе керівниця студії ткацтва Антоніна Пустовойт і методистка з редакційної діяльності Світлана Ковгановська. Учениці виявилися напрочуд здібними, тож за годинку з невеличким «хвостиком» кожна вже створила свій неповторний модний та яскравий аксесуар. Ми встигали і працювати, і спілкуватися. Пані Антоніна, пані Світлана та учасниці майстеркласу згадували, коли й де чули слово «припинда» та в якому значенні воно вживалося. Скажімо, Антоніна Миколаївна розповіла, що припиндою в її рідних краях називали повсякденний фартух, куди можна було назбирати чималенько яблучок, грушок або іншої смакоти. Були й гарні припинди, які слугували елементом святкового вбрання. Походить це слово від «припинати». У деяких місцевостях припиндою жартома називають дивну, химерну чи епатажну річ або чудернацьку дрібницю, яку на себе одягнули «заради краси». У такому значенні слово вживалося на Ріпкинщині, звідки була родом мама Світлани Валеріївни. Чула про припинду в такому самому трактуванні й одна з учасниць майстеркласу. На жаль, забули познайомитися, бо дуже захопилися цікавою роботою. Але цілком імовірно, що все ще попереду! Наші припинди точно не чудернацькі! Вони вийшли просто неймовірні і додали своїм господиням гарного настрою та шарму. А ще творчий процес допоміг попіклуватися про ментальне здоров’я. І, звісно, радість від досягнутого! Щасливі були і учениці, і вчительки! Речі, створені власноруч, несуть у собі особливу енергію. Нехай вони стануть для наших гостей і прикрасами, і оберегами, і теплим нагадуванням про творчу зустріч в ОЦНТ! Наразі було «тренувальне» заняття, адже починати завжди варто з найпростішого. Є бажання опанувати складніші візерунки? Ми лише «за»! Вчитимемося разом! Будьмо певні: у нас усе вийде – завдяки бажанню, старанності і взаємопідтримці!

В Іванівці вшанували видатного збирача пісенного фольклору Чернігівщини Василя Івановича Полевика (1925-1999)

lena — Tue, 30 Jun 2026 16:06:26 GMT

Василь Полевик - Заслужений працівник культури України, лауреат обласних премій імені Григорія Верьовки 1989), Фонду культури 1994), імені Бориса Грінченка ( 1997). В селі Іванівка Чернігівського району в 1957 році створив хор та керував ним протягом 30 років. Хор п'ять разів був учасником республіканських і всесоюзних фестивалі, нагороджений дипломами лауреата. Привітала учасників заходу Олена Швидка, голова Іванівської громади. Своїми спогадами про творчий шлях Василя Полевика поділились учасники хору Іванівської громади, гості з Чернігова: Микола Борщ, Заслужений працівник культури України , Андрій Курданов, краєзнавець, Надія Заваліна, директорка ОЦНТ, Олена Сотнікова, донька ( провідний методист ОЦНТ). Справа Василя Полевика живе, і буде жити!

«Петрівські переспіви» об'єднали шанувальників української народної творчості.

lena — Mon, 29 Jun 2026 12:54:39 GMT

«Петрівські переспіви» — це традиційний благодійний фольклорний фестиваль української народної пісні, який щороку проходить у місті Бобровиця та приурочений до свята Петра і Павла. Захід об'єднує творчі колективи, майстрів народного мистецтва та всіх, хто цінує й береже українські народні традиції. Цьогоріч до участі у фестивалі був запрошений керівник студії «Гончарство» КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР Микола Тараненко. Майстер провів захопливий майстерклас з гончарства, який викликав великий інтерес серед гостей фестивалю. Учасники майстеркласу мали змогу ознайомитися з давніми традиціями українського гончарства, дізнатися про особливості роботи з глиною та власноруч спробувати створити глиняні вироби на гончарному крузі. Діти й дорослі із задоволенням долучалися до творчого процесу, відкриваючи для себе красу й самобутність одного з найдавніших народних ремесел України. Такі заходи не лише популяризують українську культурну спадщину, а й сприяють збереженню та передачі традиційних ремесел наступним поколінням. Участь майстрів народної творчості у фестивалі стала яскравим доповненням святкової програми та подарувала відвідувачам незабутні враження, теплу атмосферу творчості й живого спілкування.

Зустріч у межах проєкту «Точка опори: практики візуального мистецтва для ментального відновлення ветеранів»

lena — Mon, 29 Jun 2026 12:52:33 GMT

29 червня в Куликівській громаді відбулася організаційна зустріч у межах проєкту «Точка опори: практики візуального мистецтва для ментального відновлення ветеранів». Директорка КЗ «Обласний центр народної творчості» Чернігівської обласної ради Надія Заваліна зустрілася з представниками Комунального закладу "Центр культурних послуг" Куликівської селищної ради та командою, яка працюватиме поруч з учасниками проєкту. Під час зустрічі обговорили організаційні питання, формат проведення занять, розподіл обов’язків та подальші кроки реалізації ініціативи. До роботи в проєкті долучаться керівники студій Обласного центру народної творчості: • Микола Тараненко — (кераміка); • Наталія Войстрикова — (живопис). Проєкт покликаний створити безпечний творчий простір, де ветерани зможуть через мистецтво знайти внутрішню опору, відновити емоційну рівновагу, розкрити свій творчий потенціал та отримати підтримку в колі однодумців. Попереду — цікава й важлива спільна робота, що поєднає мистецтво, взаємну підтримку та турботу про ментальне здоров’я наших захисників.

Культурно-мистецький проєкт

lena — Mon, 29 Jun 2026 07:48:39 GMT

Відкриття виставки робіт знаного кераміста Сергія Янкова

lena — Wed, 24 Jun 2026 12:15:04 GMT

У Чернігівському обласному історичному музеї імені Василя Тарновського відбулося відкриття виставки робіт знаного кераміста Сергія Янкова, приуроченої до 75-річчя від дня його народження. Минуло вже п’ять років, відколи майстра немає серед нас, проте його творчий спадок продовжує жити. Роботи Сергія Янкова й сьогодні захоплюють глибиною художнього задуму, довершеністю форми та високою майстерністю виконання, надихаючи нові покоління митців і шанувальників українського декоративно-ужиткового мистецтва. Митець очолював студію кераміки КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР, активно брав участь у всеукраїнських виставках і фестивалях, зробивши вагомий внесок у розвиток українського декоративно-ужиткового мистецтва. Сергій Тимофійович народився 19 червня 1951 року в селі Черепківці Чернівецької області. У 1965 році переїхав до Чернігова. Своє життя присвятив мистецтву та творчості: з 1972 по 1994 рік працював художником-оформлювачем, а з 1994 по 2001 рік — майстром художньої кераміки в ТОВ «Пласт-Арт». Із грудня 2001 року очолив студію «Кераміка» Обласного центру народної творчості. Він був не просто майстром своєї справи, а справжнім Учителем. Недарма кажуть: «Учитель від Бога». Можливо, вчителями дійсно не стають — ними народжуються. Адже, окрім таланту й покликання, ця професія потребує великої відповідальності, щоденної праці та безмежної любові до дітей. Саме таким був Сергій Тимофійович — уважним наставником, який умів зацікавити, надихнути, підтримати та знайти підхід до кожного учня. Він щедро ділився своїми знаннями, досвідом і теплом душі зі студійцями, допомагаючи їм розкривати творчі здібності та вірити у власні сили. Сергій Тимофійович активно популяризував мистецтво кераміки, проводив майстеркласи під час міських та обласних культурно-мистецьких заходів. Однією з найяскравіших сторінок його творчої діяльності стала участь у встановленні рекорду України під час ХІІІ Міжнародного фольклорного фестивалю національних культур «Поліське коло». Разом із керівником студії гончарства Миколою Володимировичем Тараненком він створив найбільшу в Україні народну іграшку-свищик заввишки 1 метр 80 сантиметрів та діаметром 2 метри, яку було презентовано на Красній площі Чернігова. 4 травня 2021 року Сергій Тимофійович відійшов у вічність. Минуло вже п'ять років, але пам'ять про нього живе у серцях колег, друзів, учнів та всіх, хто мав щастя працювати поруч, спілкуватися і вчитися у цієї світлої людини. Його творчий доробок, добрі справи та відданість народному мистецтву залишаються вагомою частиною культурної спадщини Чернігівщини, а світла пам'ять про нього назавжди житиме у наших серцях. Його творчий доробок тепер зберігається в Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського.

Виставка триватиме три тижні.

Купальська магія на Золотому березі

lena — Wed, 24 Jun 2026 10:55:46 GMT

Якщо хтось іще не знає, де розташований пляж «Золотий берег», цього вечора можна було сказати: «Іди туди, де чуєш купальські пісні». Бо 23 червня, у надвечір’я Івана Купала, в Чернігові біля красуні-Десни панувала святкова магія і синергія закладів культури. Причетні до створення феєричного шоу – Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР і Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм. Захід відбувся за сприяння Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА. На свято завітали директорка Департаменту Людмила Замай та її заступник Володимир Богданович і директор філармонійного центру Сергій Теребун. Ідея – Оксана Тунік-Фриз. Апаратура – Євген Мацак. На столику – кошики, янголятка та інші вироби з лози. Це майстриня ОЦНТ Лідія Гончар постаралася. Поряд – бойові гусаки, шопери, оздоблені в техніці вибійки, створені її колегою Антоніною Пустовойт. Усією цією красою цього вечора опікувалася саме пані Антоніна. Бо пані Лідія з донькою Наталією проводили майстерклас із плетіння купальських віночків. Стіл із квітами та різнотрав’ям буквально оточили пані й панянки, охочі прикрасити свої голівоньки. Помітила навіть поважного пана, який задля жарту вбрався у віночок. Слід сказати, це було красиво та зворушливо. Дійство розпочалося з «розігріву». Цим мистецтвом досконало володіє енергійний і драйвовий Станіслав Аракільян, який, виконуючи роль ведучого, підготував для глядачів цілу купу серйозних та жартівливих купальських запитань і налаштував усіх на позитив. На запрошення директорки ОЦНТ Надії Заваліної відгукнулася Городнянська громада. Фольклорну програму відкрив КЗ «Міський будинок культури» Городнянської міської ради постановкою хореографів Юлії Бондаренко та Олени Дудко у виконанні народного аматорського ансамблю танцю «Веселка». Співом усіх зачарувала солістка Чернігівського ВМЦ Тетяна Скрипко. Авторка тексту пісні – художній керівник МБК Людмила Скрипко. «Це був надзвичайний вечір, сповнений енергетики таємничих купальських традицій. Дякуємо Чернігівському обласному центру народної творчості за запрошення і можливість долучитися до яскравого дійства!» – ділиться враженнями директорка Городнянського МБК Наталя Рапацька, яка була присутня на заході особисто. Дякуємо навзаєм – за талант і творчу співпрацю. Аж ось і улюблені та неперевершені «Сіверські клейноди» зі своїм керівником Андрієм Лоєвцем тут як тут, щоб підхопити святкову естафету! Ну що ж – усі лише «за»! Чого ми тільки не робили! З чарівною солісткою Христиною вивчили чернігівську старовинну пісню «Рано-рано». Слухали автентичний спів. Наше ріднесеньке поліське «Гу-у-у-у!» звучало як перегук століть і поколінь. Поки дівчата співали, хлопці багаття розкладали. Аж ось винесли й Марену – із трави, усю зелену. Хлопці бігом – на неї дивитися, а відтак почали дражнитися. Кажуть: «Ваша Марена, як курка зелена!» Дівчата на те не зважають, далі собі співають. А поки вони співали, хлопці Марену вкрали. Та дівчата тим не переймалися, бо гарненько підготувалися. Мали вони іншу Марену – святково вбрану, мов ту пишну панну. Поставили її посеред кола та й ну хоровод водити і всіх присутніх до танцю просити. А люди й не відмовлялися, залюбки долучалися. Тож хоровод дедалі ширшав і ставав схожий на велетенський купальський вінок. Мимоволі згадалося етимологія назв «Купайло» – від «купа» й «Соботки» – від соборність. Ось воно – єднання і веселе гуртування! Усі охочі через багаття стрибали (але при цьому про техніку безпеки не забували). А хлопці Купайла злаштували: у солом’яному брилі, з козацькими вусами, в синіх шароварах – якраз Марені до пари! Ой, що то діється? Смолоскипи палають! Це ж, певно, Купайла палитимуть! Ну так і є… І Марена, хоч яка гарна була, теж у вогонь пішла – за давнім звичаєм. Аж ось і вогняні колеса покотилися прямісінько у воду, немов та торба з великого горба, наче велетенські золоті сонечка. І попливли Десною дівочі віночки… А понад берегом Десни лунало «Слава Україні! Героям слава!» Найдовший день у році теж котився до завершення. Наставала найкоротша ніч – купальська. Сподіваємося, кожен цієї ночі знайшов свою неповторну квітку папороті… До святкового дійства долучилася і враженнями поділилася Лана Світко.