Представляємо в ньому народний аматорський хоровий колектив «Калинове намисто» Великозагорівського будинку культури Плисківської сільської ради (керівник – Оксана Лисечко).
Багата Україна талантами, щедра на красу.
Світ народжує талановитих людей, які тонко відчувають прекрасне й передають свої враження та почуття у витворах мистецтва у різних його формах.
Українська земля здавна славиться талановитими і творчими людьми.
Хоровий колектив «Калинове намисто» розпочав діяльність у 1980 році на базі Великозагорівського будинку культури як самодіяльний хоровий колектив села Велика Загорівка. На початку заснування колектив складався з чоловіків та жінок віком від 25-ти до 50-ти років (загалом – 25 учасників). Першим його керівником був Во ... Читати далі »

Проєкт «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» триває. До вашої уваги – розповідь про народний аматорський фольклорно-обрядовий ансамбль «Криниці» Бахмацького сільського будинку культури та керівника цього чудового колективу Антоніну Цибань.
Пані Антоніна народилася в 1946 році в селі Бахмач на Чернігівщині. Полюбивши пісню, маючи хороші вокальні дані, музичний слух та організаторські здібності, Антоніна Іванівна спочатку стає активною учасницею художньої самодіяльності (з 1955 року), а потім (у 1983-му) створює на базі сільського будинку культури фольклорний ансамбль, який став популярним не тільки в районі, а й за його межами.
Учасники колективу – працівники освіти, торгівлі, медицини, сільськогосподарсько ... Читати далі »

Сьогодні розповідаємо про народний аматорський колектив української пісні «Калинонька» Удайцівського сільського будинку культури Линовицької селищної ради.
Ансамбль «Калинонька» був створений у 1976 році. Першим художнім керівником колективу став Володимир Гринь. За керівництва Володимира Григоровича ансамбль брав активну участь у всіх творчих заходах як у районі, так і за його межами. У репертуарі колективу переважали українські народні пісні. Спочатку в ансамблі було дев’ять учасників. З часом ця кількість змінювалася. Нині колектив складається з п’яти людей віком від 55 до 70 років.
Змінювалися й художні керівники. Після Володимира Гриня довгий час ансамблем керувала мешканка Удайців Надія Онофрій. Колектив припинив діяльність у 2000 році, а з ... Читати далі »

Сьогодні свій день народження святкує людина, без якої важко уявити культурне життя не тільки Талалаївської сільської ТГ, а і всього Ніжинського району. Директору Талалаївського будинку культури Світлані Мунтяновій виповнюється 60. Глибокі знання, захопленість своєю справою, професійна майстерність, любов до мистецтва відзначають цю людину. Хранителька традицій і в той же час – прогресивний керівник, який не боїться впроваджувати інновації, - ця тендітна жінка вже 42 роки всю свою невичерпну енергію спрямовує на те, щоб розвивати культуру рідного краю. Як дбайлива господиня, вона прикладає усі зусилля для процвітання та добробуту закладу, яким керує, перетворивши його в сучасний осередок культурно-мистецького життя. Вона вкладає свою душу та справжні людські по ... Читати далі »

Зародження гончарства на Ріпкинщині сягає глибини століть, адже ця місцевість здавна славилася покладами якісної глини. Свого часу в Олешні з’явилася перша земська гончарня, де розміщувалися триповерховий горен, випалювальна сковорода, пристосування для відбілювання глини, розмелювання її на жорнах, підсушування готових виробів, стояли круги для виготовлення посуду, знаряддя для ліплення різноманітних фігур. Діяла школа-майстерня, де окрім підлітків і дорослих із Олешні та навколишніх сіл навчалися і стипендіати з інших міст. Уже пізніше запрацювала артіль.
Глиняний посуд олешнянських гончарів був поширений та цінувався не лише на Чернігівщині, а й в інших регіонах України, зокрема на Київщині, Полтавщині, а також у Білорусі. У 70–80-х роках минулого століття в Олешні діяв цех з виробництва гончарного посуду, виготовляли сувенірну продукцію.
Іван Бібік народився в Олешні і прожив тут увесь свій довгий вік. Іван Іванович – гончар у третьому поколінні. Традиції ремесла майс ... Читати далі »

17 січня в укритті Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана, керівник студії художньої обробки шкіри КЗ "Обласний центр народної творчості" ЧОР Наталія Миколаївна Войстрикова провела майстер-клас для дітей молодшого шкільного віку. Майстриня ділилася секретами обробки шкіри, допомогла діткам зробити сувенір.
Метою нашого майстер-класу було зацікавити дітей нашими прадавніми традиціями, привити потяг до народного мистецтва в усвідомленні національної ідентичної.
Старовинні традиції народних ремесел – це наша цінна спадщина. І, керівники студій відділу розвитку народних ремесел та художніх промислів прищеплюють любов до прекрасного, розкривають перед малюками яскравий світ стародавнього українського мистецтва.
На жаль ... Читати далі »

Здавна традиції весільного дійства передавали в родині від старших молодшим. Це збереження національного вбрання на весіллі, дотримання всіх елементів підготовки до нього.
Багато молоді нині прагне провести весілля за народною традицією і давніми звичаями, та, на жаль, не знає, як це зробити.
Важливу роль у передачі знань про елемент і його популяризацію відіграють аматорські гуртки відповідного напряму у клубних закладах, де вчать відтворювати колорит пісень та елементи обрядових дійств. Велике значення має також проведення ярмарків, на яких можна залучити до участі в обрядах глядачів.
Передача елементів весільного обряду, записаного в селі Бахмачі, проводилася завдяки організації виїзних концертів. На базі народного аматорського фольклорн ... Читати далі »

Ткацтво – одна з найважливіших складових національної культури українців. Воно існувало на українських землях іще з доісторичних часів. Ткацтво належить до найпоширеніших видів ремесел і народного мистецтва.
У селі Дігтярі Прилуцького повіту Полтавської губернії з 1898 року діяла навчальна ткацька майстерня Полтавського губернського земства, де вчили ткати килими, плахти та інші вироби. До неї приймали учнів із усіх повітів губернії для підготовки інструкторів.
Дігтярівська ткацька фабрика розпочала діяльність у 1897 році. Через віддалення від залізниці Дігтярівське ремісниче училище перевели до Полтави, а тут організували майстерні з виробництва плахтово-переборних виробів.
Ткацтво переважно поширене в селищі Дігтярі Срібнянщини, де при бу ... Читати далі »

Кисейне шиття – це своєрідна рідкісна техніка вишивки, яка, за дослідженням, притаманна лише Новгород-Сіверському району Чернігівської області.
Для Новгород-Сіверського краю характерні білі вишивки. Геометричний орнамент вишивається білими нитками або ж із украпленням червоного та чорного. Ця вишивка виконується дуже дрібними стібками. Усі елементи узорів рушників здавна несуть у собі сакральне значення.
Віталій Кейдун – майстер, який досконало володіє технікою кисейної вишивки, відроджує та плекає це старовинне мистецтво. Народився він 17 червня 1951 року в селі Красний Хутір на Новгород-Сіверщині. У 1981-му закінчив історичний факультет Новгородського державного педінституту. З 1976 до 1989 року вчителював на Сум ... Читати далі »

Щиро вітаємо Вас з Днем народження!
Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших успіхів у будь-яких починаннях, щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях!
Хай Вас підтримують та надихають рідні люди, розуміють та допомагають колеги, минають негаразди та непорозуміння!
Хай доля збагачує Вас життєвою мудрістю, енергією, натхненням та радістю сьогодення!
Перемоги нам усім і мирного неба над головою!
З повагою, колектив!