Ця оповідь – про святкування Івана Купала в селі Виблі Куликівської громади.
Чимало обрядів на Івана Купала пов’язані з водою. Цього дня купалися у водоймах, умивалися росою та ходили босоніж по траві. Вода мала силу очищення, оздоровлення. На водойми дівчата пускали вінки, ворожачи на долю.
Вінок – особливий дівочий оберіг. У нього вплітали різні польові й лугові квіти, перев’язували травою та закріплювали запалену від вогнища свічку, щоб ворожіння було і на долю.
Увечері, на заході сонця, дівчата опускали кожна свій вінок у річку та «зчитували» майбутнє:
- вінок не пливе, а крутиться на одному місці – пара буде сходитися-розходитися весь рік;
- вінок швидко пливе вдалечінь – це віщує скорий шлюб;
- вінок потонув – цього року заміжжя не чекати;
- свічка на вінку згасла або впала у воду – це до негараздів зі здоров’ям.