Традиційно до Зелених свят на території цієї громади прикрашали хати клеченням – гілками клена та інших дерев. Також застилали підлогу листям лепехи, різними травами, клали любисток. На воротах теж ставили гілки клена як оберіг від злих духів. Русального тижня не пам’ятають і старожили, не було таких обрядів раніше. Але останнім часом завдяки турботі працівників культури це дійство набуває поширення. – Дівчата, дівчата, завтра Зелена неділя. Гайда в ліс по клечення! – Ходімо, ходімо! Прикрасимо оселю. І лепехи нарвемо, долівку застелемо. Ось і подалися дівчата в ліс по клечення, а молодиці по лепеху ходили. А в лісі зелено, пташки співають, дівчата хоровод водять. Аж раптом щось виглядає з-за кущів, щось споглядає за ними. Та це ж мавка – цариця лісів! – Мавко, ходи до нас. Ми ось зілля наламаємо та домівки прикрасимо. Ходім з нами. Та й забрали дівчата мавку з собою. А вдома світлиці прикрасили зіллям. Домівку засипали лепехою. Свято до хати зазивали, бо здавна так повелося в Україні ... Читати далі »

Інформацію про те, як шанують Святу Трійцю в селі Замістя Сухополов’янської громади Прилуцького району Чернігівської області, надала завідувачка Замостянського сільського клубу Катерина Говорун. Ось що розповідає Катерина Григорівна (особливості місцевої лексики збережено). У суботу напередодні свята оселі прикрашають квітами, застилають долівку лепехою (символ здоров’я), м’ятою та любистком, щоб у домі панували мир і злагода. На городі та подвір’ї ставлять гілочки липи або клена, щоб негода не пошкодила врожай і гарно вродило. У неділю, на свято Трійці, йдуть до церкви з букетами квітів та різнотрав’ям, щоб їх освятити. Потім у тих травах і квітах миють голови та купають дітей. Вважається, що ці квіти і трави лічать від хвороб та придають сили. А ще освячені букети ставлять в оселях як обереги від злих духів.

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучилася Березнянська громада з інформацією, наданою Центром культури і дозвілля Березнянської селищної ради (директорка – Надія Янчук). Гарна традиція на Трійцю – проводити ярмарок. Їдуть, їдуть звідусіль… Народ збирається, ярмарок починається. Народні умільці, майстер-класи, запальні українські пісні й танці, виставки, українська кухня, де все вариться, смажиться, крутиться, вертиться... Гуляй, народе!!! Співай пісню солов’їну, шануй неньку Україну!

Записано зі слів Лідії Мельник, 1955 року народження. Про ці традиції розповіла Лідії Миколаївні її бабуся Марфа Гаврилівна, 1908 року народження. «Святкувати починали в суботу ввечері. На вигін сходилися жінки та чоловіки, дівчата й парубки. Чоловіки майстрували великі довгі столи та лавки, а жінки, позносивши різних страв, накривали на стіл, співали українських народних пісень. Парубки вирубували вербову гілку, а дівчата прикрашали її, або, як казали, «рядили Вербу». Палили вогнище і на ньому в казані фарбували курячі яйця в жовтий (обов’язково!) колір. Для цього завчасно робили відвар із кори дерева… Потім усі вечеряли, співали, розважалися. Ряджена верба стояла на вигоні аж до понеділка. У понеділок хлопці та дівчата брали цю вербу й ходили по хатах зі словами: «Водимо Куста од двора до двора. Зичимо вам щастя на многії літа». Господарю дарували жовте варене яйце (з тих, що фарбувалися в суботу вечором) як символ родючості хліба. Господар мав вилити під принесену вербу ківш води (щ ... Читати далі »

Трійця вважається в народі одним із найбільших свят. У п’ятницю до схід сонця йшли збирати лікарські рослини, навіть росу, яка лікувала очі. У Клечальну суботу рвали трави, гілля клена, липи, ясена, осики й оздоблювали оселю та обійстя. Ворота, хвіртки і двері – осикою, щоб злі духи оминали двір. А запашним зіллям устеляли долівки. У неділю йшли до церкви з букетом із любистку, чебрецю, материнки. А ще цього дня можна ворожити.

Ви дізнаєтеся, як відзначали Зелені свята у Петрушині та Клочкові, почуєте ніжну святкову пісню, помилуєтеся фрагментами давніх обрядів. Запрошуємо до перегляду відео!

У селі була і є традиція на другий день Трійці йти до кринички. Перед цим жінки її прикрашали, ставили ікони. Уранці у понеділок після богослужіння всі прихожани хресною ходою йшли до кринички. Звучали церковні пісні, батюшка всіх кропив святою водою, проводив богослужіння. Потім кожен випивав по три ковточки святої води й набирав також води собі додому.

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» доєдналося село Нехаївка Коропської ТГ. Про місцеві звичаї на Зелену неділю, тобто Трійцю, розповіла жителька Нехаївки Надія Білоус, 1954 року народження, яка, у свою чергу, дізналася всі ці цікавинки від своєї сусідки Ганни Струц, 1907 року народження. Надія Пилипівна добре запам’ятала розповідь баби Жучки (так називали Ганну Корніївну на вулиці) і все життя дотримується цього обряду. На Зелену неділю в Нехаївці обов’язково ставили клечання у своєму господарстві починаючи з хвіртки та воріт. Доріжки до порога і долівку в будинку посипали аїром та шовковою травою. Оселі прикрашали букетами квітів. До клечання належали клен, ясен, липа, дуб. Клен символізує красу і розкіш у родині, ясен – міць і добробут, дуб – силу і здоров’я, липа – добробут, тепло, достаток. Вважалося, що клечання захищає оселю та все помешкання від злих сил. Гілочки дерев розставляли по кутках будинку й неодмінно біля ікон, щоб порадувати Божу Матір. Починаючи з Клечаль ... Читати далі »

Напередодні Зелених свят, у суботу, ще до сходу сонця молоді дівчата йшли до лісу і в поле, рвали запашне зілля. Уже ввечері хлопці рубали гілля з липи, берези, дуба, клена, щоб замаїти господарство. Зіллям прикрашали віконниці та ікони в будинку. Не заквітчати оселю вважалося тяжким гріхом. Якщо листя залишалося зеленим і свіжим до наступного ранку, вважалося, що цього року хвороби та біди оминуть оселю. Неділю, на яку припадало свято Трійці, називали П’ятдесятницею, тому що це був саме 50-й день після воскресіння Христа. На Трійцю забороняється грати весілля, адже нічого хорошого не вийде, сім’я розпадеться і буде нещасливою. Також не можна шити, вишивати, працювати в городі. Це велике церковне свято, потрібно відвідати храм, помолитися й відпочити. Наступний день після Трійці називали Духів день. Усе ще заборонялося виходити в поле і працювати на землі.

Свято Трійці припадає на 50-й день після Пасхи. Трійця символізує Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа святого. Оселі з давніх давен прикрашають клеченням з берези, липи, клена, верби. Вважається, що це захищає оселю від злих духів. Береза є символом Трійці. Підлогу встеляють аїром або ж травою. На столі ставлять букети польових квітів. Існує повір’я, що на Трійцю не можна купатися в річках та озерах, бо русалки залоскочуть.