У проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» представляємо село Анисів (Чернігівський район, Іванівська громада). Назва старого району – Чернігівський (до прийняття постанови ВРУ № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»). Авторка статті – керівниця гуртків КЗ «Центр позашкільної освіти» Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Богдана Короваєва. Світлини взято з ресурсу https://g.co/kgs/fmthwwJ Легенда села Анисів Почалося це за часів правління царя, який увів рекрутську повинність. Їй підлягали всі стани і всі класи населення. Для людей на податі повинність була громадська, бо уряд висував свої вимоги не до особи, а до громади, вказуючи лише число рекрутів, що підлягають здачі, віком від 20 до 35 років. І люди самі визначали, хто й на яких підставах буде рекрутом. А термін служби ж був – довічний… Розмір повинності, час набору та порядок визначали окремо перед кожним набором. А люди ж мерли в тих рекрутах – як мухи… У 17 ... Читати далі »

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучився КЗ «Центр дозвілля молоді» Киїнської сільської ради. Весело святкують Трійцю в Киїнці! І на баяні грають, і пісні співають, і Куста наряджають, і жартують, і танцюють, і хороводи ведуть, і вінки плетуть… Молодички-жартівнички кого завгодно в той вінок уберуть. Навіть солідного серйозного пана. Бо на те воно і свято, щоб радості було багато…

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами Новгород-Сіверська громада. До вашої уваги – сценарій святкування Трійці в селі Блистова, наданий Новгород-Сіверським МБК. На Зелену неділю На Зелені свята молодь збиралася на вигоні. Співали, танцювали. Вибирали високу гарну дівчину, вбирали її зеленню і водили хороводи. Запрошували хлопців, переспівувалися, жартували. Прибирали «Куста», закопували кашу. Дівчата починають водити хоровод навкруг «Віхи» (прикрашеного дерева), тримаючи в одній руці стрічку, а у другій – квіти. Співають. Вишні-черешні розвиваються, Синє озеро розливається, Через тин вишня похилилася, Кума з кумом посварилася. Синє озеро розливається, Кума з кумом вже не знається. Тобі яблучко, мені грушечка, Не сварімося, кума-душечка (Дівчина 1) – Дівчата, годі співати. Ви чули? Наші хлопці пішли на другу вулицю. (Дівчина 2) – Куди? (Дівчина 1) – На Глинище, їх тамтешні дівчата приворожили! (Дівчина 3) – То нумо хлопців назад відворожимо! Я знаю як, моя бабуся мені розп ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» бере участь Новгород-Сіверська громада. З нами – Рогівський сільський клуб. Запрошуємо дізнатися про традиції та обряди на Зелені свята в селі Рогівка Новгород-Сіверського району. Свято відбувається біля річки. Хлопці розпалюють багаття, жінки готують різні страви, найголовнішою з яких вважають рибну юшку. Дівчата плетуть вінки. У народі цей обряд називали «завивати вінки». Плели вінки на Трійцю тільки дівчата, чоловікам не дозволяли навіть дивитися. Вважали: якщо хлопець побачить вінок, то буде біда. З готовими вінками йшли до річки і спускали їх на воду. Знімати вінок з голови руками заборонялося, треба було нахилитися головою вниз, щоб він сам упав. Вважали: куди вінок попливе – звідти дівчині чекати сватів. Якщо вінок прибило до берега, то дівчина заміж не вийде. Коли ж потонув – дівчину спіткає невдача. Також цього дня найстарша господиня пекла коровай і роздавала його незаміжнім дівчатам. Шматочки висушували й берегли до весілля, а сух ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами Новгород-Сіверська громада. Ось як відзначали Трійцю в селі Лизунівка на Новгород-Сіверщині (інформацію надано Новгород-Сіверським МБК). На Зелене свято дівчата плели вінки й вибирали з-поміж них найкращий. Також обирали найкрасивішу дівчину – Русалоньку. Вона була головною на святі. Водили хороводи біля багаття, співали пісні. Заздалегідь пекли калачі, варили вареники. Русалонька пригощала всіх присутніх. Частування смаколиками – це старовинна традиція, в якій згадують і вшановують дух своїх предків. Багаття запалюють, щоб відлякати злих духів.

До онлайн-проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучився КЗ «Центр культури та дозвілля Сухополов’янської сільської ради» з розповіддю про звичаї та обряди святкування Зеленої неділі в селі Рудівка. Інформацію надала завідувачка Рудівського сільського клубу Алла Бабич. «День Святої Трійці, або Зелена неділя – одне з найголовніших християнських свят. Свою назву воно отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято означає появу людям Всевишнього у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа (Свята Трійця). Давніша назва – Зелені свята, Зелена неділя. Як же відзначали колись Зелені свята? Наші предки пов’язували з Трійцею живу силу природи, тому щедро оздоблювали своє житло травами й гілками дерев. Пригадую, моя бабуся Марія Прокопівна Брижан, жителька села Тарасівка Прилуцького району, перед Зеленою неділею, в суботу, змазувала глиною підлогу, а потім притрушувала її травою. На порозі кла ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами – Остерська міська територіальна громада. Цю інформацію записала директорка Євминського сільського будинку культури Людмила Василівна Безродна зі слів уродженки села Євминка Марії Іванівни Гулівець, 1941 року народження, якій розповіла її мати – жителька Євминки Євдокія Єлисеївна Гулівець, 1901 року народження. «Святкування проходило таким чином: * За три дні до свят улаштовували генеральне прибирання всієї господи (будинок, двір, город). * У суботу будинки прикрашали зеленню: м’ятою, любистком, васильками, аїром (у народі – лепеха). Зелень, клечання розкладали на покуті, вікнах, на долівці (підлозі). Ворота прикрашали гіллям дерев (береза, клен, осика). Вважалося, що зелень захищає від зла і дарує здоров’я. * Після церкви люди влаштовували гуляння. Дівчата плели вінки з польових квітів та вдягали на голови, водили хороводи, а потім пускали вінки на воду. Було повір’я: до якого берега вінок припливе, звідти буде жених. * Водили хоров ... Читати далі »