Баженова Тетяна Олексіївна - народилася 03.06.1936 р. у Ленінграді (Санкт-Петербурзі), зазнала важких випробувань під час блокади і евакуації. Рукоділлям займається з дитинства. Спочатку було вишивання гладдю та хрестиком, а протягом останніх майже 15 років працює переважно в техніці «клаптикового» мистецтва, що є одним з традиційних видів народної творчості, у якого давня історія та глибоке коріння. Шиття із «клаптиків», по своїй суті, дуже близьке до стародавнього мистецтва мозаїки, яке має назву «печворк»: шматочки тканини правильної геометричної форми (квадрати, прямокутники, ромби) зшивають між собою в певній послідовності, відповідно до схеми узору, і таким чином створюється велике полотно. Батьківщиною клаптевого шиття вважається Англія, де цей вид рукоділля з'явився в ХVII столітті. Коли ціни на ситець в Англії різко піднялися, хазяйки перестали викидати обрізані тканини, почали зшивати їх разом і робити з них ковдри, іграшки, а також прикрашати клаптями предмети одягу. Так і з'явився цей унікальний вигляд шиття - «печворк», назва якого походить від англійського patch – клапоть і work – робота. Правда, так або інакше, але техніка печворк була присутня у всіх народів світу, а основна відмінність полягала в узорах, які традиційно використовувалися в кожній країні. До речі, буваючи в селі у бабусі, багато хто звертав увагу на красиві і яскраві клаптеві ковдри і покривала. Ось саме вони і виконуються за допомогою техніки печворк, яка в Росії отримала свій розвиток в середині ХIХ століття....В Америці ж таку техніку називають «quilt» Що ж це іноземне слівце «quilt» означає? Дослівне переведення – «стьобана ковдра». Колись ймовірно так воно і було, але сьогодні цим словом можна назвати ковдри, панно, диванні подушечки, килимки, серветки, кухонні прихватки, чохли на табурети і стільці, покривала на дивани і ліжка, одяг, аксесуари, шкатулки і навіть посуд. Цей ряд перерахувань можна продовжувати, і все одно що-небудь буде упущено. Речі, які створюються за допомогою техніки печворк, виконуються двома способами. По-перше, виріб можна зшити з великої кількості клаптів, створюючих який-небудь орнамент або узор. По-друге, на основу з однотонної тканини нашивається аплікація, елементи якої викроюються з окремих різноколірних латочок. Саме в такій техніці і працює Тетяна Олексіївна, яка захопилась аплікацією з тканин та зробила першу «картину» як подарунок доньці, потім була друга, третя «картина» - задумів вистачило… З яскравих клаптиків тканини з’являлись цікаві подушечки, серветки, ковдри, іграшки, домашній та дитячий одяг. Одночасно її захопленням різноманітні поробки та макраме, що часто поєднувала з «клаптиковими» виробами. На сьогодні майстриня має більш 100 робіт, приймала участь у виставках по Чернігівській області і за її кордонами. Знають роботи Тетяни Олексіївни в дитячих садках і в будинках пристарілих. Брала участь у Всесоюзних, обласних, міських виставках та святах. Ця незвичайна жінка випромінює світло і тепло, доброзичливість; завжди у неї знаходиться хвилина для творчої думки, знахідки; її світ надзвичайний, неповторний, яскравий і довірливий, створений її вірними і вмілими помічниками – клаптиками.
Президент України