Цю розповідь нам надіслала завідувачка Линовицької селищної бібліотеки КЗ «ЦКДС Линовицької селищної ради» Прилуцького району Юлія Бойко.
Вишиванка – це частина національної культури, українських традицій, це родинний оберіг та сімейна реліквія.
Такими реліквіями для мене стали дві чоловічі вишиванки, які збереглися і передаються з покоління в покоління у моїй родині.
Одну з цих сорочок вишивала моя прабабуся Наталія Андріївна Бойко (1908 р. н.) для свого коханого чоловіка Трохима Ульяновича. Після загибелі прадіда у роки Другої світової війни його сорочку одягав мій дід Володимир Трохимович. Нині вона зберігається у моїй родині.
Геометричний орнамент виконаний швом «занизування» у чотирьох кольорах: коричневий (родючість землі), блакитний (небо, повітря, духовний світ), зелений (весна, оновлення, життя), жовтий (урожай, місяць, зорі). Усі шви виконані вручну дуже тонко і вміло. Виріз горловини додатково оформлений мережкою.
На сімейній світлині 1960 року – мій дід Володимир Трохимович Бойко у батьковій сорочці.
Другу сорочку вишивала моя прабабуся Марія Іванівна Плодієнко (1920 р. н.), яка народилася на хуторі Турківка й після одруження переїхала з чоловіком у Линовицю, для свого коханого чоловіка Дмитра Яковича (1914 р. н.). Але недовго судилося молодим жити разом. Вони побралися 1938 року, а в 1943-му прадід зник безвісти під час Другої світової війни. Усе життя прожила Марія, чекаючи на свого Дмитрика. Усю свою любов віддавала єдиній доньці, а згодом – онукам і правнукам. У дерев’яній скрині зверху завжди лежала вишита сорочка.
У геометричному орнаменті, вишитому рівнесеньким дрібним хрестиком, – чотири кольори: чорний (охорона від злих сил), червоний (любов), зелений (життя), жовтий (урожай).
Пишаюся вишитою пам’яттю свого роду і сподіваюся, що в майбутньому мої діти також збережуть ці вишиванки як родинну пам’ять і обереги.
Президент України