До проєкту «Івана Купала» долучився відділ освіти, культури та спорту Парафіївської селищної ради Прилуцького району (начальник відділу – Наталія Рощупкіна). На території Парафіївської територіальної громади свято Івана Купала традиційно відзначалося з дотриманням усіх автентичних обрядів. Місцеві мешканці зберігали давні звичаї і щороку влаштовували спільні народні гуляння, що включали обрядове плетіння віночків, водіння хороводів, співи купальських пісень та обрядове очищення вогнем. Ці традиції єднають покоління, передаючи духовну спадщину від предків до сучасної молоді. Обряди й символіка Івана Купала на території громади Плетіння віночків Дівчата збиралися гуртом, співали обрядові пісні, плели віночки з польових квітів і пускали їх на воду. За напрямком течії ворожили на судженого. Прикрашання деревця У центрі святкування встановлювали молоде деревце (зазвичай березу або клен), яке прикрашали стрічками, квітами, віночками. Довкола нього водили хороводи за годинниковою стрілкою. Пі ... Читати далі »

Свято Купала – одне з найяскравіших в українській культурі. До нього ретельно готувалися, обряди знали й шанували. Наші предки вірили, що без поклоніння стихіям природи хорошого врожаю можна не чекати. Саме на це були спрямовані основні гуляння на Купала. Святкували його в пору, на яку припадав літній сонцестій, або сонцеворот (найдовший день року, а ніч – найкоротша). Купальська ніч – найчарівніша ніч року. Саме в цей час ушановують бога молодості і краси Купайла. На Сновщині традиційно дівчата вдень збирають польові квіти і плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині біля річки Снов купальське дерево – символ дівочості. Дівчата прикрашають Купайла стрічками й водять хороводи, співаючи обрядових пісень. Після обряду кожна дівчина забирає з собою уквітчану гілочку з того дерева. Вважалося, якщо ту гілочку покласти під подушку перед сном, то насниться суджений. Іще на Купала робили опудала жінки – Марени (молода береза) та чоловіка – Купайла (з соломи). Після святкування їх топили ... Читати далі »

У проєкті «Івана Купала» бере участь КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту Линовицької селищної ради» Прилуцького району з оповіддю про святкування в селі Удайці. Інформацію надала методистка закладу Ніна Миколаївна Федіна. На берегах тихоплинного Удаю розкинулося мальовниче село Удайці. Тут завжди цікаво проходить купальська ніч. Усі збираються біля річки, щоб водити хороводи навколо вогнища, співати купальських пісень. Молодь палить багаття, хлопці й дівчата стрибають через вогонь. Дівчата плетуть вінки з квітів і пускають їх на воду. Тихі води Удаю підхоплюють чисті дівочі обереги. За повір’ям, куди попливе вінок, у тому напрямку дівчина знайде свою долю. На фото, де дівчата пускають вінки, праворуч – старша донька завідувачки відділу творчо-мистецької діяльності села Удайці Тамари Миколаївни Лукащук. Світлина 1997 року. Спогади про те, як водили хороводи та співали купальську пісню «Кругом Мариноньки ходили дівоньки», закарбовано на фото 2021 року. Ще на одній світлині – Тамара Лу ... Читати далі »

До проєкту «Івана Купала» доєдналося село Переволочна Сухополов’янської громади Прилуцького району. Інформацію надано Переволочнянським сільським будинком культури (директорка – Лариса Буймистер). Ось що нам пишуть. «З давніх-давен (так уже повелося) ще наші далекі пращури дуже поважали свято, яке своїм корінням сягає у глибину віків. Ним захоплювалися, його вважали міфічним, надаючи обрядам сакрального значення. Святкування Івана Купала – це єднання з природою. У нашому селі це свято щороку проходило з широким розмахом, бо його найбільше чекала і любила молодь. До святкування готувалися заздалегідь: вивчали купальські пісні, перевдягалися у міфічних персонажів, розігрували цікаві постановки. Дівчата ішли в поле, рвали там квіти й увечері плели вінки, які в ході святкування пускали на воду. Хлопці ж мерщій бралися до створення купальського багаття, бо люди вірили, що саме в купальську ніч вогонь має цілющі властивості. Найсміливіші опівночі вирушали до лісу, сподіваючись знайти загадко ... Читати далі »

У купальському проєкті бере участь Рудівський сільський клуб Сухополов’янської громади Прилуцького району. Інформацію надала завідувачка СК Алла Бабич. Головними розвагами в купальську ніч були купання, плетіння вінків, ворожіння, стрибки через вогнище та пошук квітки папороті. Найважливіший ритуал у день Івана Купала – очищення вогнем. Люди вірили, що, перестрибуючи через вогнище, можна позбутися хвороб. А парубки й дівчата часто бралися за руки, перестрибуючи багаття. Молодь водила хороводи навколо вогнища. Співали пісень, грали в ігри. А ще дівчата плели вінки та ворожили на судженого, пускаючи їх по воді. Якщо вінок попливе, то скоро дівка заміж вийде, коли ж заплутається в рясці чи потоне – значить, залишиться в дівках. Та часто хлопці ловили вінки тих дівчат, котрі їм подобалися. Ось про цю магічну купальську ніч я написала вірша. Купальська ніч, зійшла зоря. Вогні навколо річки. Пливе вінок. «Знайди мене, – Шепоче дівка в нічку. – Бо він не дивиться в мій бік, А я його кохаю. Ві ... Читати далі »

У проєкті «Івана Купала» з нами Смоський сільський будинок культури КЗ «Центр культури та дозвілля» Сухополов’янської сільської ради. Смош – одне з найдавніших сіл Прилуцького району, розташоване серед боліт, квітучих луків, біля вербових берегів річки Смош. За переказами старожилів села, купальські свята відбувалися тут з давніх часів. Проводили очищення вогнем, шукали квітку папороті, дівчата загадували на нареченого та пускали віночки на воду. Наші пращури вірили в силу Сонця, очищалися вогнем і водою від усього злого. Люди вважали, що проведення обрядів – це на хороший урожай, добробут, здоров’я та щасливу дівочу долю. Усі ці обряди, зберігаючи традиції, проводять і нині учасниці жіночого вокального ансамблю «Чарівниці» Смоського будинку культури. У святкуванні завжди беруть участь діти й дорослі жителі громади.

На адресу ОЦНТ надійшло чимало листів з цікавою інформацією, за що ми щиро вдячні всім. Керівниця Миколаївського відділу ЦКД Юлія Войтехович розповіла, що свято Івана Купала в селі Миколаївка Березнянської громади супроводжувалося гучними гуляннями, танцями й піснями. Дівчата прикрашали деревце, яке в народі називають Мареною (зазначимо, що у слов’янській традиції Марена – це жіночий міфологічний персонаж, пов’язаний із сезонними обрядами. Якщо Мареною є деревце, то воно зазвичай символізує смерть або ж зиму і за традицією спалюється як символ завершення старого та початку нового. Або ж деревце-Марену виносять на загальний огляд для подальшого використання у певному обряді). У Миколаївці для спалювання готували опудало, зроблене із соломи, що символізувало очищення від зла. У святкуванні були задіяні такі персонажі як Мавки лісові, Водяник та Відьми. Село розташоване у мальовничій місцевості – на правому березі Десни. Така близькість до води чудово підходить для гулянь купальської ночі ... Читати далі »

Цей лист надійшов із Березнянської громади. Ось що нам пишуть. «У пошуках інформації про традиції святкування Івана Купала в селах Локнисте, Гусавка та Гориця, які розташовані поряд одне з одним та входять до Березнянської територіальної громади, нам допомогла жителька Локнистого Наталія Черниченко. На той час пані Наталія активно займалася художньою самодіяльністю, в чому жінці допомагала її родина. Надані пані Наталією фото були зроблені чотири роки тому. Ось що розповідає Наталія Черниченко. «На гуляння, на саме свято, збиралася молодь (хлопці та дівчата), а також дорослі жінки. Рвали квіти і плели віночки. Закохані дівчата надівали сплетені власноруч вінки на голови своїм обранцям, а інші дівчата пускали свої віночки на воду. Всі дійства проходили під веселу музику, пісні й танці. Зрілі жінки плели дідуха, якого потім укопували в землю і вся весела спільнота стрибала через нього. Сімейні пари стрибали, щоб у родині були злагода й достаток, бездітні – щоб нарешті почути довгоочікува ... Читати далі »

До вашої уваги – чергова цікава інформація, у якій ідеться про купальські звичаї, притаманні селу, де народилися відомі на Чернігівщині люди – брати Михась і Микола Ткачі. Деякі особливості лексики в дописі збережено. Серед населених пунктів Березнянської громади є село Сахнівка. Воно розташоване у витоках чарівної річки Снов, яка впадає в Десну, та оточене луками з озерцями і рудками, за якими простягається густий ліс. Можливо, через природну віддаленість від великих та гамірних міст у Сахнівці і ближніх селах збереглися власні звичаї та обряди. На свято Івана Купала тут з року в рік ставили прикрашений квітами обрядовий стовп, який називався Купайло. Причому в Сахнівці це був один загальний стовп, а в сусідніх Климентинівці та Кам’янці зазвичай ставили по стовпу на кожній вулиці. Також у цих селах потім потрібно було всю купальську ніч охороняти свій стовп від охочих поцупити його (це було своєрідне змагання між різними кутками села). Готуватися до свята починали за три дні. Діти, мо ... Читати далі »

У проєкті «Івана Купала» до вашої уваги розповідь про святкування у Березні. Ось що нам пишуть. «Селище Березна, на відміну від описаних нами раніше населених пунктів Березнянської громади, розташоване на відкритій місцевості й перетинається автомобільним шляхом регіонального значення. У давнину, у XVIII столітті, у період стрімкого промислового і торговельного розвитку, тут було одразу десять церков. Можливо, саме цей фактор вплинув на те, що в Березні не збереглися якісь унікальні й самобутні традиції відзначення Івана Купала, яке є давнім язичницьким святом. Опитані нами учасники та організатори купальських святкувань пригадали тільки прикрашання квітами та стрічками деревця Марени, яке символізувало перемогу життя над смертю і світла над темрявою. У селищі довкола Марени водили хороводи, тримаючись за руки, та співали пісень. Зате сучасні обряди святкування купальської ночі сподобалися березнянцям і добре прижилися. Були тут і переодягнені Русалками та Мавками дівчата, і величний Н ... Читати далі »