Головна » 2025»Січень»14 » Онлайн-проєкт «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини»
Онлайн-проєкт «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини»
11:50
В онлайн-проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» публікуємо інформацію, надану відділом освіти, культури, молоді та спорту Тупичівської сільської ради. До вашої уваги розповідь про центральне село громади – Тупичів. Назва села не змінювалася більше 500 років. Єдиної думки стосовно її походження немає. Одні стверджують, що назва «Тупичів» походить від перших поселенців з прізвищем Тупик, а от інша гіпотеза пов’язує назву населеного пункту з тогочасними умовами проживання. Населений пункт був розташований обабіч великих шляхів сполучення, він був ніби в тупику, оточений з півночі, сходу і заходу річкою, річечками й болотами. Віковими та безмежними були і ліси, які ставали на перешкоді при пересуванні в цих напрямках. Також є легенда про виникнення назви села. «Колись за царювання Катерини це було. Вона їхала із Санкт-Петербурга до Одеси, щоб перевірити свої володіння, і заблукала. Звернувши з головного шляху, екіпаж цариці заїхав у тупик. Тут було непрохідне болото, а навкруги – густий ліс. Вона дала наказ вертати назад, а це місце назвали тупиком. Звідси й пішла назва села Тупичів». А ще прив’язана до цієї легенди назва місцевості Мамон, де нібито втопилася карета з обозу Катерини, де була скриня з золотом, яку і нині шукають «чорні копачі». Про це урочище також є чи легенда, чи переказ, яким лякали неслухняних дітей. «На Мамоні, на горі, на трьох дубах, біля великого каменя сидить Соловей-Розбійник, що грабує подорожніх з давніх-давен. Як свисне, аж дуби хиляться, все добро відбирає, а подорожніх у рабство забирає. Як не будете слухатись, я його покличу, він і вас забере». Гора, камінь і три дуби на горі справді існували до 2023 року, поки не спиляли дуби й дубовий ліс в урочищі Спичак (ця назва походила від високих і дуже рівненьких дубків), що межує з урочищем Мамон. На території села є гідрологічний заказник місцевого значення річка Крюкова, яка має довжину 29 кілометрів і впадає в річку Снов біля села Великий Дирчин. Річка Крюкова бере початок із Замглайських боліт, поблизу села Невкля. По обидва боки її русла, від Невклі до Тупичева, лежать непрохідні болота, а в давні часи ця річка була повноводою, судноплавною. Підтвердження тому – знайдені уламки козацької чайки, рештки кораблів та весел. З річкою пов’язана легенда про утворення Тупичівських боліт. «На березі річки жив пан із сім’єю. І був у нього один-єдиний син. Одного разу він пішов купатися і втопився. Мати була в розпачі, бо загинула єдина дитина. З ранку й до вечора мати проклинала річку. І стала вона мілішати, береги почали затягуватися різною рослинністю та з роками перетворювати річку на болото. До цього часу є болото біля Тупичева, через яке протікає обмілілий ручай колишньої судноплавної річки».
Президент України