У проєкті «Івана Купала» до вашої уваги розповідь про святкування у Березні.
Ось що нам пишуть.
«Селище Березна, на відміну від описаних нами раніше населених пунктів Березнянської громади, розташоване на відкритій місцевості й перетинається автомобільним шляхом регіонального значення. У давнину, у XVIII столітті, у період стрімкого промислового і торговельного розвитку, тут було одразу десять церков. Можливо, саме цей фактор вплинув на те, що в Березні не збереглися якісь унікальні й самобутні традиції відзначення Івана Купала, яке є давнім язичницьким святом. Опитані нами учасники та організатори купальських святкувань пригадали тільки прикрашання квітами та стрічками деревця Марени, яке символізувало перемогу життя над смертю і світла над темрявою. У селищі довкола Марени водили хороводи, тримаючись за руки, та співали пісень.
Зате сучасні обряди святкування купальської ночі сподобалися березнянцям і добре прижилися. Були тут і переодягнені Русалками та Мавками дівчата, і величний Нептун, який випливав до людей у човні. Святкування відбувалося на Дамбі – це водойма за селищем, де облаштоване своєрідне місце відпочинку для місцевих жителів та гостей. До повномасштабного вторгнення свято Івана Купала супроводжувалося концертом і гуляннями до самого ранку. Розпалювали багаття, через яке потім стрибали. Цей обряд символізував очищення від негативних сил та поганої енергії. Також плели й пускали на воду віночки з квітів і трав, які є символом краси й молодості. Обов’язково купалися у воді, щоб очиститися, отримати красу і силу. Взагалі вважається, що в купальську ніч активізується вся нечисть і тому не можна лягати спати. Наприкінці дійства було пригощання м’ясом та різноманітною їжею, яку готували просто під час свята на вогнищі».
Президент України