В онлайн-проєкті «Народні традиції на Зелені свята» бере участь Яблунівська громада.
Традиційно до Зелених свят на території цієї громади прикрашали хати клеченням – гілками клена та інших дерев. Також застилали підлогу листям лепехи, різними травами, клали любисток. На воротах теж ставили гілки клена як оберіг від злих духів. Русального тижня не пам’ятають і старожили, не було таких обрядів раніше. Але останнім часом завдяки турботі працівників культури це дійство набуває поширення.
– Дівчата, дівчата, завтра Зелена неділя. Гайда в ліс по клечення!
– Ходімо, ходімо! Прикрасимо оселю. І лепехи нарвемо, долівку застелемо.
Ось і подалися дівчата в ліс по клечення, а молодиці по лепеху ходили. А в лісі зелено, пташки співають, дівчата ... Читати далі »

У ньому бере участь Остерська міська територіальна громада. Цю інформацію надала директорка Бірківського сільського будинку культури Любов Вертай.
Українці на Трійцю мають давню традицію прикрашати зеленню й сезонними квітами свій одяг і житло. Традиційна окраса до свята – стебла лепехи. Їх освячують у церкві та розкладають по всьому будинку. Віруючі люди на Трійцю відвідують богослужіння, куди надягають найкрасивіший і найошатніший одяг.
Також до свята збирають дикі цілющі трави – пижму, мати-й-мачуху, чебрець, мелісу. З рослин українці заварюють лікувальний чай, а залишки зелені засушують на зиму.
У церквах цього дня освячують букети із зілля. Вважалося, що вони бережуть від хвороб, пожеж, лиха. Такі букети зберігали за іконами протягом року.
Як завжди креативно до цього свята поставилися працівники Бірківського сільського будинку культури на чолі з директоркою закладу Любов’ю Вертай. Незмінна та найактивніша учасниця святкового дійства – староста Бірківсь ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами – Гнідинцівський СБК (Варвинська громада) з дуже цікавою та колоритною розповіддю.
Храм на Зелену неділю
Наприкінці весни чи на початку літа, в той час, як повно роботи на вулиці: малі курчата і качата, індичата і гусята, не по днях, а по хвилинах бур’яном заростає город, час розривати буряки, сушити перше сіно – у нас храм.
Коли люди в селах активно зайняті сільською роботою, гнідинчанам ніколи, бо треба білити хату і мазати хлів, підфарбувати двері, вікна, паркани, до храму прибрати все у дворі і в хаті й починати готувати частування та наїдки храмовим.
Дуже-дуже давно у нашому селі була Живоначально-Троїцька церква, та на початку минулого століття з неї лишилося тільки місце і тр ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами – Остерська міська територіальна громада. Цю інформацію записала директорка Євминського сільського будинку культури Людмила Василівна Безродна зі слів уродженки села Євминка Марії Іванівни Гулівець, 1941 року народження, якій розповіла її мати – жителька Євминки Євдокія Єлисеївна Гулівець, 1901 року народження.
«Святкування проходило таким чином:
* За три дні до свят улаштовували генеральне прибирання всієї господи (будинок, двір, город).
* У суботу будинки прикрашали зеленню: м’ятою, любистком, васильками, аїром (у народі – лепеха). Зелень, клечання розкладали на покуті, вікнах, на долівці (підлозі). Ворота прикрашали гіллям дерев (береза, клен, осика). Вважалося, що зелень захищає від зл ... Читати далі »

До онлайн-проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучився КЗ «Центр культури та дозвілля Сухополов’янської сільської ради» з розповіддю про звичаї та обряди святкування Зеленої неділі в селі Рудівка. Інформацію надала завідувачка Рудівського сільського клубу Алла Бабич.
«День Святої Трійці, або Зелена неділя – одне з найголовніших християнських свят. Свою назву воно отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято означає появу людям Всевишнього у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа (Свята Трійця). Давніша назва – Зелені свята, Зелена неділя.
Як же відзначали колись Зелені свята?
Наші предки пов’язували з Трійцею живу силу природи, том ... Читати далі »

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучився КЗ «Центр дозвілля молоді» Киїнської сільської ради.
Весело святкують Трійцю в Киїнці! І на баяні грають, і пісні співають, і Куста наряджають, і жартують, і танцюють, і хороводи ведуть, і вінки плетуть… Молодички-жартівнички кого завгодно в той вінок уберуть. Навіть солідного серйозного пана. Бо на те воно і свято, щоб радості було багато…

https://www.facebook.com/100064567214368/videos/pcb.873471264815106/1016975149779706?locale=uk_UA

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» бере участь Новгород-Сіверська громада. З нами – Рогівський сільський клуб. Запрошуємо дізнатися про традиції та обряди на Зелені свята в селі Рогівка Новгород-Сіверського району.
Свято відбувається біля річки. Хлопці розпалюють багаття, жінки готують різні страви, найголовнішою з яких вважають рибну юшку. Дівчата плетуть вінки. У народі цей обряд називали «завивати вінки».
Плели вінки на Трійцю тільки дівчата, чоловікам не дозволяли навіть дивитися. Вважали: якщо хлопець побачить вінок, то буде біда. З готовими вінками йшли до річки і спускали їх на воду.
Знімати вінок з голови руками заборонялося, треба було нахилитися головою вниз, щоб він сам упав. Вважали: куди вінок попливе – звідти дівчині ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами Новгород-Сіверська громада. Ось як відзначали Трійцю в селі Лизунівка на Новгород-Сіверщині (інформацію надано Новгород-Сіверським МБК).
На Зелене свято дівчата плели вінки й вибирали з-поміж них найкращий. Також обирали найкрасивішу дівчину – Русалоньку. Вона була головною на святі. Водили хороводи біля багаття, співали пісні. Заздалегідь пекли калачі, варили вареники. Русалонька пригощала всіх присутніх.
Частування смаколиками – це старовинна традиція, в якій згадують і вшановують дух своїх предків. Багаття запалюють, щоб відлякати злих духів.

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами Новгород-Сіверська громада. До вашої уваги – сценарій святкування Трійці в селі Блистова, наданий Новгород-Сіверським МБК.
На Зелену неділю
На Зелені свята молодь збиралася на вигоні. Співали, танцювали. Вибирали високу гарну дівчину, вбирали її зеленню і водили хороводи. Запрошували хлопців, переспівувалися, жартували. Прибирали «Куста», закопували кашу.
Дівчата починають водити хоровод навкруг «Віхи» (прикрашеного дерева), тримаючи в одній руці стрічку, а у другій – квіти. Співають.
Вишні-черешні розвиваються,
Синє озеро розливається,
Через тин вишня похилилася,
Кума з кумом посварилася.
Синє озеро розливається,
Кума з кумом вже не знається.
... Читати далі »

До онлайн-проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучився КЗ «Центр культури та дозвілля Сухополов’янської сільської ради» з розповіддю про звичаї та обряди святкування Зеленої неділі в селі Рудівка. Інформацію надала завідувачка Рудівського сільського клубу Алла Бабич.

«День Святої Трійці, або Зелена неділя – одне з найголовніших християнських свят. Свою назву воно отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято означає появу людям Всевишнього у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа (Свята Трійця). Давніша назва – Зелені свята, Зелена неділя.
Як же відзначали колись Зелені свята?
Наші предки пов’язували з Трійцею живу силу приро ... Читати далі »