У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами Новгород-Сіверська громада. До вашої уваги – сценарій святкування Трійці в селі Блистова, наданий Новгород-Сіверським МБК. На Зелену неділю На Зелені свята молодь збиралася на вигоні. Співали, танцювали. Вибирали високу гарну дівчину, вбирали її зеленню і водили хороводи. Запрошували хлопців, переспівувалися, жартували. Прибирали «Куста», закопували кашу. Дівчата починають водити хоровод навкруг «Віхи» (прикрашеного дерева), тримаючи в одній руці стрічку, а у другій – квіти. Співають. Вишні-черешні розвиваються, Синє озеро розливається, Через тин вишня похилилася, Кума з кумом посварилася. Синє озеро розливається, Кума з кумом вже не знається. Тобі яблучко, мені грушечка, Не сварімося, кума-душечка (Дівчина 1) – Дівчата, годі співати. Ви чули? Наші хлопці пішли на другу вулицю. (Дівчина 2) – Куди? (Дівчина 1) – На Глинище, їх тамтешні дівчата приворожили! (Дівчина 3) – То нумо хлопців назад відворожимо! Я знаю як, моя бабуся мені розп ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» бере участь Новгород-Сіверська громада. З нами – Рогівський сільський клуб. Запрошуємо дізнатися про традиції та обряди на Зелені свята в селі Рогівка Новгород-Сіверського району. Свято відбувається біля річки. Хлопці розпалюють багаття, жінки готують різні страви, найголовнішою з яких вважають рибну юшку. Дівчата плетуть вінки. У народі цей обряд називали «завивати вінки». Плели вінки на Трійцю тільки дівчата, чоловікам не дозволяли навіть дивитися. Вважали: якщо хлопець побачить вінок, то буде біда. З готовими вінками йшли до річки і спускали їх на воду. Знімати вінок з голови руками заборонялося, треба було нахилитися головою вниз, щоб він сам упав. Вважали: куди вінок попливе – звідти дівчині чекати сватів. Якщо вінок прибило до берега, то дівчина заміж не вийде. Коли ж потонув – дівчину спіткає невдача. Також цього дня найстарша господиня пекла коровай і роздавала його незаміжнім дівчатам. Шматочки висушували й берегли до весілля, а сух ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами Новгород-Сіверська громада. Ось як відзначали Трійцю в селі Лизунівка на Новгород-Сіверщині (інформацію надано Новгород-Сіверським МБК). На Зелене свято дівчата плели вінки й вибирали з-поміж них найкращий. Також обирали найкрасивішу дівчину – Русалоньку. Вона була головною на святі. Водили хороводи біля багаття, співали пісні. Заздалегідь пекли калачі, варили вареники. Русалонька пригощала всіх присутніх. Частування смаколиками – це старовинна традиція, в якій згадують і вшановують дух своїх предків. Багаття запалюють, щоб відлякати злих духів.

До онлайн-проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучився КЗ «Центр культури та дозвілля Сухополов’янської сільської ради» з розповіддю про звичаї та обряди святкування Зеленої неділі в селі Рудівка. Інформацію надала завідувачка Рудівського сільського клубу Алла Бабич. «День Святої Трійці, або Зелена неділя – одне з найголовніших християнських свят. Свою назву воно отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято означає появу людям Всевишнього у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа (Свята Трійця). Давніша назва – Зелені свята, Зелена неділя. Як же відзначали колись Зелені свята? Наші предки пов’язували з Трійцею живу силу природи, тому щедро оздоблювали своє житло травами й гілками дерев. Пригадую, моя бабуся Марія Прокопівна Брижан, жителька села Тарасівка Прилуцького району, перед Зеленою неділею, в суботу, змазувала глиною підлогу, а потім притрушувала її травою. На порозі кла ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами – Остерська міська територіальна громада. Цю інформацію записала директорка Євминського сільського будинку культури Людмила Василівна Безродна зі слів уродженки села Євминка Марії Іванівни Гулівець, 1941 року народження, якій розповіла її мати – жителька Євминки Євдокія Єлисеївна Гулівець, 1901 року народження. «Святкування проходило таким чином: * За три дні до свят улаштовували генеральне прибирання всієї господи (будинок, двір, город). * У суботу будинки прикрашали зеленню: м’ятою, любистком, васильками, аїром (у народі – лепеха). Зелень, клечання розкладали на покуті, вікнах, на долівці (підлозі). Ворота прикрашали гіллям дерев (береза, клен, осика). Вважалося, що зелень захищає від зла і дарує здоров’я. * Після церкви люди влаштовували гуляння. Дівчата плели вінки з польових квітів та вдягали на голови, водили хороводи, а потім пускали вінки на воду. Було повір’я: до якого берега вінок припливе, звідти буде жених. * Водили хоров ... Читати далі »

Традиційно до Зелених свят на території цієї громади прикрашали хати клеченням – гілками клена та інших дерев. Також застилали підлогу листям лепехи, різними травами, клали любисток. На воротах теж ставили гілки клена як оберіг від злих духів. Русального тижня не пам’ятають і старожили, не було таких обрядів раніше. Але останнім часом завдяки турботі працівників культури це дійство набуває поширення. – Дівчата, дівчата, завтра Зелена неділя. Гайда в ліс по клечення! – Ходімо, ходімо! Прикрасимо оселю. І лепехи нарвемо, долівку застелемо. Ось і подалися дівчата в ліс по клечення, а молодиці по лепеху ходили. А в лісі зелено, пташки співають, дівчата хоровод водять. Аж раптом щось виглядає з-за кущів, щось споглядає за ними. Та це ж мавка – цариця лісів! – Мавко, ходи до нас. Ми ось зілля наламаємо та домівки прикрасимо. Ходім з нами. Та й забрали дівчата мавку з собою. А вдома світлиці прикрасили зіллям. Домівку засипали лепехою. Свято до хати зазивали, бо здавна так повелося в Україні ... Читати далі »

Інформацію про те, як шанують Святу Трійцю в селі Замістя Сухополов’янської громади Прилуцького району Чернігівської області, надала завідувачка Замостянського сільського клубу Катерина Говорун. Ось що розповідає Катерина Григорівна (особливості місцевої лексики збережено). У суботу напередодні свята оселі прикрашають квітами, застилають долівку лепехою (символ здоров’я), м’ятою та любистком, щоб у домі панували мир і злагода. На городі та подвір’ї ставлять гілочки липи або клена, щоб негода не пошкодила врожай і гарно вродило. У неділю, на свято Трійці, йдуть до церкви з букетами квітів та різнотрав’ям, щоб їх освятити. Потім у тих травах і квітах миють голови та купають дітей. Вважається, що ці квіти і трави лічать від хвороб та придають сили. А ще освячені букети ставлять в оселях як обереги від злих духів.

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучилася Березнянська громада з інформацією, наданою Центром культури і дозвілля Березнянської селищної ради (директорка – Надія Янчук). Гарна традиція на Трійцю – проводити ярмарок. Їдуть, їдуть звідусіль… Народ збирається, ярмарок починається. Народні умільці, майстер-класи, запальні українські пісні й танці, виставки, українська кухня, де все вариться, смажиться, крутиться, вертиться... Гуляй, народе!!! Співай пісню солов’їну, шануй неньку Україну!

Записано зі слів Лідії Мельник, 1955 року народження. Про ці традиції розповіла Лідії Миколаївні її бабуся Марфа Гаврилівна, 1908 року народження. «Святкувати починали в суботу ввечері. На вигін сходилися жінки та чоловіки, дівчата й парубки. Чоловіки майстрували великі довгі столи та лавки, а жінки, позносивши різних страв, накривали на стіл, співали українських народних пісень. Парубки вирубували вербову гілку, а дівчата прикрашали її, або, як казали, «рядили Вербу». Палили вогнище і на ньому в казані фарбували курячі яйця в жовтий (обов’язково!) колір. Для цього завчасно робили відвар із кори дерева… Потім усі вечеряли, співали, розважалися. Ряджена верба стояла на вигоні аж до понеділка. У понеділок хлопці та дівчата брали цю вербу й ходили по хатах зі словами: «Водимо Куста од двора до двора. Зичимо вам щастя на многії літа». Господарю дарували жовте варене яйце (з тих, що фарбувалися в суботу вечором) як символ родючості хліба. Господар мав вилити під принесену вербу ківш води (щ ... Читати далі »

Трійця вважається в народі одним із найбільших свят. У п’ятницю до схід сонця йшли збирати лікарські рослини, навіть росу, яка лікувала очі. У Клечальну суботу рвали трави, гілля клена, липи, ясена, осики й оздоблювали оселю та обійстя. Ворота, хвіртки і двері – осикою, щоб злі духи оминали двір. А запашним зіллям устеляли долівки. У неділю йшли до церкви з букетом із любистку, чебрецю, материнки. А ще цього дня можна ворожити.