Все більшої популярності набуває хореографічне мистецтво в нашій області, як і взагалі на Україні.
Цей жанр з кожними роком поширюється і завдяки багатьом телевізійним проектам. Якщо раніше танцювали переважно діти, то тепер і їх батьки об’єднуються в танцювальні групи. В районних центрах і містах області покращується рівень виконавської майстерності, кількість нових колективів, фестивалів-конкурсів з хореографії.
Найкращі колективи області тисячі разів демонстрували свою виконавську та професійну майстерність на сценах рідних міст були постійними учасниками різноманітних конкурсів та фестивалів, обласних та державних мистецьких заходів, міжнародних фестивалів та конкурсів.

Колективи музичного жанру займають одне з провідних місць серед аматорських колективів Чернігівської області. Сіверська земля завжди славилася своїми талантами. Митці нашого краю знайомлять нас з кращими зразками, як вітчизняної так і зарубіжної інструментально-музичної культури, пропагують, популяризують та відроджують українське музичне мистецтво.
Станом на 2017 рік в нашій області працює 154 аматорських колективів музичного жанру в яких налічується 1400 учасників. Почесне звання «народний аматорський» та «зразковий» носять 12 творчих колективів музичного направлення.

Серед усіх жанрів аматорського мистецтва в Чернігівській області вокально-хоровий жанр займає найважливіше місце, як найбільш масовий і розвинений
Народний хор явище похідне від народного гуртового співу, бере свої початки від фольклорної пісні.
Чернігівський край багатий своїми пісенними традиціями. Хорові колективи та ансамблі Чернігівщини поділяється на мішані та однорідні, з народною та з академічною манерою виконання, мають різноманітний розширений репертуар.
Колективи демонструють нові творчі здобутки, заряджають високою духовною енергією, натхненням, любов’ю до прекрасного шанувальників хорового співу.

Хорових колективів в області налічується - 128, вокальних ансамблів - 684, ансамблів малих форм - 796.
Помітна виконавська майстерність і сценічна культура виявляється в діяльності багатьох «народних аматорських» колективів, яких в Чернігівській області нараховується - 46.

Фольклорний жанр займає особливе місце в духовному житті Чернігівського краю. Кожен район, навіть кожне село нашої області багате своїми звичаями, обрядами. Старовинні пісні, замовлення, календарні обряди, загадки та вірування підкреслюють індивідуальність нашої Чернігівської області.
Слід відзначити, що ОНМЦКіМ активно впроваджується робота по відродженню та збереженню самобутніх звичаїв, традицій та обрядів . Згідно виконання Державної та однойменної обласної Програми по охороні та збереженню нематеріальної спадщини в області постійно проводяться фольклорні експедиції, фестивалі, огляди, свята.
Для відзначення найбільш активних збирачів, знавців фольклору Чернігівщини в області започаткована Обласна щорічна Премія імені Василя Івановича Полевика - фольклориста, етнографа, заслуженого працівника культури України.
В області нараховується 565 фольклорних колективів, в них бере участь 4123 чоловік в тому числі 27«народних аматорських».

Декоративно-прикладне і образотворче мистецтво на Чернігівщині розвивається значними темпами і набуває все більшої популярності серед населення області та України в цілому.
Майстри Чернігівщини представляють мистецтво нашого краю не лише на території нашого краю, але й далеко за його межами, презентуючи його на високому рівні на міжнародних заходах.
Робота майстрів декоративно-прикладного мистецтва та самодіяльних художників посідала й продовжує посідати важливу роль у естетичному вихованні населення, адже митці відроджують, збагачують, поширюють традиції українського народу, передають свій досвід наступним покоління, про що говорить кількість художніх промислів в області і в Україні в цілому, поповнення традиційних видів мистецтва новими і сучасними.

Інструментальний жанр в області налічує 53 духових оркестри, та 16 дитячих духових оркестрів.
Дев’ять оркестрів мають звання «народний аматорський», два дитячих оркестри мають звання «зразковий».
Духові оркестри приймають активну участь у всіх культурно-мистецьких заходах районів і області.
Кращими колективами області є: Козелецький, Ріпкинський, Коропський, Носівський, Семенівський, Новгород-Сіверський оркестри.

Один з найпопулярніших у нас на Сіверщині вид прикладного мистецтва – вишивка.
Народна вишивка – один з найдревніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор виконується на різних тканинах, шкірі тощо бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, сріблом і золотом.
Цей вид мистецтва виник дуже давно. Зразки найдавніших вишивок в музеях Європи відносяться до V ст. нашої ери. А пам’ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть.

Наприкінці ХVІІІ ст. в окремих регіонах Чернігівщини розвивались скляне та гончарне виробництва.
Гончарство - обробка глини та виготовлення різноманітного посуду, а також цегли, кахлів та іншої кераміки. Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, збереження й подачі на стіл тих чи інших страв (горщики, миски й полумиски, глечики, макітри, гладишки, баньки, барильця, куманці), а також декоративний посуд, кахлі, черепицю, цеглу, дитячі іграшки тощо.
Розквіту гончарства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин. Це зумовило виникнення значних осередків керамічного виробництва. На Чернігівщині це: Ічня, Городня, Короп, Ніжин, Олешня, Кролевець, Шатрищі, Семенівка тощо.
Найкращі традиції гончарства та кераміки продовжують такі майстри Чернігівщини як Янков С.Т., Фалалєєва С.В., Цупко О.А., Піщур А.С., Луцук О.С. та багато інших.

Дерево - найбільш доступний і красивий природний матеріал на Поліссі. Адже Чернігівщина має один з найбільших творчих потенціалів і одні з найкращих здобутків у галузі художньої деревообробки. Наші талановиті земляки не тільки зберегли, а й розвинули традиційне мистецтво, надто ж у Чернігівському, Новгород-Сіверському та Ніжинському осередках.
Традиції художнього різьблення у поліській зоні Чернігівщини, де було багато лісів, мають давню історію. Деревообробними промислами тут займалися з часів прадавніх слов’ян. У ХVІІІ-ХІХст. значні різьбярські осередки склалися у Глухівському, Глинському, Кролевецькому, Сосницькому, Чернігівському повітах. В цих регіонах розвивалися різні види різьблення: плоске, тригранно-виїмчасте було більш характерним для речей народного побуту (рубелі, праники, сволоки, тарілки, полички-божиці); у техніці об’ємного різьблення робили дерев’яну скульптуру або вирізували деякі деталі оздоблення виробів (меблів). Розвивалось у краї й ажурне (пропильне) різьблення, яке найбільш часто використовували у декорі дерев’яних архітектурних споруд. Високорельєфне різьблення застосовували у декорі різних деталей іконостасів, рам для дзеркал, меблів.

ТВОРЧЕСТВО. Театр – это не здание, а процесс. С этим, пожалуй, согласятся актеры и поклонники Театра «23».
Придя на их спектакль, зритель невольно может стать частью театрального действа, а захотев научиться актерскому мастерству – влиться в коллектив и прочно срастись с ним. Главной целью своего существования актеры называют развитие театральной жизни города. Для этого они создают различные проекты и не устают экспериментировать над ними. Мы пообщались с художественным руководителем и режиссером Театра «23» Татьяной Янко, чтобы узнать, чем живет театр сегодня и с чего начался его путь.