У купальському проєкті бере участь Рудівський сільський клуб Сухополов’янської громади Прилуцького району. Інформацію надала завідувачка СК Алла Бабич.
Головними розвагами в купальську ніч були купання, плетіння вінків, ворожіння, стрибки через вогнище та пошук квітки папороті.
Найважливіший ритуал у день Івана Купала – очищення вогнем. Люди вірили, що, перестрибуючи через вогнище, можна позбутися хвороб. А парубки й дівчата часто бралися за руки, перестрибуючи багаття.
Молодь водила хороводи навколо вогнища. Співали пісень, грали в ігри. А ще дівчата плели вінки та ворожили на судженого, пускаючи їх по воді. Якщо вінок попливе, то скоро дівка заміж вийде, коли ж заплутається в рясці чи потоне – значить, залишиться в дівках. Та часто хлопці ловили вінки тих дівчат, котрі їм подобалися.
Ось про цю магічну купальську ніч я написала вірша.
Купальська ніч, зійшла зоря.
Вогні навколо річки.
Пливе вінок. «Знайди мене, –
Шепоче дівка в нічку. –
Бо він не дивиться в мій бік,
А я його кохаю.
Візьми вінок, пливе ж до ніг.
Я так цього чекаю».
А в парубка свої думки,
Йому не до Марічки.
Вона ж не зводить і очей.
Лиш поправляє стрічки.
Козак заскочив на коня
І поскакав у поле.
«Не вибрав знову він мене.
Так у сердечко коле!»
Усі зібрались круг вогню
І водять хороводи.
Піднявся місяць над селом.
Поменшало народу.
Зажурене дівча сидить,
Вдихає запах ночі.
І зараз ще ніхто не зна,
Що Бог для неї хоче.
Ось хтось за плечі ухватив,
Здригнулася дівчина.
З її вінком поруч стоїть
Білявенький хлопчина.
«Тепер вже все, будеш моя.
Є звичаї, обряди.
Пришлю сватів на Петра я.
Чи ти цьому не рада???»
Не знає дівка, що робить.
– І звідки ти узявся?
– Я за тобою наглядав,
До тебе усміхався.
Чарівна ніч, купальська ніч.
Зустрілися дві долі.
Живуть і досі, ясна річ.
Такого в нас доволі.
Буває так: він чи вона
Стрибають часом в гречку,
Якщо ти вийшла за козла
Чи він узяв овечку.