Близько 6000 р. до н.е. в Сирії, Ливані і Турції зародились не тільки перші форми кустарного виробництва бусин, що вважалися амулетами, але і торгівля ними. На жаль старовинних прикрас із бісеру збереглось не так вже й багато. Бісер – матеріал нетлінний, а ось тканина з часом втрачає свою міцність і нитки рвуться. Протягом віків художники-дизайнери шукали і шукатимуть можливості задовольнити найвибагливіші потреби модниць, підкреслити їх індивідуальність. Як підказує практика, все частіше з’являються шанувальники ексклюзивних прикрас. Вироби з бісеру майстрині Анжеліки Сусоєнкової незвичайні, їх навряд чи сплутаєш з виробами інших майстрів, хоча вона займається бісероплетінням порівняно недавно. Народилась Анжеліка Олексіївна 4 квітня 1969 року в м. Бресті (Білорусь). Закінчила Мінський державний університет культури з відзнакою та Чернігівський державний інститут економіки і управління. Працювала у відділі літератури з мистецтва у Брестській обласній науково-універсальній бібліотеці ім. М.Островського та на телебаченні. Певний час була економістом, але потяг до творчості переміг: Анжеліка стала відомим в майстром-дизайнером з бісероплетіння. Знання щодо цього виду мистецтва черпала з літератури, шукала різноманітні матеріали в Іnternet, листувалась з майстрами з різних країн. У 2004 році в Москві закінчила курс «Бісерний дизайн – бісероплетіння» у викладача Галини Пчолкіної і в цьому ж році у Москві вийшов авторський випуск журналу «Чудесные мгновения», повністю присвячений роботам Анжеліки Сусоєнкової. За останній період брала участь у міжнародних конкурсах, виборювала призові місця за найкращий бісерний дизайн. Це перша її персональна виставка, хоча вона активна учасниця міжнародних, обласних, міських виставок. Анжеліка продовжує традиції давніх майстрів, оволоділа майже усіма зарубіжними та вітчизняними техніками бісероплетіння: технікою монастирського плетіння, або плетінням в «хрестик»; мозаїкою; ажурним та об’ємним плетінням; ткацтвом ручним та на станку; багатонитковим плетінням з ліски, проволоки; роботою з текстилем (бархат, хутро, пір'я, мушлі, шкіра); технікою «ндебеле», яка схожа на в’язання бісером; в’язання гачком з бісером; вишивкою бісером по бісеру та багато інших. В роботі віддає перевагу чеському та японському бісеру. В її роботах чітко прослідковуються російські, білоруські та українські традиційні елементи культури. Дуже любить асиметрію, сміливо поєднує різні кольори і відтінки. В її роботах обмежень практично нема. Головне, вважає майстриня, це відчуття внутрішньої гармонії. Копії вона робить дуже рідко, бо відблиск того емоційного стану і вражень, які були в певний момент часу - неповторний. Починаючи створювати нову роботу, майстриня тільки приблизно уявляє кольорову гаму і дизайн майбутнього твору. І кожна робота – окрема мелодія симфонії її душі.
Категорія: Різне | Додав: nata (03-Листопада-2009)
Президент України