Триває родинний проєкт, і до вашої уваги – наступна розповідь. У селі Кинашівка Борзнянської громади одна родина (на жаль, прізвище не вказано) береже особливу традицію. Раз на два тижні вони збираються у батьківській хаті, де колись народилися й виросли, щоб знову відчути тепло дитинства. За одним столом сходяться три покоління – від найменших онуків до бабусь і дідусів. Того дня кухня стає справжнім серцем дому: тут усі разом ліплять вареники, печуть пиріжки, готують котлети й інші улюблені страви. У затишній оселі – жартівлива метушня, лунає сміх. Діти вчаться у старших, а старші діляться своїми секретами кулінарії. Аромати домашньої їжі огортають дім, створюючи атмосферу тепла і затишку. Це не просто спільна трапеза – це час єдності, любові та пам’яті. Кожна зустріч нагадує: справжня сила родини – у традиціях, які зберігають і передають із покоління в покоління.

Сьогодні, 29 липня, провели ще один арт-пікнік для ветеранів, які проходять реабілітацію в медзакладах області Наші майстри з КЗ "Обласний центр народної творчості" ЧОР знову долучилися: ліпили з глини, плели браслети, розписували листівки у стилі петриківки Було тепло, творчо й щиро. Дякуємо всім, хто був поруч. Ви — неймовірні До нових зустрічей на арт-пікніках!

"Викладачі Обласний центр народної творчості мали напружений і цікавий передвеликодній графік майстеркласів. Вони працювали зі студентами Пенітенціарної академії України та КЗ Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, відвідувачами чернігівського ТРЦ, вихованцями мовної студії, відвідувачами Центру народних ремесел і івент-кафе, їздили з майстеркласами до будинку культури Кіптівської ОТГ та до реабілітаційного центру… Розповідали про відродження традицій на Суспільне Чернігів. Дякуємо за працю!"

Ліки, засоби гігієни, побутові прилади та теплий одяг: у Чернігові збирають допомогу для переселенців із прикордонної Семенівки. Збір організували в Національному університеті "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. За словами співорганізатора збору Сергія Безшийка, головна мета збору – виконати конкретні запити від людей.

До онлайн-проєкту «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» долучилася Остерська громада з розповіддю про село Котів. Інформацію надав Остерський краєзнавчий музей.
Котів – колись значне, а нині мале село у складі Остерської громади. Розташоване воно серед лісів і боліт. Котів двома кінцями сходить у болото. У давні часи тут було русло Десни (про те, що воно проходило в цій місцевості 2500 років тому, свідчить 250-сантиметровий шар торфу). На думку місцевих жителів, завдяки болотистій місцевості в селі частіше фіксувалися заморозки у вересні, травні й навіть у червні.
Навколо села – значні лісові масиви. На заході розкинулося лісове урочище Берег, а з північного заходу від Котова підійшов листяний лісовий масив Пристінки. Ймовір ... Читати далі »

В онлайн-проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» публікуємо інформацію, надану відділом освіти, культури, молоді та спорту Тупичівської сільської ради.
До вашої уваги розповідь про центральне село громади – Тупичів.
Назва села не змінювалася більше 500 років. Єдиної думки стосовно її походження немає. Одні стверджують, що назва «Тупичів» походить від перших поселенців з прізвищем Тупик, а от інша гіпотеза пов’язує назву населеного пункту з тогочасними умовами проживання. Населений пункт був розташований обабіч великих шляхів сполучення, він був ніби в тупику, оточений з півночі, сходу і заходу річкою, річечками й болотами. Віковими та безмежними були і ліси, які ставали на перешкоді при пересуванні в цих напрямках.
... Читати далі »

В онлайн-проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» з нами Тупичівська громада. Інформацію надано відділом освіти, культури, молоді та спорту Тупичівської сільської ради.
Цього разу – про село, яке зветься Івашківка.
Поза цим селом, у полі, є урочище, яке називається Панська Гора. Нібито колись давно жив там один мисливець (можливо, пан), і звали його Івашком. Був той чоловік доброзичливим та відповідальним. Допомагав іншим людям і підтримував їх. Землі навколо були плодючі, місцевість сприятлива для життя, сусід порядний, от і почали навкруг Івашка поселятися люди, утворюючи хуторці, які згодом виросли в село. А оскільки засновником поселення був Івашко, якого всі поважали, на його честь і назвали село – Івашківкою.
... Читати далі »

Напередодні професійного свята - Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, привітала колег Обласний центр народної творчості та вручила грамоти за сумлінну працю та особистий внесок у розвиток народної творчості.
Також працівники Центру творчості отримали відзнаки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, Чернігівської обласної ради.
Особливим подарунком для всіх працівників культури став святковий концерт, який відбувся у Чернігівському обласному Філармонійному центрі фестивалів та концертних програм!
Дякуємо всім, хто подарував сьогодні свято для людей, які, як правило, самі створюють свято для інших!
Слава Україні!

23 серпня, в Обласному центрі народної творчості відбувся майстер-клас з виготовлення мотанки-берегині, оберегів для воїнів ЗСУ.
Відомо, що у давнину мотанка слугувала сакральним оберегом, тобто виконувала магічну функцію. В наш час майстрині виготовляють обрядові, сувенірні та ігрові мотанки.
Вважається, що мотанка приносить добро та захищає. Про секрети виготовлення ляльок, сьогодні, розповіла керівник студії «Народна лялька» Аліна Каплюк. Майстриня - дуже талановита і обдарована. Вона цікаво проводить майстер-класи з народних ремесел, інформує про українські обряди, про те, який сенс вкладали в ляльку-мотанку майстрині минулих століть, чому вона мала бути безлика, для чого ляльок закопували влітку та спалювали взимку. Українська лялька-мотанка ... Читати далі »