23 серпня 2012 року Срібнянщина зібрала усіх бажаючих прийняти участь в районному святі вишиванки поколінь «В Срібнянському краї цвітуть вишиванки».Районна площа дійсно ніби зацвіла від параду вишитих сорочок, неймовірного святкового дійства, яке навряд чи може мати аналоги. Тут поєдналися і старовинні, вишиті ще нашими прабабусями сорочки, і сорочки сьогодення. Словами важко передати всієї величі, духовності, краси, неповторності, таланту народу, що виражається повною мірою в рукодільній майстерності, демонструє історичну геніальність. Напевно, багато хто із нас колись уважно придивлялись до дивних сплетінь візерунків на вишиванках наших бабусь і дідусів... Тоді ці візерунки нам здавалися просто красивими квіточками, листочками, ромбиками чи іншими чудернацькими фігурками. Ми навіть не здогадувались, що оця символіка вишиванки доносить до нас послання від далеких-далеких предків, які вирішили саме таким чином закодувати частину своїх вірувань, поглядів на всесвіт та людське життя оцими маленькими плетивами ниточок на полотні. Ось весільна сорочка молодої дівчини. Здавалося б, що в ній незвичного? А незвичне те, що, як в книзі «читається» між рядками. Серед щастя кохати і бути коханою простежується щемливий біль неволі, туга за рідною домівкою. Адже цю сорочку дівчина вишивала в німецькій неволі в роки війни. Тяжка робота, чужина… і таке жагуче бажання щастя. Всі ці почуття поклала дівчина нитками на полотні своєї весільної сорочки. Ось вишиванки кількох поколінь однієї родини. Найстаршій із них ні мало, ні багато… близько 170 років. Невибілене полотно, ніби просторий лан приготовлений до засіву, а по ньому різнобарв’я життя. Саме в цій сорочці, до речі чоловічій, вбачається і сила, і міць, і неповторність. Сорочка без віку, вишита білими нитками по білому полотну, з вкраплинами в узор ніжних кольорів нашої держави ( жовті смужки стиглого колосся та полоси блакитного неба). Сорочка бажання і прагнень наших предків. Вишита ніжними маминими руками дитяча сорочечка. Їй до 90 років. Мабуть уже і внуки зодягали її, можливо і правнуків оберігала материнською опікою та ніжністю. А поруч маленькі хлопчики і дівчатка у вишиванках сьогодення, до яких доклали руки і свою материнську любов їх мами. Як і в кожній конкурсній програмі, були визначені громади, які щонайкраще представили свою вишиванку. Перше місце зайняла Сокиринська громада , друге місце присвоєне Дігтярівській територіальній громаді, третє місце розділили між собою Олексинська та Васьківська громади. Решта громад, які брали участь в святі, були відзначені заохочувальними призами. Наймолодший учасник свята Рейко Артем, який був у гарній вишиванці також отримав подарунок . Через усе наше життя несемо ми в своїх серцях любов і повагу до батьківської хати, бабусиної вишиванки, матусиної пісні, найвищих святинь, найбільшої цінності буття. То ж не дивно, що святкування Дня Незалежності України продовжилося святковим концертом аматорів художньої самодіяльності району. Розпочав його хоровий колектив працівників культури Срібнянщини. Звеличували піснею рідну Україну найкращі солісти та колективи нашого славетного краю.