Сільський староста на лімузині, русалка на гіроскутері, молодиця на продаж у звичайному сільському господарському візку-«тачці» – чого тільки не було під час веселого карнавального проходження на традиційному Миколаївському ярмарку, що дзвенів 27 липня в серці Коропа. Зрозуміло, чому на цю дивину приходять подивитися багато людей. А ще ярмарок – традиційне місце зустрічі земляків і друзів, епіцентр розваг та мистецтва, широка локація торгівлі й щедрих пригощань. Чим же вражало та чарувало цьогорічне свято, як веселилися коропчани та гості – читайте в матеріалі.
Дорогих гостей вітає ярмарок
На ярмарок скликав усіх Короп-град! Щорічне дійство у Коропі завжди розпочинається хресною ходою. Ось і в суботу люд із завмиранням серця спостерігав, як священнослужителі й віряни занесли на святкову центральну площу під пісноспіви ікону Святителя Миколая. Чудотворною її вважають. Кажуть, далекого 1848 року, коли в Коропі лютувала епідемія холери, саме після принесення ікони із Рихлівського монастиря та хресної ходи із нею страшна хвороба відступила. І цю подію люди почали святкувати. Тому ярмаркова традиція в Коропі сягає коріннями сивої давнини. А із 2001 року відродили святкування. Усіх гостей свята зустріли зі святкової сцени Коропський селищний голова Віктор Журавель, голова райради Михайло Мазуренко, в.о. голови райдержадміністрації Віктор Кузуб. Щиро привітав усіх присутніх на довгоочікуваному родинному яскравому святі селищний голова. − Сьогодні Миколаївський ярмарок, без перебільшення, є подією року в Коропі, «візитівкою», якою містечко славиться на теренах області й України. Тут квітнуть місцеві таланти й традиції, тут гостинно приймають і щиро радіють зустрічі із дорогими гостями, − зазначив у своєму вітальному слові Віктор Журавель. Дійсно, ярмаркове свято зібрало багатьох гостей. Серед них – народний депутат Василь Амельченко, радник голови обласної ради Дмитро Никоненко, герой України Анатолій М’ялиця, почесний громадянин Коропського району Іван Пилипець, потужна делегація Чернігівського земляцтва у Києві у складі представників Носівського, Козелецького, Бобровицького районів на чолі із головою Ради товариства, почесним громадянином Чернігівської області Віктором Ткаченком. Завітали на захід член Національної спілки художників України Сергій Ковтун, почесні громадяни Коропа Віктор Ковтун і Анатолій Карацюба, голова Носівського відділення Чернігівського земляцтва Григорій Шкребель, депутати обласної ради Микола Мисник і Володимир Селянський, засновник ідеї проведення сучасного ярмарку Михайло Півень, голова правління Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», народний депутат України 3 та 4 скликань Олег Петров, виконуючий обов’язки начальника Служби автомобільних доріг області Юрій Мартинов. Із собою привезли вони щирі вітання і подарунки. Радник голови облради Дмитро Никоненко оголосив вітання голови обласної ради Ігоря Вдовенка із нагоди родинного ярмаркового свята. Він вручив Коропському селищному голові фотоальбом «Люблю тебе, Чернігівська земле», розворот якого присвячений і Коропщині. Були й інші подарунки, наприклад, картина відомого художника Григорія Шкребеля. На згадку ж про гостинну коропську землю всі гості отримали від організаторів еко-сувеніри. Офіційна частина була доволі пізнавальною. Від Миколи Мисника всі почули про те, що цьогоріч виповнюється 350 років від тієї миті, коли видатний уродженець Коропа гетьман Дем’ян Ігнатович на його центральній площі підписав і прочитав указ про звільнення від податків жителів Коропа і ближніх сіл. Є ідея увічнити видатного земляка – йому хочуть встановити монумент. Подібним чином увічнити пам’ять іншої видатної особистості – першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка планують наприкінці серпня на його батьківщині у Чернівцях. Леонід Костянтинович бував на Коропщині, зокрема на річницях відомого «зоряного мрійника» Миколи Кибальчича, автора схеми першого в світі реактивного літального апарата. Перший заступник голови Чернівецької обласної ради Інга Маковецька, яка теж була на ярмарку, заросила делегацію Коропщини на Буковину на урочисте відкриття пам’ятника. Регіональне відділення УМАКО «Сузір’я» запропонувало місцевій владі також увічнити пам’ять першого космонавта України. Після всіх необхідних процедур у Коропі з’явиться парк чи сквер імені Леоніда Каденюка. Україною і навіть за кордон тепер ходитимуть листи й листівки із марками, на яких зображена краса перлини нашої Коропщини − Мезинського національного природного парку. В урочистому спецпогашенні поштового блоку «Мезинський національний природний парк» спеціальним поштовим штемпелем на ярмарковій сцені взяли участь видатні земляки, директорка Чернігівської дирекції «Укрпошти» Олена Дорошенко начальник відділу поштових послуг Тетяна Лісун і директор Мезинського НПП Ніна Симоненко.
Парад іде: сплелись минуле і сучасне
Певно, багато хто відвідує денну програму ярмарку, аби побачити його – театралізоване карнавальне проходження історичних персонажів, організацій та сільських громад. Тут і поважний славетний гетьман Дем’ян Ігнатович (Многогрішний), в роль якого вперше на ярмарку втілився науковий співробітник музею Григорій Касьяненко. А ще − бургомістр, градоначальник, поштмейстер, казначей і їхні розкішні леді – це працівники апарату селищної ради. Не минають ярмарок і пожежні на залізному«конику». Вибігла на ярмаркову площу і символ Коропа − славетна Баба Калачиха. Не сама, зі «свитою». Каже, втомилася пліткувати, з сусідами лаятися і пироги пекти. Тож вирішила передати набуті знання молоді. Та, бідкається, учні з випічкою на відмінно впоралися, проте лаятися і брехати не вміють ну ніяк. Роздається площею урочиста мелодія − крокує народний аматорський духовий оркестр на чолі із Борисом Литвиненком. За музикантами – спортсмени. Блищать медалі на їхніх грудях. Короп − хоч і невеличке селище, але багате на спортивні нагороди і чемпіонів. Як завжди гарно представив себе Центр дитячої та юнацької творчості на чолі із Оленою Куніциною. Дівчина-річка, вироби юних вихованців, пісні «ласкавчат», певно, припали до душі багатьом. Цьогоріч дебютувало на ярмарку районне товариство Червоного Хреста, головує яким Таїсія Онопка. Яскраво заявила про себе його потужна армія дорослих і юних волонтерів. Святковим парадом пройшли співочі гості із села Курінь та із Сум. Далі настала черга наших сільських громад. Всіх їх було 17. І кожна підійшла до організації проходження із креативом та гумором. Глядачі, напевне, оцінили. А ми спробуємо передати атмосферу дійства за допомогою світлин. Із Будища завітали на ярмарок «зелені» туристи. Село багате рибою і ягодами. Тут і на човні покатають, і бджолотерапію проведуть, якщо треба буде. «Приїздіть до нас, самі все побачите», − ніби припрошували творчі будищани. У Поліського цьогоріч – ювілей. Село, кажуть, засноване чотири сотні літ тому. Історію тут шанують, і традиції плекають. Багате було село і тоді, зараз, на майстринь-рукодільниць. Рушники вишивали і до свят, і як обереги. Вишивану красу пронесли полісяни ярмарковою площею. Гарно! А танцювали як! А рождественці (дивина!) жінок прийшли продавати. Чим же вони так не вгодили чоловікам, та залигали їх і на ярмарок привели. Хочуть грошей вторгувати. В Риботині – гендерно все навпаки. Чоловіків вивели на продаж гарні тутешні дівчата й молодиці. Оце так ярмарок! Краснопілля показало свого султана-Сулеймана і трьох його дружин. Може, не всі йому позаздрять, бо і тещі аж три має. Зате гарем який! Для цієї східної казки добре потрудилися краснопільці, по тканину для костюмів спеціально їздили у Кролевець, самі шили. Молодці. Село на долонях Десни – Вільне – представило цілий водограй із водяником і іншими жителями водної стихії. Веселили ярмаркувальників, але і просили їх: не смітити, не знищувати красу природи, наше багатство і особливість. В Оболонні на новий лад представили історію про старого і молоду, яку він не випускав на вулицю погуляти. Тільки тут красуня просила купити новенького гаджета. Ох уже ж і гумористи ці оболонці! Із піснями, танцями, забавлялками і торгами приїхала на ярмарок весела дружна Нехаївка. Так витанцьовували тутешні красуні, що аж ведучого із собою ледь не забрали. А Шабалинів привіз до Коропа місцевий «стратегічний» завод – гуральню баби Параски. Жителі Билки вкотре обіграли свою славу «паліїв», як їх жартома називають через нібито давню традицію вирішувати конфлікти підпалами. Але цього разу вони кидали в глядацький гурт такі собі «обереги» від самих себе – коробки із сірниками. Уцілому ж на ярмарок прийшли вони як мирні трударі, в яких найкраща капуста, найгарніші помідори і найсмачніший хліб. Єдине село Коропщини, яке не увійшло до складу Коропської об’єднаної громади і взяло участь у ярмаркуванні – це Сохачі. Творчі й завзяті сохачани просто не могли бути осторонь цього дійства. Працьовиті люди прославляють село – не дарма і на ярмарку йшли із прекрасними дарами саду й городу. Та ще й піснею народною звеселяли. А кухарі найкращі точно живуть у Вишеньках. Принаймні, в цьому не можна було не переконатися, переглядаючи проходження жителів цього села. Йшли із казаном та кочергами, із черпаком та іншим кухонним «реманентом» − одразу видно, що націлені серйозно, і чи не весь люд ярмарковий готові нагодувати. Лукнів ложками… ні, не їсть, а грає! На теренах Коропщини славиться село ансамблем ложкарів. Йшли творчі хлопці, його учасники, вміння своє демонстрували. А разом із тим – радість і здоров’я, просто у мішку. Аж цікаво, де в маленьких Рижках знайшли стільки людей, щоб організувати таке масове проходження. Усі яскраві і гарні, але головний герой один – батько-гуляка, якого на ярмарку намагалися кудись прилаштувати. Хоч славних карильчан і звуть «цибуляниками», та на цьогорічний ярмарок вони прибули не із гіркотою, а із солодким – із медом, бо ж і пасічників у селі багато. Була там і цариця-бджола, і цілий рій трудівниць, і медовуха. Городище приїхало на свято із диво-піччю. Хоч зараз готують переважно на газових, чи електроплитах, та все ж у печі страви найсмачніші. Ковбаска, шкварки, каша − за Городищем тягнувся ароматний шлейф різноманітних страв, від якого добряче розгулявся апетит. А Атюша на ярмарку похизувалася… розміром. Ні, мова не про територію. Для всіх несподівано виїхав староста Станіслав Пилипець на площу на довжелезному лімузині! Та ще й станцював завзято. Такого на ярмарку ще точно не було. У той час як глядачі, що стежили за проходженням, веселилися та розважалися, суддівська комісія оцінювала кожне село, аби визначити трійку найкращих. Разом із тим брали до увавги оздоблення куреня і презентацію української юшки. Потрійне ярмаркове золото здобули атюшани. Друге місце – у карильчан, третє – у Рижок.
Купували, продавали, танцювали і співали
Окрім проходження, було на ярмарку безліч цікавинок та розваг. І торгівля – як же без неї. Дуже людно було в «Містечку майстрів» − всі хотіли обрати собі сувенір чи якусь корисну рукотворну річ. Вдосталь було і промислових виробів, атракціонів для дітей та молоді. Гарно провести час можна було в облаштованих сільських куренях. Користувалася популярністю ярмаркова фотозона. І в цей час постійно задіяною була сцена. Виступав фольклорний ансамбль із села Курінь Бахмацького району, столичний вокально-хореографічний ансамбль «Україночка». Зібрав біля сцени багатьох шанувальників щирий і відритий Іван Ганзера – переможець шоу «Голос країни». Своє шоу представив публіці зірка «Богатирських ігор» силач-рекордсмен Олександр Пеканов. І для гостей ярмарку були силові конкурси і вправи. У них завзято брали участь навіть тендітні дівчата. Для дітей у парку імені Миколи Кибальчича провели фестиваль фарб. Вечірню програму відкрили найкращі зірки коропської сцени. Яскравим спалахом Миколаївського ярмарку в Коропі стало фаєр-шоу від театру вогню «Кронос» із Чернігова. «Запалили» глядачів і пародисти Вірки Сердючки та Дзідзьо, виступ гімнатски, співак Володимир Михайлов і кавер-гурт із Чернігова «Маяковський бенд». Тривали танці і гуляння аж до ранку. Один із найяскравіших та найнеординарніших заходів Чернігівщини, як звуть ярмарок, завершився, залишивши по собі море вражень, приємні покупки та яскраві світлини. Аби воно відбулося, зусиль доклали дуже багато людей. Хай там як, а Коропська громада довела, що вона може гідно проводити такі масштабні велелюдні заходи на радість усім.
Президент України