Наталія Войстрикова народилась 4 червня 1966 р. у Щорсі.
Наталія – майстриня художньої обробки шкіри.
В 1987р. закінчила Косівський технікум народних художніх промислів імені В. І. Касіяна за спеціальністю майстер художньої обробки шкіри. Після закінчення працювала творчим майстром, художником-оформлювачем на виробництві, викладала в ДХШ міста Чернігова. З 2006р. працює керівником студії художньої обробки шкіри в Центрі народних ремесел для дітей та юнацтва.

Сапроненкова Оксана Олександрівна – народилася 2.03.1964 в м. Рига. За освітою - технік-картограф. Працює у стилі нетрадиційної різьби по дереву (пластика природних форм, коренепластика, сувель) з 2002 року. Оксана захоплюється пластикою природних форм, що приховується у деревині капів та сувелів. Цей вид творчості був відомий у Росії ще до революції. Малюнок текстури капа на зрізі – це складне переплетіння річних шарів, що переливаються при зміні кута освітлення.В хорошого капа на зрізі видно річні шари і серцевини сплячих нирок у вигляді безлічі концентричних кругів і темно-коричневих крапок. Чим більше таких крапок з концентричними кругами, тим живіше й декоративніше малюнок. Сплячих нирок зазвичай буває більше в стволового капа, тому текстура на його зрізі красивіша, ніж в капо-корня, і деревина його більше цінується у майстрів. Інший раз текстура капа має настільки химерний малюнок, що при деякій уяві в хаотичному переплетінні деревних волокон можна розрізнити образи фантастичних тварин, пейзажі. Неможливо знайти хоч би два шматки капа з однаковим малюнком, тому столярні вироби, що мають одну і ту ж форму, все-таки не схожі один на одний і кожен з них неповторний.

Близько 6000 р. до н.е. в Сирії, Ливані і Турції зародились не тільки перші форми кустарного виробництва бусин, що вважалися амулетами, але і торгівля ними. На жаль старовинних прикрас із бісеру збереглось не так вже й багато. Бісер – матеріал нетлінний, а ось тканина з часом втрачає свою міцність і нитки рвуться.
Протягом віків художники-дизайнери шукали і шукатимуть можливості задовольнити найвибагливіші потреби модниць, підкреслити їх індивідуальність. Як підказує практика, все частіше з’являються шанувальники ексклюзивних прикрас.
Вироби з бісеру майстрині Анжеліки Сусоєнкової незвичайні, їх навряд чи сплутаєш з виробами інших майстрів, хоча вона займається бісероплетінням порівняно недавно. Народилась Анжеліка Олексіївна 4 квітня 1969 року в м. Бресті (Білорусь). Закінчила Мінський державний університет культури з відзнакою та Чернігівський державний інститут економіки і управління. Працювала у відділі літератури з мистецтва у Брестській обласній науково-універсальній бібліотеці ім. М.Островського та на телебаченні. Певний час була економістом, але потяг до творчості переміг: Анжеліка стала відомим в майстром-дизайнером з бісероплетіння. Знання щодо цього виду мистецтва черпала з літератури, шукала різноманітні матеріали в Іnternet, листувалась з майстрами з різних країн. У 2004 році в Москві закінчила курс «Бісерний дизайн – бісероплетіння» у викладача Галини Пчолкіної і в цьому ж році у Москві вийшов авторський випуск журналу «Чудесные мгновения», повністю присвячений роботам Анжеліки Сусоєнкової.

Баженова Тетяна Олексіївна - народилася 03.06.1936 р. у Ленінграді (Санкт-Петербурзі), зазнала важких випробувань під час блокади і евакуації.
Рукоділлям займається з дитинства. Спочатку було вишивання гладдю та хрестиком, а протягом останніх майже 15 років працює переважно в техніці «клаптикового» мистецтва, що є одним з традиційних видів народної творчості, у якого давня історія та глибоке коріння.
Шиття із «клаптиків», по своїй суті, дуже близьке до стародавнього мистецтва мозаїки, яке має назву «печворк»: шматочки тканини правильної геометричної форми (квадрати, прямокутники, ромби) зшивають між собою в певній послідовності, відповідно до схеми узору, і таким чином створюється велике полотно.