Формула щастя: скільки треба мати мужності і сили! А й справді: скільки їх треба, щоб не зневіритись і не занепасти духом? Щоб і на похмурому небі побачити яскраву веселку і потім щедро поділитися нею з нами – енергійними, дужими, повними сил. Згодьтесь, ми таки любимо в печалі гратись і нам завжди чогось не вистачає ... Хоча доля і матінка-природа дали нам все: ми бачимо зорепад і яскраве сонце, милуємось дивом яблуневого цвіту і босими ногами на стежці збиваємо краплі ранкової роси. А руками ми стільки зможемо зробити! Виростити диво-сад, прикрасити все навкруги квітами, відчути тепло і силу благодатної землі, яка щороку ділиться з нами своїми щедротами. Присутніх глядачів на ІV відкритому міжрегіональному фестивалі художньої творчості “Срібні роси” вразили учасники фестивалю не тільки своїми талантами, а й своєю силою духу, оптимізмом. Кожному в залі, без перебільшення, додалось доброти, світлих і чистих помислів, і на оті три години концерту відступила буденність складного світу: з війною, політичними протиріччями, високими цінами і безгрошів’ям... Вже традиційно, цей фестиваль, талановитих людей з обмеженими фізичними можливостями, вчетверте проводиться у Срібному, назва якого співзвучна із назвою фестивалю. Все це - завдяки ініціативі і наполегливості голови районної організації інвалідів “В єднанні сила” Наталії Варьохи, членів організації та добровільних помічників – волонтерів, яких багато згуртовано навколо районної організації. Сила духу, яку ніхто і ніколи в них не здола, жага жити і творити, привели в Срібне талановитих учасників з восьми областей: Чернігівської, Київської, Полтавської, Черкаської, Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської, Кіровоградської. З’їхались гості на Срібнянщину напередодні фестивалю. Їх гостинно зустріли на нашій мальовничій землі. Після облаштування в агро ліцеях Сокиринець та Дігтярів всі змогли помилуватись колишнім маєтком Галагана у Сокиринцях, побувати там в краєзнавчому музеї, оглянути палацово-парковий ансамбль ХІХ століття . Наступного ранку учасники фестивалю ходою пройшлися центральною вулицею. Їх короваєм сердечно зустрічало Срібне на центральній площі селища. Після щирих теплих слів селищного голови Олега Куделі для усіх гостинно відчинилися двері районного будинку культури. І ось – фестиваль. Приємною несподіванкою для всіх став гімн “В єднанні сила”, написаний саме до цього дня Олегом Стадніком з Хмельниччини на слова нашої землячки Надії Марчук. А виконали його автор разом з полтавчанкою Ларисою Добридень. Такий чудовий заспів ніби налаштував глядачів на надзвичайно теплу атмосферу у залі. З відкриттям “Срібних рос” щиро привітали всіх голова районної ради Павло Кириченко, заступник голови районної державної адміністрації Ірина Мартинюк. Наталія Варьоха, вітаючи учасників фестивалю, яких зібралось близько 80 чоловік, щиро подякувала очільникам району, селищної ради, керівникам структур і небайдужим людям, які всіляко сприяли проведенню фестивалю, дирекціям Сокиринського та Дігтярівського аграрних ліцеїв, де проживали учасники протягом 3 днів. Великий вклад у проведення фестивалю спонсорів: - шанувальника організації “В єднанні сила” мецената і благодійника з Англії Філіпа Едмондза, депутата обласної ради А. К. Мірошниченка, Волощука Олега Георгійовича та інших . Почесне право відкрити фестиваль було надано минулорічному лауреату “Срібних рос” Рустаму Коновалову, який представляв тут Хмельниччину. Без перебільшення, і цього року Рустам став улюбленцем зали, виконав під час концертної програми найбільше пісень, але вигуками “Браво!” глядачі все не відпускали його зі сцени. Квітучій Україні присягалися в любові своєю творчістю Діана Подрезенко з Полтави, маленька дебютантка Марія Швачко з Гурбинець, Наталія Харинка з Срібного. Настоятель Хресто-Воздвиженського храму УПЦ о. Іоанн щиро привітав всіх учасників фестивалю, глядачів з днем любові, бо саме того дня, 9 жовтня, православний люд святкував день Іоанна Богослова, а Бог і є любов. Разом з Раїсою Яременко та Зоєю Крикливою отець Іоанн виконав пісню, духовні слова якої посилали благодать на всіх добрих людей, та передав для учасників фестивалю освячені ладанки на згадку. Приємно, що учасники Срібнянської районної організації в “Єднанні сила” достойно представили свою творчість на суд гостей, глядачів і журі. Тон побратимам задала голова організації Наталія Варьоха своїм художнім читанням. Неперевершеною була Надія Марчук з її філософською поезією: уривком з різдвяного вертепу “Східна війна”, “Скрижалями Всесвіту”, “Безсмертям”, “Молитвою”, котру авторка написала у Великодню ніч. Вітали щирими, дружніми оплесками хореографічне соло у виконанні Валерія Шепельчука із Срібного, соліста Анатолія Мальцева з Карпилівки, музиканта Юрія Михайлюка з Іванківець, читців Лілію Петренко та волонтера-ведучу Олену Зарубіну з із Срібного. Сила духу, яку ніхто ніколи не здола, у лауреата Слов’янського базару у Вітебську Сергія Чумака з Полтави. На “Срібних росах “ він заспівав свої авторські пісні, своєрідні гімни “Силу духу” та “Мрію” під акомпанемент гітари. Розвеселили всіх присутніх гості з Івано-Франківська ” Марія Мисюк, Віталій Палков та Рудольф Шваюк своїм танцем на інвалідних візках “Віддай мені кралю”, зачарували своїм «Танцем двох закоханих» Марія Мисюк та Рудольф Шваюк, «За гранню можливого» танцював на візку Віталій Палков, а ще разом з Рудольфом Шваюком виконав танець “Реінкарнація”, а з киянкою Іриною Казимировою - “Козачок”. Ігор Дондіс з Черкас запросив зі своєю гітарою всіх у неперевершену красу осені, а Олег Сімон з Пирятина виконав веселий танець “Чарлі”. Душею фестивалю, без перебільшення, став Олег Стаднік, композитор і чудовий виконавець, котрий співав сам, в дуеті із Рустамом Коноваловим, Ларисою Добридень. Київські учасники фестивалю Антоніна Кривобок та Ірина Казимір дарували танці, а Людмила Даценко з Білої Церкви душевно читала ліричну поезію. Прилуцька громадська організація молодих інвалідів “Фенікс” підготувала на фестиваль свою програму і представила свою участь майже у всіх номінаціях: у вокалі, хореографії, художньому читанні.. Дитячий колектив громадської організації «Голос батьків» із Чернігова поділився своїми фантазіями в міні-виставі про добро і зло. І, насамкінець, хочеться віддати належне чудовим солістам Ларисі Добридень з Полтави та Івану Костю зі Львова, учасниці фестивалю з Пирятина Наталії Бусло. Мабуть, ніколи ще зал районного будинку культури не чув стільки оплесків, як цього дня. Чи то виступали аматори-початківці, а чи вже заслужені артисти із званнями. Аплодували за таланти, за те, що, наперекір долі, вони мають силу духу , високі мрії, за те, що додали всім нам доброти, світлої і чистої. . Від імені всіх глядачів щиро дякували гостям Срібнянщини Павло Кириченко, Ірина Мартинюк, Олег Куделя за чудове дійство і вручили всім учасникам фестивалю дипломи та пам’ятні подарунки. Слова щирої подяки учасникам фестивалю, спонсорам та керівництву Срібнянщини і селища адресувала Наталія Варьоха. Заключним акордом фестивалю «Срібні роси» була пісня на слова Олега Стадника «До побачення друзі» у виконанні автора, Рустама Коновалова, Лариси Добридень та усіх учасників. По завершенню фестивалю кафе «Гостинний двір» щедро почастувало смачним обідом усіх учасників дійства. Потім програма перебування гостей на Срібнянщині продовжилась екскурсією у “Бджолярій” Миколи Вовнянка, де всі скуштували смачні натуральні напої їз серії “Питні меди Сокиринські”. А вже третього дня учасники фестивалю побували на екскурсії у Густинському Свято-Троїцькому жіночому монастирі Прилуцького району, де сама настоятелька ігуменя Віра щиро вітала гостей. Багато цікавого дізналися присутні про історію монастиря, милувалися красою його храмів. Тож, в знак подяки, продемонстрували присутнім матушкам фрагменти своїх виступів. Учасники “Срібних рос”, вражені красою і гостинністю нашої срібнянської землі, обов’язково повернуться сюди ще. Тим більше, що привід для цього більш, ніж вагомий: наступної осені на них чекають ювілейні “Срібні роси”, котрі обов’язково виграватимуть сріблом найвищої проби на нашій Срібнянщині.