Ми раді вітати вас на офіційному сайті Чернігівського обласного центру народної творчості, який є осередком духовної культури краю.|
Почувши слово «семінар», більшість із нас уявляє офіційний захід, суворих спікерів, серйозні доповіді… Але семінар-практикум «Таємниці народної іграшки. Лялька-мотанка», організований та проведений КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР за підтримки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, був зовсім не таким.
Сонячного дня 21 березня до ОЦНТ завітали представники громад Чернігівщини. І потрапили в гостинну затишну атмосферу на захопливий урок народознавства. Та ще й із розмаїттям практичної роботи.
Відкрила захід і звернулася до присутніх з вітальним словом провідний методист з виставкової діяльності та розвитку народних ремесел і художніх промислів Маріанна Ваценко. Пані Маріанна коротко розповіла гостям про основні напрями діяльності центру творчості, акцентувала на волонтерській діяльності працівників закладу, підтримці військових та їхніх рідних, виїзних майстеркласах, а після цього плавно перейшла до теми заходу.
Цяцька, цяцянка, виграшка
...
Читати далі »
|
|
Ця оповідь – не про походження назви села, але вона дуже цікава.
Чудодійна криничка.
Зараз ніхто й не згадає, коли з’явилася в Сухолісках криничка, про яку існує цікава легенда.
У кінці городу одного чоловіка нізвідки виникло маленьке джерельце. Заграла на сонці прозора кришталева вода. Помітили це джерельце люди й почали ходити до нього по воду. Ох і смачна ж вона була – такої ніде більше не пили!
Згодом біля кринички почали збиратися на посиденьки – так припало до душі людям це місце. Але не сподобалося все це господареві, адже дуже вже гамірно стало біля його двору. Зі злістю він прогнав людей. А щоб точно ніхто більше не набирав води, привіз перегною і засипав криницю.
Люди перестали ходити до джерельця. Минув якийсь час, і чоловіка, який познущався над криницею, спіткали біди. То одне лихо трапиться, то інше. Невдовзі осліп його син. Де тільки батько з ним не бував, щоб повернути зір, – нічого не допомагало.
Та якось наснився чоловікові сон, де він почув голос, який наказав: «Відк
...
Читати далі »
Категорія: Регіональні заходи |
Переглядів: 10 |
Додав: lena |
Дата: 20-Березня-2025
| Коментарі (0)
|
|
Народження Сергіївки.
Неподалік річки Перевід оселився вільний козак Сергій Коваль, який у цих краях був знаним ковалем. З тих пір село, яке він заснував, почали називати Сергіївкою, а куток, де була його садиба, — Ковалівкою. Досі ще в селі пам’ятають цього козака, адже він був не тільки гарним майстром, а й добрим та мудрим чоловіком – усі йшли до нього за порадою. Кажуть, у Сергія Коваля було п’ятеро синів і всі вони виросли достойними людьми.
Цікаво, що найпоширенішим ремеслом у Сергіївці було решітництво. Для доброго врожаю поле потрібно було засівати добірним та якісним зерном, яке очищали на решетах. За легендою, решітники з’явилися в селі дуже давно. Козак Сергій, той, що заснував поселення, виміняв у берегівського поміщика за пару породистих хортів молодого решітника Івана. Обмін цей відбувся 29 лютого, на день святого Касіяна. Тож і дали тому кріпакові прізвище Касьян.
Одружився хлопець з місцевою дівчиною, народилося у них шестеро синів і три доньки. Сини разом із батьком
...
Читати далі »
|
|
До вашої уваги розповідь про її центральне село, яка перекликається з тією, що ми вже чули у подкасті Максима Даниленка. Але це зовсім не тавтологія, а рефрен. Бо чим більше людей береже свою історію, тим краще.
Яблуневі сади кохання
На мальовничих берегах річки Рудки розкинулося село з поетичною назвою Яблунівка. У травні сільські хати потопають у біло-рожевому яблуневому цвіті. Саме в такий час найчастіше згадуються легенди, які дійшли до нас із сивої давнини.
Оскільки давно це діялось, іще у ХVІІ столітті, то народ створив дві різні історії, що стосуються виникнення назви села.
Коли козак Іван Жук вирішив звести собі садибу, то припав йому до душі затишний куточок на березі річки. Довколишня природа, ставки, в яких водилася риба, зелені луки з шовковими травами своєю красою переконали Івана, що це якраз те місце, де він може звести дім і оселитися в ньому з красунею-дружиною Ганною, яка була родом із села Кононівки, що на Полтавщині.
Іван та ще кілька десятків козаків разом із сім’
...
Читати далі »
|
|
У неділю, 2 березня, у світлиці КЗ «Обласний центр народної творчості» Обласний центр народної творчості , підпорядкованого Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Департамент культури Чернігівської ОДА , ніде було яблуку впасти. Адже сюди знову завітали гості на свято – весну зустрічати, зиму проводжати. Бо сьогодні Прощена неділя – завершальний день Сиропусного тижня, який називають іще Сирною седмицею, Масницею, Запустами, Пущенням, Заговинами, Колодієм, Бабським тижнем.
Щороку це свято припадає на різний час, але незмінно відзначається за тиждень до Великого посту. Цього року Масниця тривала з 24 лютого до 2 березня.
З цим тижнем пов’язаний цілий цикл святкувань, що поєднує народні традиції та сімейні цінності. А ще Масниця – це смачні частування та веселі забави.
Чому саме Масниця? Усе просто: упродовж святкового тижня готували страви з молочних продуктів – масла, сиру, молока – й залюбки всім цим ласували. «Масниця» – це ж від слова «масний»
...
Читати далі »
|
|
Відомий український шеф-кухар, ресторатор і блогер відвідав Чернігівщину, щоб запозичити кулінарні страви, характерні для нашого регіону. У Корюківці вчився готувати тушковані гурки та сироводну.
Гурки (не огірки!) - страва з м'яса, цибулі, моркви і кислих огірків, яка тушкується зі смальцем і спеціями (бажано в печі) годин п'ять.
Сироводну теж готують у печі - зі свіжого молока, кисляку та пшона (або рису). Без солі і цукру! Їдять холодною - вчора, сьогодні й завтра. Особливо смакує у спеку.
Корюківка вразила кулінарного експерта, який навіть не здогадувався, що "кислі огірки тушкують", а "кисляк запікають"
До речі: обом стравам багато років, але гурки досі готують у Корюківці і навколишніх селах, а сироводну - у Прибині, Шишківці, Рудні, Перелюбі тощо.
|
|
Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко відвідав Чернігівщину з метою дослідження місцевої гастрономічної спадщини. Під час свого візиту він ознайомився з унікальними стравами регіону, зокрема тими, що включені до Обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини.
У Ніжині Клопотенко разом із місцевим краєзнавцем Сергієм Зозулею скуштував «Розсольник зі свинячими нирками» та ніжинську ікру з огірків.
У селі Сиволож Плисківської громади він спільно з господинями готував кашу «Бабка» за відродженим старовинним рецептом.
У Корюківській громаді шеф-кухар навчався приготуванню місцевої страви «Сировадна» та дегустував «Корюківські смажені огірки».
Цей візит спрямований на популяризацію та збереження кулінарної спадщини України, підкреслюючи важливість традиційних рецептів у формуванні національної ідентичності.
Категорія: Регіональні заходи |
Переглядів: 10 |
Додав: lena |
Дата: 20-Березня-2025
| Коментарі (0)
|
|
За часів козацького поселення Седнів отримав свою назву. А спочатку це було давньоруське місто-фортеця Сновськ. Назва походила від річки Снов.
Одна з легенд розповідає, що під час нашестя кримських татар у козацькому містечку, яке було в облозі, перебувало населення не лише козацької столиці, а й навколишніх сіл. Ці люди два місяці тримали оборону. Їм допомагала гориста місцевість і кмітливість козаків. Так і не вдалося татарам піднятися на ті гори і вони відступили. Відступаючи, нібито саме татари й назвали тих людей «сиднями» (від слова «сидіти», а в перекладі з татарської мови «сидні» означало «злі» або «хоробрі»). Звідси й теперішня назва – Седнів.
Також зазначається, що у ті часи у містечку розвивалися ремесла. Особливо поширені були шкіряне виробництво і млинарство.
У 1859 році тут налічувалося 10 шкіряних заводів, один салотопний та один свічковий. Діяло 11 млинів. Розвивалася торгівля. Седнів – містечко з майже тисячолітньою історією, а тому багате на визначні історичні пам’ятк
...
Читати далі »
Категорія: Регіональні заходи |
Переглядів: 10 |
Додав: lena |
Дата: 20-Березня-2025
| Коментарі (0)
|
|
У проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» з нами знову Яблунівська громада. Ця оповідь – про село Білошапки. Ми дізнаємося і про походження його назви, і ще про дещо…
Авторка статті – бібліотекарка Білошапківської бібліотеки КЗ «Центр культури, дозвілля та розвитку» Яблунівської сільської ради Любов Сердюк. Ця розповідь – із книги «Легенди Прилуцького краю».
Лілії втраченого кохання
Село Білошапки розташоване на річці Перевід за 35 кілометрів від районного центру Прилуки. Річка Перевід здавна була судноплавною. За переказами старих людей, неподалік від села навіть колись затонув корабель із золотом. Щоправда, того корабля так досі і не знайшли, хоча води у Переводі, як і у всіх інших річках, нині значно поменшало.
Уперше цей населений пункт згадується 1629 року як козаче поселення Красний Кут. Під час війни зі шведами назва змінилася. За розповідями селян, між селами Білошапки та Березова Рудка був бій. Воєначальники Петра І розставили на кораблях опудала
...
Читати далі »
|
|
5 березня - день пам'яті Олександра Саєнка - видатного українського художника, митця-декоратора (1899-1985), уродженця Ніжинщини.
Ім’я Олександра Саєнка ЮНЕСКО внесла до списку видатних діячів світової культури.
"У творчому доробку Олександра Саєнка понад 500 творів монументально-декоративного мистецтва: декоративні панно, килими, гобелени, кераміка, графіка тощо. Але найбільше художник працював у техніці інкрустації соломою, тим самим відродив на професійному рівні давню народну традицію прикрашали речі побуту соломою.
До народної мистецької традиції Олександр Саєнко додав високий професіоналізм та надзвичайну майстерність. Саме ця улюблена та оригінальна техніка - інкрустація соломою, яка в народі зветься "викладанка", заклала підвалину для визнання митця як на теренах України, так і поза її межами, зазначають мистецтвознавці.", - Національний музей декоративного мистецтва України.
Олександр Саєнко народився 20 серпня 1899 р. в Борзні. У дитячому віці після захворювання на скарлат
...
Читати далі »
|
 | 01-Липня-2021 - Свято молодості та краси у Журавці |
 | 10-Червня-2021 - Родинне свято «На крилах любові через роки» |
 | 03-Червня-2021 - Веселковий світ дитинства у Журавці |
 | 31-Травня-2021 - «Веселкове дитинство – пора золота» |
 | 19-Травня-2021 - Відзначення Дня Європи |
 | 19-Травня-2021 - ІІІ Міжнародний мистецький конкурс «Panorama – Art» |
 | 30-Квітня-2021 - Дистанційний фестиваль хореографічного мистецтва «Грайлива веселка» |
 | 08-Квітня-2021 - Мистецькі новини Бахмаччини |
 | 02-Квітня-2021 - Міжрайонний фестиваль сатири та гумору «Сміхлиця – 2021» |
 | 29-Березня-2021 - КВІТНЕВІ УСМІШКИ |
Президент України