Цей лист надійшов із Березнянської громади. Ось що нам пишуть.
«У пошуках інформації про традиції святкування Івана Купала в селах Локнисте, Гусавка та Гориця, які розташовані поряд одне з одним та входять до Березнянської територіальної громади, нам допомогла жителька Локнистого Наталія Черниченко. На той час пані Наталія активно займалася художньою самодіяльністю, в чому жінці допомагала її родина. Надані пані Наталією фото були зроблені чотири роки тому.
Ось що розповідає Наталія Черниченко.
«На гуляння, на саме свято, збиралася молодь (хлопці та дівчата), а також дорослі жінки. Рвали квіти і плели віночки. Закохані дівчата надівали сплетені власноруч вінки на голови своїм обранцям, а інші дівчата пускали свої віночки на воду. Всі дійства проходили під веселу музику, пісні й танці. Зрілі жінки плели дідуха, якого потім укопували в землю і вся весела спільнота стрибала через нього. Сімейні пари стрибали, щоб у родині були злагода й достаток, бездітні – щоб нарешті почути довгоочікувану новину про поповнення у родині, а інші загадували особисті прохання. Вважалося, що саме цього дня сама природа і Матінка Земля мають найбільшу силу. Після всіх дійств були смачний куліш та весела трапеза, які теж супроводжувалися танцями й піснями. Цей захід (що на фото) ми проводили в Гусавці біля школи, а віночки пускали в Гусавському ставку за школою. Свято було відкритим і охочі з усіх сіл мали змогу бути присутніми на ньому».
Від себе додамо, що в кожному населеному пункті Березнянської громади, представники яких люб’язно розповіли нам про власні традиції святкування Івана Купала, з сумом зазначали, що всі ці заходи вони проводили до 2022 року (до повномасштабного вторгнення). На початку 2024 року в бою на Донеччині загинув і чоловік пані Наталії – Андрій Черниченко. Серед наданих нею світлин є зображення Андрія Миколайовича – у чорній вишиванці до короткого рукава він, разом із другом, співає пісню на останньому у своєму житті мирному святі Івана Купала».
Президент України