21 червня в виставковій залі Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана відбулося відкриття персональної виставки нашої неперевершеної і талановитої колеги, керівника студії «Художня обробка шкіри та образотворче мистецтво» Наталії Войстрикової. Виставка під назвою «З вірою, надією та любов'ю» представляє витинанку, графіку та живопис, створені Наталією з великою майстерністю та любов'ю до мистецтва.
Щиро бажаємо Наталії наснаги, щоб натхнення не згасало, а життя було наповнене щастям і любов'ю!

Ось що нам пишуть.
«Зелені свята, або Трійця – одне з найбільших християнських свят, яке переходило з покоління в покоління і дійшло до наших часів. Неділю Зеленого тижня називають іще П’ятдесятниця, бо це п’ятдесятий день після Великодня. З цим святом пов’язано багато звичаїв, обрядів, прикмет, які частково дійшли і до нашого села Бакланова Муравійка Куликівської громади.
Перед Трійцею в суботу поминають померлих родичів та відвідують цвинтар. А потім уже починають готуватися до свята. Прибирають оселю і прикрашають зеленими гілками та квітами господарські будівлі й подвір’я. Із трав зазвичай використовують м’яту, лепеху, волошки, любисток, а з гілок – липу, акацію та клен. Зелень символізує майбутній добробут, процвітання і щастя.
У Зелену неділю люди йдуть до церкви освячувати букети з польових квітів, Потім їх протягом року зберігають за іконами. У народі вірять, що ці трави можуть захистити від грози.
У свято Зеленої неділі не можна працювати, тому люди ... Читати далі »

Пропонуємо дізнатися про святкування Трійці в селі Виблі.
«Трійця в нашому селі – храмове свято, тому відзначали його по-особливому: за кілька днів до свята прибирали в оселі, підбілювали, фарбували, наводили лад, справлялися з городніми справами.
У суботу господар заносив до оселі зелень (адже ці дні називалися Зеленими святами), а саме – гілки липи, любистку, м’яти та яр (тобто аїр). Ці рослини традиційні на Трійцю в нашому селі. Ними прикрашали будинок і господарські будівлі.
У неділю всі йшли до церкви, а після святкової літургії відвідували родичів та знайомих. Пригощалися і святкували, молодь робила гойдалки, співали, розважалися.
У понеділок – день Святого Духа – святкування продовжувалися. Саме з цього дня починався Русалчин тиждень. Заборонялося прати, купатися й виконувати польові роботи, бо русалки були водяні і польові».
https://www.facebook.com/chocnt/videos/825267792504605?locale=uk_UA

До вашої уваги – розповідь про святкування Святої Трійці в селі Горбовому. Особливості місцевої лексики збережено.
Трійця, Зелене свято чи П’ятдесятниця – все це українські назви одного свята. Цього року Трійця пізня.
Традиції свята хоч і залишаються незмінними, але в кожній громаді мають свої особливості.
На Куликівщині, в селі Горбовому, відносно Зелених свят часто можна чути у розмовах старожилів, що це «тихе» свято. Напередодні Святої Трійці, в суботу ранком, дівчата й молодиці йдуть у поля рвати запашне зілля: полин, любисток, ромашку, звіробій. Дехто це робить до схід сонця. Трави мають кожна своє значення і місце в оселі.
Увечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Важливе значення має аїр болотний. Лепеха, плюшник – так називають цю рослину в нашій громаді, а в Горбовому вона зветься ще яром. Аїром укривають доріжки, подвір’я і підлогу в хаті. Перед Трійцею всі городні роботи доводять до ладу, бо вважається, що ... Читати далі »

Запрошуємо дізнатися про звичаї та традиції на Трійцю, притаманні селу Дроздівка Куликівської громади Чернігівського району Чернігівської області. Розповідь записано від Катерини Петрівни Петрик, 1954 р. н. Особливості лексики оповідачки максимально збережено.
«Трійцю у нас називали Зелені свята. Це вже в 1989 році, коли відкрили церкву, почали називати Трійцею. До цього свята готувалися цілий тиждень. Господині намагалися посапувати все на городі, особливо огірки та помідори. Чому? Колись стекляних банок не було, а тільки дерев’яні діжки. Саме в них солили огірки й помідори. А щоб жаба не застрибнула в діжку, треба до Зелених свят посапувати город.
Четвер перед Зеленими святами мав назву Сухий четвер. У цей день пересушували добро зі скрині: полотно, рушники, настільники, половики та інше.
У п’ятницю увечері йшли до церкви на Парастась, несли панахиду за всіма померлими, особливо за тими, хто покінчив життя самогубством.
У суботу зранку відбувалася поминаль ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами Куликівська громада з цікавою розповіддю «Зелені свята у Кладьківці».
Зелені свята у Кладьківці – це справжнє дійство, яке запам’ятовується надовго. А бере воно свій початок з давніх-давен.
Сама природа Деснянського краю наче створена Всевишнім для цього. Усе квітує, зеленіє. Усе наповнюється справжніми таїнствами, до яких так хочеться доторкнутися серцем, аби природа була прихильною до людей!
Прибираючи оселі, обов’язково долучали до цього дітей, аби вони знали традиції, розумілися на рослинах та й старшим допомагали. А збирати все те не можна було в буденному одязі. Лише вишиванка, а ще – бриль на голову, щоб, буває, літнє сонце не перегріло малечу. А дівчатам – вінок. Пишний, великий, виготовлений власноруч із безлічі квітів, назви яких допомагали вивчити бабусі або дідусі, бо саме вони – справжні носії народних знань. Тому не дивно, що молодь іще й сьогодні може здивувати нас такими знаннями.
Не лише ті ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» – Куликівська громада з розповіддю про святкування Трійці в селі Ковчин.
Трійця вважається одним із найважливіших релігійних свят у громаді, в тому числі й у Ковчині. Цього дня Церква вшановує триєдність Бога – Отця, Сина та Святого Духа. У народі Трійцю ще називають Зеленими святами. Цього дня будинки прикрашають травами: лепехою, любистком, чебрецем, полином. А ще обійстя прикрашають клечанням: гілками липи, клена, берези, верби, які символізують процвітання і новий життєвий цикл.
Також у різних регіонах України збереглися традиції відзначення Зелених свят. У Ковчині зберігся обряд «Водіння Куста», де одну дівчину наряджали Кустом – убирали в зелень з ніг до голови й ходили від хати до хати, співаючи пісні. Зичили господарям доброго врожаю, здоров’я для всіх родичів.
Уривок із обряду «Водіння Куста» показують учасники художньої самодіяльності Ковчинського будинку культури Куликівської громади.
Запрошуємо до пере ... Читати далі »

Веду русалку із бору до бору.
Ой рано, рано, із бору до бору…
Веду додому в свекрову комору…
Ой рано, рано, в свекрову комору…
У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами – Коропська громада. Слухаймо старовинну пісню і споглядаймо обряд збирання клечання та прикрашання ним оселі і дворища.

https://www.facebook.com/chocnt/videos/1232696471473959?locale=uk_UA

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами село Шабалинів Коропської ТГ.
Свято Трійці припадає на 50-й день після Великодня. Трійця символізує Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.
Оселі на Зелені свята з давніх-давен прикрашають клеченням із берези, липи, клена, верби. Вважається, що це захищає помешкання від злих духів. Береза – символ Трійці. Підлогу встеляють аїром або ж травою. На столи ставлять букети польових квітів.
Є повір’я, що на Трійцю не можна купатися в річках та озерах, бо русалки залоскочуть.

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» бере участь село Риботин Коропської ТГ.
Напередодні Зелених свят, у суботу, ще до сходу сонця молоді дівчата йшли до лісу і в поле, рвали запашне зілля. Уже ввечері хлопці рубали гілля з липи, берези, дуба, клена, щоб замаїти господарство. Зіллям прикрашали віконниці та ікони в будинку. Не заквітчати оселю вважалося тяжким гріхом.
Якщо листя залишалося зеленим і свіжим до наступного ранку, вважалося, що цього року хвороби та біди оминуть оселю. Неділю, на яку припадало свято Трійці, називали П’ятдесятницею, тому що це був саме 50-й день після воскресіння Христа.
На Трійцю забороняється грати весілля, адже нічого хорошого не вийде, сім’я розпадеться і буде нещасливою. Також не можна шити, вишивати ... Читати далі »