 Сапроненкова Оксана Олександрівна – народилася 2.03.1964 в м. Рига. За освітою - технік-картограф. Працює у стилі нетрадиційної різьби по дереву (пластика природних форм, коренепластика, сувель) з 2002 року. Оксана захоплюється пластикою природних форм, що приховується у деревині капів та сувелів. Цей вид творчості був відомий у Росії ще до революції. Малюнок текстури капа на зрізі – це складне переплетіння річних шарів, що переливаються при зміні кута освітлення. В хорошого капа на зрізі видно річні шари і серцевини сплячих нирок у вигляді безлічі концентричних кругів і темно-коричневих крапок. Чим більше таких крапок з концентричними кругами, тим живіше й декоративніше малюнок. Сплячих нирок зазвичай буває більше в стволового капа, тому текстура на його зрізі красивіша, ніж в капо-корня, і деревина його більше цінується у майстрів. Інший раз текстура капа має настільки химерний малюнок, що при деякій уяві в хаотичному переплетінні деревних волокон можна розрізнити образи фантастичних тварин, пейзажі. Неможливо знайти хоч би два шматки капа з однаковим малюнком, тому столярні вироби, що мають одну і ту ж форму, все-таки не схожі один на одний і кожен з них неповторний.
Оксана належить до покоління митців, що почали свою творчу діяльність на початку 2000-х років і за порівняно невеликий час зуміли показати себе зрілими майстрами, справжніми фахівцями своєї справи. ЇЇ роботи знають і цінують як в Україні, так і далеко за її межами, вони стали окрасою приватних колекцій у багатьох країнах світу (Німеччина, Англія, США, Канада, Данія, Росія, Латвія, Беларусь, Молдова). Майстриня є активним учасником міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок та конкурсів. Вона - яскрава творча індивідуальність, що йде власним шляхом у мистецтві.
Болюча нині тема екології міського середовища, гармонії внутрішнього світу людини з світом природи знайшла своєрідне втілення у роботах майстрині, виконаних з дерева, точніше з його аномальних форм - капів та сувелів. Для того, щоб працювати з деревом, треба дуже добре розуміти його природу, в якій вже закладено певну кінетику та пластику. Головне - не задушити матеріал, тут нічого не потрібно створювати штучно, інколи треба лише трохи підправити, те , що вже зробила природа. А це і є найскладнішим у роботі майстра. Необхідно максимально напрягти інтуїцію та фантазію, увімкнути внутрішній зір, щоб побачити і розкрити усі секрети, які заховала від стороннього ока природа, а потім вже втілити їх у власному творчому задумі, не порушуючи при цьому гармонії природних форм. Тільки тоді дерево, набувши нового життя, зіллється в єдине ціле зі створеним образом і засяє справжньою, непідробною красою. Саме таке глибоке відчуття матеріалу властиве Оксані Сапроненковій. Майже весь вільний час вона проводить у лісі, де відбирає капи для своїх творів. Спілкування з природою - органічна складова творчої праці майстрині. Тут робляться замальовки, народжуються ідеї майбутніх робіт. Коли з’явився цифровий фотоапарат, Оксана стала знімати цікаві моменти з життя природи, якісь надзвичайні форми. Ці фотозамальовки є своєрідними шпаргалками, наявними посібниками, що дуже допомагають у процесі розкриття природних таємниць. Звідси притаманні її творчості мінімалізм та лаконічність, стримана чуттєвість, здатність вирізнити сотні відтінків кольору деревини та мотивів малюнків її фактури. Її роботи вражають пластичністю та пружністю форм, лаконічністю, могутньою енергією контурів. Багатство тональних відтінків, м’який природний колір, примхлива гра ліній малюнка деревини надають їм виразної декоративності та оригінальності, позбавляючи передусім в додатковому орнаментальному декорі. Єдиною декоративною оздобою, що часто зустрічається у виробах, є невеликі вставки з янтарю. Цей камінь є особливо близьким та рідним для майстрині, яка народилася і виросла в Латвії. Теплий і прозорий, він органічно зливається з м’якою, блискучою поверхнею деревини, відкреслюючи і відтіняючи розмаїття відтінків її фактури. Інформацію підготувала
заступник директора з народної творчості
Тищенко Н.П. |
Президент України