Їх рознесло по світу вітром,
Та в наші роки, в наші дні,
Мов тіні радості і смутку світлі,
Мов друзі вірні – ці старі пісні.
Пісня із минулого!…Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями!… Пісня молодості і минулих років, яка заставляє нас посміхатися, відчувати час змін і дух піонерства. Пісня приємних спогадів і ностальгії. Відповідна святкова атмосфера витала за лаштунками районного будинку культури в суботу , 14 січня, ще задовго до початку святкового концерту. Тут відбувалися заключні репетиції, виставлялася звукова та світлова апаратура, апаратура для спецефектів, привезені з Прилук . Піднесений, святковий настрій поступово передавався глядачам в залі, які все підходили і підходили, розташовуючись згідно місць , вказаних у заздалегідь куплених білетах. І ось, під ніжні звуки музики на сцену виходять ведучі Наталія Фесик та Віталій Никоненко. Бринить від тиші повітря в залі, щоб через хвилину прокотитись, пролетіти щирим «Добрий вечір!...» Ніби в підтвердження ведучим, як і годиться щирим господарям оселі, словами пісні «Добрый вечер» продовжують настроювати на лірично – ностальгічний лад публіку директор РБК Віталій Сидоренко та Віталій Дмитрюк. Зачаровує зал своїм незрівнянним співом Валерій Декрет. Що б, здавалося, найактуальніше в любу епоху, любому поколінню, аніж «Я люблю, тебя, жизнь». Пробуємо відкрутити колесо часу назад, у вихор семидеятих… І знову повертаємось в дитинство, де любимі дитячі телепередачі, мультфільми. А в цій подорожі нас супроводжує наймолодша учасниця концертної програми Влада Лисенко з такою знайомою всім і до болю рідною піснею «Облака». Перше кохання, перше побачення, перші розчарування. Нагадують нам про них В. Вірченко та В. Курінець – «А ми удвох», В.Кухаренко та В.Дудка – «Люди встречаются», Т.Лавріненко «Ягода – малина». На душі весна… У чоловіків голова йде обертом від споглядання жіночої краси і чується всюди «Стоят девченки» -Н. Коваленко разом з танцювальним колективом. Коханню, як і пісні, всі віки покірні. Музика і кохання не мають віку. Якщо кохання палке, воно таким лишається і через 30, і через 40 років, якщо пісня душевна, щира – то вона свого слухача знайде і через століття. А пісні у виконанні Л.Якіменко «Замечательный сосед», В.Лісового «Дорога в облака», В.Желіби та Н. Бегези «Водограй», Г.Шульги «Когда весна прийдет», Я. Желіби «А он мне нравится», Т.Литвиненко «Старый клен», С.Яковенка «Соловьиная роща», В.Сидоренка та О.Багмет «Ангара», гостей нашого свята О.Чалої та Н.Вороненко знайшли свого слухача і підхоплені ним, полилися стоголоссям , вирвалися за стіни глядацької зали і відлунням розстелились над полями, лісами, долинами. А ми продовжуємо «плавати»на хвилях нашої пам’яті. Одягаємо різнокольорові краватки, вузькі брюки – дудочки, довгоносі туфлі, чорні окуляри, дівчата роблять пишні зачіски і … на танці, разом з танцювальним колективом «Веселка». Екскурс на танцполе тих років навіює спогади про тодішні кінофільми, фестивалі, конкурси. Ось і наступна пісня була визнана піснею року на Всесоюзному фестивалі пісні в далекому 1976 році. Це знаменита «Вологда» на слова Михайла Мотусовського, музику Бориса Мокроусова. На вечорі виконав її Олександр Коваленко, якому, до речі, на час першого виконання пісні(1976р.) було лише 11 років. Пісню, яку співали раніше і тепер співають цілі міста і села, окремі виконавці і цілі колективи «Старая мельница» на нашій сцені заспівали чи не найочікуваніші виконавці – голова районної державної адміністрації Олег Власенко та гість з Прилук Олександр Дубовик. Схожа на освіжаючий вітер пісня пронизувала до кісток і викликала хвилювання між слухачами. Захід завершувався, зі сцени линули звуки пісні «Песня остается с человеком» у виконанні всіх учасників концертної програми , зал супроводжував її шквалом бурхливих оплесків та захопленими “браво” від присутніх в залі глядачів. І що ж тепер? Чи зміниться щось у тих людях, які незабаром покинуть залу? Звісно, так. Кожен з нас понесе у серці незгасимий вогник рішучості до дій та безмежну любов до благородної боротьби за свої мрії та щасливе майбуття. А що б, здавалося, слова – слова та голос, більш нічого… |
Президент України