У цей день у КЗ "Обласний центр народної творчості" відбулася лекція, присвячена вшануванню пам’яті наймолодших жертв війни — дітей, життя яких було передчасно обірване через війну. Лекцію провела провідний методист Центру — Петрова Софія. Під час заходу звучали важливі слова про незворотність втрат, про ціну дитячого сміху в умовах війни та про нашу спільну відповідальність пам’ятати. Цей день — не лише про скорботу, а й про надію, що в майбутньому кожна дитина зростатиме в мирі та безпеці. Світла пам’ять усім невинно втраченим дитячим життям.

28 квітня відзначає 65-річний ювілей знана й шанована постать у культурному житті Новобасанської громади – керівник народного аматорського хорового колективу «Колорит» Володимир Приходько. У проєкті «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» до вашої уваги – натхненна розповідь про цю талановиту людину, в чиїй душі вже багато літ палає вогник музичної творчості. Ювілей – це не лише свято, а й новий рубіж для нових звершень. Тож нехай життя Володимира Івановича, талановитого керівника народного аматорського хорового колективу «Колорит», буде наповнене творчим вогнем, здоров’ям, натхненням і новими досягненнями на славу української культури! Колектив ОЦНТ приєднується до віншувань. З роси й води Вам, пане Володимире! Козацького здоров’я і невичерпної творчої наснаги на многії літа! Володимир Приходько: маестро «Колориту», що несе українську пісню в серця людей Лунає пісня. Його очі горять внутрішнім світлом, ніби музика проходить крізь нього і перетво ... Читати далі »

Згідно з планами роботи на 2025 рік Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА й КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР 30 травня в ОЦНТ відбувся обласний дитячий конкурс-виставка декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва «Мистецький погляд – 2025». Мета конкурсу – залучення дітей та молоді до відкриття й розуміння прекрасного у навколишньому світі та власному житті; сприяння реалізації творчих задумів учасників; художньо-естетичне виховання; підтримка й розвиток декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва. Головні завдання – популяризація народного декоративно-прикладного мистецтва; популяризація образотворчого мистецтва, удосконалення художньої майстерності; ознайомлення юних майстрів з творчістю однолітків, обмін досвідом між педагогами, налагодження нових творчих контактів; формування художньо-образного та аналітично-чуттєвого сприйняття мистецьких явищ; ознайомлення з творчістю вітчизняних і світових митців. Участь у конкурсі ... Читати далі »

Співпраця Обласного центру народної творчості з реабілітаційним центром мережі RECOVERY (Чернігів) триває. 27 травня відомий у Чернігівському районі вокальний ансамбль «Полісяночка» Новобілоуської ОТГ (художній керівник колективу – Олександр Батухно) завітав до військових, які проходять реабілітацію, з чудовим концертом української народної пісні. Організатор події – КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР (директорка – Надія Заваліна), працівники якого завжди підтримують ментальне здоров’я ветеранів та ветеранок російсько-української війни за допомогою майстеркласів, виставок тощо. Підтримка творчістю, зокрема пісенною, – це один маленький пункт у реабілітації особистості. Та саме з таких пунктів складається повноцінне відновлення, а потім – інтеграція в суспільство. Щодня наші захисники проходять складний шлях реабілітації. Отож працівники ОЦНТ запрошують до співпраці з реабілітаційним центром мережі RECOVERY творчих та креативних людей. Дбаймо про психологічний добробут українськ ... Читати далі »

В онлайн-проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» до вашої уваги коротка розповідь про село Хотівля Городнянської громади. Село відоме з 1503 року. Назва походить від річки Хотівельки. Більша частина землі в селі належала поміщикам.

Вишита сорочка – це символ нашої сили, спадщини й незламності. Кожен візерунок на ній нагадує про коріння, що дає силу жити, любити й боротися, бо вишиванка є духовною бронею нашої нації, символ нашої ідентичності, віри, надії, любові, боротьби, а головне – Перемоги. - І милостині в ката не проси, Вдягни, дитино, рідну вишиванку, І з чистим серцем в білий світ іди Вона зігріє сонцем на світанку. Вишиванка - символ Душі Української! Здавна в Україні ставлення до одягу було дбайливим і шанобливим. Матері вишиваючи одяг своїм дітям вкладали всю свою ніжність і молитву до Бога про збереження дорогих чад. Українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом. На Юлі сорочка прабабусі Шмаровоз Євдокії Євстратівни 1914 року народження, уродженка села Стара Рудня. Вишита у 20-30-х роках. Сорочка вишита власноруч прабабусею Шмаровоз Євдокією Євстратівною. На сорочці дубові листочки з жолудями вишиті гладдю, що символізує довголіття та терпіння. Сама вишивала, сама і зшивала та оздоблювала. ... Читати далі »

Ця оповідь – про село Невкля Городнянської громади. Село розташоване на річці, яка з часом перетворилася на невеличкий струмочок. До 1732 року тут жив єврей на імʼя Некля, який тримав двір, де подорожні могли перепочити й поміняти коней. За переказами, назва села походить від його імені.

Є в Городнянській громаді село Кузничі. Ця розповідь – саме про нього. Онлайн-проєкт «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» триває… Село засноване на початку ХVІІІ століття. Його назва походить від слова «кузници». Похідні кузні тут облаштовували війська Петра І в час походу на Полтаву. Місцевість з лісами й болотами одержав як дарунок від царя за заслуги поміщик Миклашевський.

До проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок» доєдналося село Шабалинів Коропської громади. Ці сорочки вишивалися на початку ХХ століття. На жаль, їх власники невідомі, тому нині це надбання Шабалинівського будинку народних традицій і дозвілля. Колись добрі люди подарували ці вишиванки будинку культури. Сорочки полотняні та з коленкору. Вишивка притаманна саме Шабалинову. Найпопулярніший візерунок – виноградні грона, які символізують достаток та сімейне щастя. Сорочки були суцільними й відрізними. Відрізні сорочки в нашому селі називалися «СТАНОК», а спідничка до них – під’юпником. Сорочки, котрі без вишивки спереду, були буденними, а ті, що з вишитою манішкою, – для свята.