Головна » 2025»Травень»7 » Ніжин зі святом привітали, на людей подивилися й себе показали!
Ніжин зі святом привітали, на людей подивилися й себе показали!
12:34
6 травня ніжинці відзначають День міста. Саме до цієї дати у відділі «Художній музей» Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського відкрилася виставка творчих робіт майстрів КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР «Моя земля». Тут представлені писанки й композиції в техніці декоративного розпису Маріанни Ваценко, панно зі шкіри, витинанки й картини Наталії Войстрикової, вироби з лози Лідії Гончар, дереворізьблення Андрія Каменецького, ляльки-мотанки Аліни Каплюк, ткані на бердечку браслети й паски Антоніни Пустовойт і її славнозвісні бойові гусаки, а також гончарні вироби Миколи Тараненка.
Отже, зовсім не дивно, що цього святкового дня до Ніжина завітали представники ОЦНТ – і самі майстри, і їхні колеги як група підтримки. Очолювала делегацію директорка центру народної творчості Надія Заваліна. Також до нашого «творчого десанту» долучилася представниця Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА Тетяна Миргородська.
Урочисто відкрила виставку в. о. директора Ніжинського краєзнавчого музею Тетяна Брязкало. До привітань на адресу майстрів ОЦНТ долучилися начальниця Управління культури і туризму Ніжинської міської ради Тетяна Бассак, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Федір Вовченко, заступник Ніжинського міського голови Сергій Смага, директор Ніжинського коледжу культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, голова Громадської ради при виконавчому комітеті Ніжинської міської ради Володимир Дорохін. Прозвучало багато щирих теплих слів та побажань витримки, здоров’я, наснаги…
Надія Заваліна подякувала господарям заходу і представникам влади Ніжина, представила майстрів, чиї роботи експонуватимуться на виставці, й коротко розповіла про діяльність закладу, який очолює. І, звичайно, не обійшлося без відзнак та подарунків. Подяку Ніжинського міського голови пані Надії вручив Сергій Смага. А приємним сюрпризом від Тетяни Бассак став розкішний фікус, який тепер житиме в центрі народної творчості.
Від когорти майстрів ОЦНТ поділилася враженнями Наталія Войстрикова, яка відзначила особливу атмосферу та енергетику приміщення, де роботи ніби заграли новими барвами.
Викладачка Ніжинської музичної школи Анна Бойко завітала на урочистості з музичним подарунком – чарівною піснею, яку виконала під акомпанемент бандури.
Далі всі мали можливість насолодитися щойно відкритою виставкою, поділитися враженнями, поспілкуватися з майстрами та відвідати виставку живопису «Я – інший» прилуцького митця Степана Вербещука, яка експонується тут же, в сусідній залі музею.
Після цього на всіх охочих чекали майстеркласи на свіжому повітрі. А поціновувачів народної творчості виявилося чимало. І в музейній залі, і на подвір’ї буквально не було де яблуку впасти. Приємно, що серед присутніх було багато молоді, адже на виставку завітали студенти коледжу Заньковецької спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» зі своїми викладачами.
Майстри центру творчості багато вміють і багато знають. Пані Маріанна встигала і красу творити, і секретами ділитися: як проґрунтувати основу для майбутньої картини, які фарби взяти, чим їх закріпити… Адже мистецтво – це перш за все копітка робота, і тут ой як важливо знати всі тонкощі!
З пані Аліною створювали пишнокосих Берегинь, з пані Антоніною – патріотичні поясочки. Вправні та працьовиті руки у майстринь! А бачили б ви, які обкладинки для блокнотів уміє робити пані Наталія! А які милі аплікації-квіточки виходять із малесеньких клаптиків шкіри!..
Пан Микола робив свищики. На різні голоси співали пташечка й вареник, схожий на той, якими ласував Пузатий Пацюк у славнозвісних «Вечорах на хуторі біля Диканьки». А яке миле мишенятко з глини привіз із собою майстер! І круторогого бичечка. Ці іграшки не співали, але ще й як привертали увагу присутніх!
До речі, чи знаєте ви, що глиняні свищики у давнину слугували своєрідною рекламою? «Наробив свищиків, роздав дітлахам. Вони бігають, свистять, і все село чує, що гончар приїхав», – з усмішкою розповідає майстер. І відкриває ще один секрет: чим тонші стінки й менший розмір свищика, тим вищі ноти він братиме. Ось так!
У руках пана Андрія співав різець. Майстер просто на наших очах створював колисочку, в яку може вміститися чимала лялька. Слід сказати, що рівненько провести лінію різьбярським інструментом – іще та наука! Вийде не одразу. Але якщо врешті-решт удасться це зробити, то радості буде ціле море!
Пані Лідія вчила плести мініатюрні кошички з лози. Робота ретельна, з нею швидко не впораєшся. Але дівчата неабияк захопилися, і все у всіх вийшло на дванадцять балів.
Урочистості продовжилися. Подяки Управління культури і туризму Ніжинської міської ради вручила майстрам ОЦНТ Тетяна Бассак. Принагідно слово взяла Маріанна Ваценко, яка подякувала за відзнаки, привітала всіх із Днем міста і нагадала, що 6 травня – ще й День піхоти, тож честь і слава всім причетним до захисту України. Зворушливо прозвучали слова вдячності на адресу директора Ніжинського краєзнавчого музею Геннадія Дудченка, який нині – у лавах ЗСУ.
Чернігівські сувеніри – шопери з Симарглом, створені в техніці вибійки, вручила Тетяні Бассак і Тетяні Брязкало директорка ОЦНТ Надія Заваліна, зазначивши, що це – колективна творчість Антоніни Пустовойт і Андрія Каменецького.
Звання «Народний майстер Ніжина» цьогоріч отримали Оксана Федченко й Лариса Івашко.
Упродовж заходу тривав збір коштів на ЗСУ, які потім було передано обласному центру народної творчості.
А далі на всіх очікувала цікавезна екскурсія, за яку ми щиро дякуємо Тетяні Брязкало. Ця людина знає про Ніжин стільки, що словами не передати!
Ми послухали розповідь про помістя Макарових, де нині розташований Ніжинський художній музей. Кажуть, саме тут Гоголь читав свої «Мертві душі» і саме панам Макаровим служила майбутня дружина Тараса Шевченка Ликерія Полусмак. Гуляли грецьким кварталом, де всі вулиці – строго перпендикулярні й паралельні, на відміну від характерних для міста «сонечок». Дізналися, що торгівлю в Ніжині започаткували греки й вони ж привезли сюди каву та огірки. Побачили храми, розташовані в центрі Ніжина, і почули розповіді про кожен із них. Завітали до Михайлівської церкви, прихилилися душею до світла й тепла її іконостасу, поставили свічечки за дорогих серцю людей. Познайомилися з добродушним і поважним псом Чернишем та заочно – з його друзями Артистом і Булочкою, які залюбки супроводжують усі екскурсії. Почули легенду Благовіщенського монастиря. Побували біля пам’ятника Олександрові Мацієвському та на Алеї пам’яті, з шаною вклонилися загиблим Героям. Пройшлися Гоголівською вулицею – головною артерією міста, яка з’єднує базар (який споконвіку був «серцем Ніжина») і центр. Відчули ногами старовинну бруківку й дерев’яну «мостову».
Поспілкувалися з представниками ніжинського Червоного Хреста.
Зазирнули до містечка майстрів у Гоголівському парку, де представляли свою творчість Аліна Каплюк, Микола Тараненко з дружиною, Лідія Гончар і Наталія Войстрикова, а також чернігівські майстрині Лариса Ганненко, Валентина Смульська, Тетяна Стадниченко, Валентина Тесленко. Дізналися, де колись був магазинчик сім’ї Москаленків, відомий смачнючими соліннями, які робила і продавала особисто бабуся майбутнього авіаконструктора Сергія Корольова (тоді – маленького хлопчика Сергійка, який частенько гостював у Ніжині й саме тут вирішив, ким стане у майбутньому).
Побували біля пам’ятника уродженцеві Ніжина, відомому мореплавцеві Юрію Лисянському. Завітали до Наукової бібліотеки Гоголівського вишу, де є музей рідкісної книги, хранитель скарбів якого – Олександр Морозов. Звичайно ж, почули захопливу розповідь і на хвилинку занурилися в атмосферу кімнати Юрія Лисянського, облаштованої при музеї. До речі, праворуч від бібліотеки – двоповерховий храм Іоанна Богослова (тепла церква внизу і літня – вгорі). Тут упродовж 35 років правив службу Божу батько Юрія Лисянського. І сина свого панотець нарік на честь покровителя Ніжина Георгія Змієборця. А ще коло храму росте груша, яка щороку дарує людям смачнезні плоди.
Це далеко не всі локації, де ми встигли побувати за дві з половиною години, і далеко не всі цікавинки, про які дізналися. Ще ж є поштова станція, Гоголівський виш, пам’ятник ніжинському гуркові і багато іншого – старовинного, таємничого й сучасного, креативного, яке вабить до себе і шепоче «Не минай…» (до слова, саме так називався місцевий готель, де любив зупинятися Кобзар).
Завершилася наша екскурсія біля скульптури «Пізнай Ніжин», установленої на честь відзначення 400-річчя з часу надання місту магдебурзького права. «Наша брама завжди гостинно відчинена для добрих людей», – сказала пані Тетяна. І її слова прозвучали напрочуд символічно.
Отже, до зустрічі, Ніжине! Дякуємо за гостинність!
Президент України