Чернігівський міський молодіжний народний аматорський театр «Ілюмінатор».
Яскраві постановки за класичними і авторськими творами, театральні експерименти, дивна атмосфера відвертості, щирості, доброзичливості, взаємовиручки, творчості і натхнення - все це студенський драматичний театр "Ілюмінатор". Ось вже більше 10 років цей аматорський колектив діє на базі Чернігівського національного педагогічного університету, для багатьох нинішніх і колишніх студентів різних факультетів він став другим будинком. За ці роки через нього в той чи іншій мірі пройшли більше 350 осіб."Хрещеним батьком" театру "Ілюмінатор" став старший викладач кафедри педагогіки і методики початкового навчання ЧНПУ Олександр Норов.Саме під його чуйним керівництвом окремі творчі особи з числа студентів об'єдналися для створення театру, який в новому тисячолітті живе за законами, чужими для сучасного театру і відмінними від норм буденного життя. - Всі ми відчували, що життя стає холоднішим, що світ стає прагматичнішим, жорсткішим, і нам захотілося створити якесь середовище, де панували б інші принципи, - розповів Олександр Норов. 28 грудня 2000 в аудиторії № 107 Чернігівських педуніверситету зібралися студенти майже всіх факультетів, серед яких виділилося 25 чоловік. І вже в травні 2001-го в Чернігові, на сцені театру ляльок, вони презентували нашу першу роботу «Беззахисна істота» за творам А. Чехова. Так народився «Ілюмінатор» – напередодні нового тисячоліття. Хотілося зробити щось несхоже на звичне. Знаєте, якщо ти не можеш чого знайти – створи це сам. І хоча у той час в місті були три театри, але існував своєрідний театральний вакуум. Ідея нашого театру -взять від театрального мистецтва все краще, що воно може дати людині, і свідомо відсіяти, захистити людину від негативу. У нас на корню присікається хвора конкуренція, властиві театральному світу плітки, інтриги. По-перше, з театру "Ілюмінатор" спочатку був виключений момент комерції. На його спектаклі квитки ніколи не продавали і не продаватимуть - це принциповий момент. Крім того, весь колектив працює на громадських засадах, ніхто не отримує матеріальної винагороди. На думку Олександра Норова, якщо в колектив привнести гроші, неминуче з'являться незадоволеність і образи. Оплачувати оренду залу для спектаклів допомагає ректорат університету та зал надає міський Палац культури. Приміщення для репетицій у театру є своє - в одному із студентських гуртожитків. По-друге, в театрі "Ілюмінатор" як би не існує художнього керівника і режисера. Олександр Норов опікає молодь ненав'язливо, залишаючись як би за кадром. Він принципово не робить постановок сам, оскільки вважає, що у нього інше завдання - встановити і зберегти певний стиль стосунків, в якому не повинно бути місця заздрості, підлоті, пліткам, інтригам. - Дуже багато аматорських театральних колективів існують ради самовираження їх керівника, - розповідає він. - В усякому разі, в Чернігові так було завжди. У нашому театрі хлопці самі і режисери, і актори, і освітлювачі, і бутафори, і виробники декорацій. Це дуже правильно, тому що зберігається дух товариства і ні у кого не виникає зоряної хвороби. Організатор театру визначив собі в цьому процесі роль помічника, консультанта. Він проводить творчі тренінги, веде копітку роботу з режисерами, щоб їх постановки були здійснені грамотно, присутній на репетиціях, але дуже рідко дає вказівки артистам. Норов вже потім говорить режисерові, що можна було б зробити по-іншому, на що треба звернути увагу. - У нас досить різносторонній репертуар: від класики до сучасних постановок. Це і твори Чехова, Аверченко, О’Генрі, Шварта, Зощенко, Бредбері і навіть Агати Крісті. Крім того, разом з хлопцями і дівчатами створюємо неординарні авангардні авторські проекти. Творчу скарбничку студентського театру "Ілюмінатор" в кінці 2007-го поповнили поетична вистава "Портал" - бенефіс дуже талановитого молодого автора Людмили Семенової. Вона виступила і як самобутній драматург, і як режисер. Після того відбулася прем'єра спектаклю "Сусідка" по п'єсі Наталії Івкиной. Це досить жорстка побутова драма, хороша якісна драматургія. Автор, без сумніву, відбулася як письменник і напевно зможе реалізувати себе в світі мистецтва. І останнім відбувся бенефіс однієї з найяскравіших учасниць театру Яни Бондарец. Вона узяла ідею у романі Фітцджеральда "Довге чекання", сама написала сценографію, ввела ряд цікавих персонажів, здійснила постановку спектаклю і чудово зіграла в нім як актриса. Втім, цей театр - це не лише постановки. В першу чергу, це особливі стосунки і традиції, що передаються з найпершого сезону, навіть свій жест вітання, це готовність прийти один до одного на допомогу, розділити і радість, і печаль. - Наша глибинне завдання - навчитися радіти один за одного, - вважає Олександр Норов. - За моїм глибоким переконанням, неправда, що друзі пізнаються в біді. Здатність розділити успіх, пережити чужу перемогу як свою і не впасти в заздрість, у образу - це найголовніше. І це яскраве протиріччя тому світу, який нас оточує. Проте, це завдання театру удається реалізувати. Адже не даремно сюди продовжують приходити люди, які вже давно розпрощалися зі своєю альма-матер, в яких є сім'ї і підростають діти. "Ілюмінатор" дає їм відчуття захищеності, інші етичні орієнтири. І по-справжньому здорово, що театр притягує молодь. Актори театру «Ілюмінатор» - переважно студенти Чернігівського педуніверситету і Василь Перепадя. Він надзвичайно обдарований і енергійний особа. Вдало поєднує бізнес, творче захоплення і, до того ж, вчення в національному університеті ім. Карпенко-Карого. Загалом, це успішні студенти всіх без виключення факультетів. І театр їм абсолютно не заважає вчитися, а навпаки – дуже часто допомагає. Якщо гастролі доводяться на період вчення, як правило, це все вирішується з ректоратом університету. Хотілося б відзначити проект, над яким працювали Людмила Семенова, Олена Загребіна і Яна Бондарец. Це короткометражний фільм, присвячений Сергію Параджанову «Ігри Параджанова». Можливо, цю постановку не всі зрозуміють, але, без сумніву, вона наділена своєрідним енергетикою. Сценічне вбрання, декорації, бутафорію театрали виробляють самостійно. У цьому дуже допомагають друзі – художники Олена Загребіна і Георгій Вербицкий. Традиційним для театру став власний театральний фестиваль "Рампа надій". Зазвичай на нім представлені до десятка постановок тривалістю 20-30 хвилин. В ході фестивалю не вибирають кращі роботи, це театральне свято, яке студійці дарують самі собі. Гастролі – це невід'ємна частина театрального мистецтва .Нещодавно актори «Ілюмінатору» виступав у Коропі і були приємно вражені тим, як приймала їх публіка. Найближчим часом у планах поїздки до Ніжина та Новгород-Сіверський. Адже театрали живуть не лише у великих містах. У 2009 році артисти студентського театру «Ілюмінатор» побували на міжнародному відкритому фестивалі молодіжних аматорських театрів «Південні маски». Вже в п'ятий раз цей фестиваль проводився в місті Миколаєві. Участь в нім взяли 27 колективів, у тому числі театри з Польщі, Росії, Молдови, які показали більше 40 постановок. Свої майданчики юним талантам надали Російський театр і Театр ляльок, актові зали двох університетів, а також обласний Палац культури і обласний Будинок творчості учнів. Як розповів керівник театру «Ілюмінатор» Олександр Норов, моноспектакль Людмили Семенової «Вігвам», який представили черніговци, став для членів жюрі справжнім відкриттям. Його придумала, поставила і втілила на сцені одна дівчина – Людмила Семенова, яка і отримала за цю творчу працю диплом «Наша надія». - Цей спектакль дуже метафоричний, в нім цікаво обіграні різні предмети, звучить дивна музика, - поділився Олександр Норов. – Дія розвивається нелінійно, на сцені плентається як би витіювата ієрогліфічна вязь. За словами членів жюрі, «Вігвам» став для них справжнім дарунком. Нічого подібного на цьому фестивалі раніше не було! Загалом, чернігівські артисти повернулися додому з самими кращими враженнями. Для них поважно також, що на фестивалі «Південні маски-2009» зав'язалися нові знайомства і контакти, народилися нові ідеї. На початку березня 2009 року театр побували на гастролях в місті Теплодарі (Одеська область), де показали чотири спектаклі. Місцеві глядачі з теплотою приймали «Маленьку п’єсу про зраду» А. Ірванца і «Довге чекання» по розповіді Ф.-С. Фітцджеральда в постановці Яни Бондарец, «Історію людини» (по віршах А. Норову) і «Прелюдію до страти» по текстах і в постановці Людмили Семенової. На початку квітня на Першому міжнародному молодіжному фестивалі «Простір» в Чернігові спектакль Олени Загребіной по віршах В. Хлебникова «Слово про Ель» забрав призи за кращу режисуру і кращу сценографію. У 2010 році міжнародний фестиваль аматорських театрів "Південні маски", що в місті Миколаїв, вдруге приймав чернігівську делегацію. Театр „Ілюмінатор”, відомий в колах своїх шанувальників неординарнарністю і різноманітністю режисерів, акторів і постанов, знаходить все більше глядачів на цьому фестивалі. Цього ж року, була представлена „Маленька п'єса про зраду для однієї актриси” (по мотивам О. Ірванця). Режисер і виконавиця головної ролі Яна Бондарець розчулила і шокувала як жюрі, так і заповнену залу глядачів. Начебто звичайна історія про кохання і зраду, подана була в такій формі, що жоден присутній не залишився байдужим. "Південні маски - 2010" прийняли близько 40 колективів з України, Росії, Болгарії і Польші. Найрізноманітніша тематика і форма подачі, а також вікова різниця колективів задавали роботи жюрі. Але все ж таки, "Срібна маска" фестивалю і номінація "За найкращу жіночу роль" поїхали в Чернігів. У 2010 році театру «Ілюмінатор» було присвоєно почесне звання «народний аматорський», з відповідною повною назвою - Чернігівський міський молодіжний народний аматорський театр «Ілюмінатор». У 2011 році на VII ВІДКРИТОМУ МІЖНАРОДНОМУ ФЕСТИВАЛІ ДИТЯЧИХ ТА МОЛОДІЖНИХ ТЕАТРІВ «ПІВДЕННІ МАСКИ - 2011» відзнакою журі «За режисерський дебют» - була відмічена вистава «Маленький принц» Чернігівського міського народного молодіжного драматичного театру «Ілюмінатор», режисер Катерина Якимович. Цього ж року Чернігівський міський молодіжний народний аматорський театр «Ілюмінатор» вдруге взяв участь у IX міжнародному фестивалі молодіжних самодіяльних театрів в м.Новозибкові ( Брянська обл., Росія). Цього року у конкурсі взяли участь 10 колективів із Російської Федерації, України і Білорусі. Театр «Ілюмінатор» представив журі, учасникам і гостям «Слов’янського перехрестя» дві свої роботи. В основній програмі це був спектакль «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси» за твором молодого українського драматурга Олександра Ірванця (режисер і виконавиця головної ролі – Яна Бондарець). У позаконкурсній програмі була презентована моновистава Людмили Косенок «Історія людини» за віршами О.Норова. Рішенням авторитетного журі фестивалю театр «Ілюмінатор» переміг у двох основних номінаціях – «КРАЩА РЕЖИСУРА» і «КРАЩА ЖІНОЧА РОЛЬ». І оскільки гран-прі цього року не присуджувався нікому, виступ «Ілюмінатора», на думку суддів і глядачів, був найкращим, про свідчили їх чисельні схвальні відгуки. Журі прийняло рішення програму наступного ювілейного фестивалю скласти виключно із виступів переможців всіх попередніх років, і театр «Ілюмінатор» вже отримав запрошення взяти участь у цьому святковому форумі. Колектив театру висловив щиру подяку Управлінню у справах сім’ї та молоді та Головному управлінню культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської облдержадміністрації за сприяння цьому успішному виступу у м. Новозибкові. Якщо охарактеризувати творчість цих молодих театралів одним словом, напевно, це буде несхожість. Любительське мистецтво цікаве завжди, бо, по-перше, тут грають не за гроші, а від душі, а по-друге – приємно бачити професійну гру любителів чим аматорство на професійній сцені. Адреса сторінки театру в інтернеті: http://vk.com/club3648196
«Маленька п’єса про зраду для однієї актриси» за твором Олександра Ірванця (режисер і виконавиця головної ролі – Яна Бондарець).
Президент України