До проєкту «І творчість може стати зброєю. Пісні та вірші, народжені війною» долучилася Малодівицька громада. Знайомтеся: Максим Даниленко – творча, активна, екстраординарна і креативна особистість.
Він народився 20 березня 1985 року. Працює в комунальному закладі «Центр культури та дозвілля» Малодівицької селищної ради. Має хист до композиторської діяльності ще з років навчання в Ніжинському коледжі (тоді – училищі) культури і мистецтв ім. М. Заньковецької. Мав свої гурти («Проти течії», «Музична допомога», «Серце з перцем», «Мамай», «Мате»), які виконували написані ним пісні. З 2012 року щільно співпрацює з народними, фольклорними колективами та ансамблями.
Любов до української народної пісні спільно з талантом композитора дали свої плоди. З 201 ... Читати далі »

4 липня 2024 року відбулося засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації.
Голова Експертної ради - директорка Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації – Людмила ЗАМАЙ виступила з вступним словом та провела Експертну раду.
Були присутні 13 членів Експертної ради з питань нематеріальної культури спадщини.
На засіданні розглядалися 4 елементи НКС.
Елемент «Український борщ» (тутешній), Чернігівська область, Прилуцький район, Малодівицька ТГ: с. Мала Дівиця, с. Товкачівка, с. Обичів, с. Велика Дівиця, с. Петрівка, с. Дмитрівка - доповідач ... Читати далі »

До повномасштабного вторгнення, фестиваль-конкурс був традиційно організований та проходив на малій Батьківщині відомого фольклориста і культурного діяча Василя Полевика. Заходи відбувалися у його рідному селі Займище та у місті Сновську.

Метою фестивалю-конкурсу є відродження і збереження пісенної та музичної спадщини Чернігівщини, а також вшанування пам’яті видатного фольклориста, лауреата обласних премій імені Григорія Верьовки, Бориса Грінченка та премії Фонду культури, заслуженого працівника культури України, уродженця села Займище – Василя Івановича Полевика.
Завдання фестивалю є: широке залучення населення, особливо дітей та молоді, до участі в народній творчості, практичне знайомство з джерелами автентичного фольклору, привернення ув ... Читати далі »

У межах проєкту «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» хочемо розповісти про методиста й керівника народних аматорських колективів Бобровицького міського будинку культури відділу культури та туризму Бобровицької міської ради, заслуженого працівника культури України Катерину Калініченко.
Катерина Іванівна народилася в селі Ярославка 1954 року. Її життя від народження пов’язане з піснею, бо виросла пані Катерина у співучій родині. Ще зі шкільних років у Катерини проявилися талант до пісні та організаторські здібності. Після закінчення школи, працюючи в Бобровицькому банку, Катерина Іванівна була активною учасницею художньої самодіяльності.
У 1974 році Катерину Калініченко запросили працювати в районний будин ... Читати далі »

Згідно планів роботи КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР, 25 червня відбувся обласний дитячий конкурс-виставка декоративно – прикладного і образотворчого мистецтва «Мистецький погляд - 2024»
Ми вдячні керівникам гуртків та студій, які організували доставку робіт на конкурс з усіх куточків області. Найактивнішими цьогоріч виявились: Макіївська с/р, Новошляхівський СБК, Киїнська с/р, Линовицьуий ліцей, Тупичівський ліцей, Бережівський ліцей Парафіївської селищної ради, Чернігівський обласний центр науково- технічної творчості учнівської молоді.
Студія " Палітра" (керівник Наталія Пильцова Михайло - Коцюбинської територіальної громади) надали найбільше робіт для конкурсу.

Оцінювало роботи конкурсантів поважне журі у складі фахівці ... Читати далі »

25 травня, в КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР відбувся Обласний дитячий конкурс-виставка декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва «Мистецький погляд - 2024».
Мета фестивалю-конкурсу: залучення дітей та молоді до відкриття і розуміння прекрасного в навколишньому середовищі і в своєму житті, сприяння реалізації творчих задумів учасників, художньо-естетичного виховання дітей та молоді, підтримка та розвиток декоративно-ужиткового, образотворчого мистецтва.
Головними завданнями фестивалю- конкурсу є :
• Популяризація народного декоративно-прикладного мистецтва;
• Популяризація образотворчого мистецтва, вдосконалення художньої майстерності.
• Знайомство юних майстрів з творчістю однолітків, педагогів з досвідом ... Читати далі »

Одним із найулюбленіших свят наших предків був день Івана Купала. Свято Івана Купали є стародавнім, язичницьким святом, яке раніше відзначалося на день літнього сонцестояння і символізує єднання людини з природою. З часом, свято Івана Купали прив'язали до церковного календаря, приурочивши його до дня народження Іоанна Хрестителя, яке наразі відзначають за новоюліанським календарем 24 червня. Нині українці святкують це свято так само, як за дохристиянських часів. Свято багате на традиції. У давні часи торжество супроводжувалося піснями, ворожіннями та гуляннями до пізньої ночі. Найбільше Купалу любили молоді люди. Вони занурювалися в річку, наряджали "купальське деревце", збирали трави і квіти. Дівчата плели вінки, присвячуючи їх судженим. А юнаки намагалися зна ... Читати далі »

Ось що нам пишуть.
«Зелені свята, або Трійця – одне з найбільших християнських свят, яке переходило з покоління в покоління і дійшло до наших часів. Неділю Зеленого тижня називають іще П’ятдесятниця, бо це п’ятдесятий день після Великодня. З цим святом пов’язано багато звичаїв, обрядів, прикмет, які частково дійшли і до нашого села Бакланова Муравійка Куликівської громади.
Перед Трійцею в суботу поминають померлих родичів та відвідують цвинтар. А потім уже починають готуватися до свята. Прибирають оселю і прикрашають зеленими гілками та квітами господарські будівлі й подвір’я. Із трав зазвичай використовують м’яту, лепеху, волошки, любисток, а з гілок – липу, акацію та клен. Зелень символізує майбутній добробут, процвітання і щастя.
У Зелену неділю люди йдуть до церкви освячувати букети з польових квітів, Потім їх протягом року зберігають за іконами. У народі вірять, що ці трави можуть захистити від грози.
У свято Зеленої неділі не можна працювати, тому люди ... Читати далі »

Пропонуємо дізнатися про святкування Трійці в селі Виблі.
«Трійця в нашому селі – храмове свято, тому відзначали його по-особливому: за кілька днів до свята прибирали в оселі, підбілювали, фарбували, наводили лад, справлялися з городніми справами.
У суботу господар заносив до оселі зелень (адже ці дні називалися Зеленими святами), а саме – гілки липи, любистку, м’яти та яр (тобто аїр). Ці рослини традиційні на Трійцю в нашому селі. Ними прикрашали будинок і господарські будівлі.
У неділю всі йшли до церкви, а після святкової літургії відвідували родичів та знайомих. Пригощалися і святкували, молодь робила гойдалки, співали, розважалися.
У понеділок – день Святого Духа – святкування продовжувалися. Саме з цього дня починався Русалчин тиждень. Заборонялося прати, купатися й виконувати польові роботи, бо русалки були водяні і польові».
https://www.facebook.com/chocnt/videos/825267792504605?locale=uk_UA