18 грудня в приміщенні Київської консерваторії ім. П.І.Чайковського відбувся Всеукраїнський фестиваль осіб з обмеженими фізичними можливостями «Барви життя». Нагадаємо, що проводиться він не вперше, і щораз засвідчує невичерпність джерела талановитості серед людей нелегкої долі. На відміну від аналогічного фестивалю «Звичайне диво», участь у якому беруть лише діти (сироти та з малозабезпечених сімей), віковий ценз на учасників цього творчого проекту не поширюється, що, безумовно, є позитивною ознакою, адже талант, як правило не старіє, але в той же час може зав’янути без уваги до нього. Тому на сцену залу для глядачів консерваторії, де проходила концертна частина фестивалю «Барви життя», виходили люди різного віку – від дошкільнят до пенсіонерів. Певна річ, віковими особливостями та фізичними можливостями був обумовлений вибір жанру, але в підходах до репертуару всі учасники були одностайними в сенсі смислового наповнення своїх виступів, в яких виразно пульсувало почуття патріотизму. Особливо виразною була ця ознака у виступі нашого земляка з смт. Любеч Ріпкинського району Тараса Тарасенка. Його авторська пісня «До України» протягом майже чотирьох хвилин (тривалість виступу) тримала у напрузі весь зал, а потім він вибухнув бурхливими оплесками та схвальними вигуками. Жваво відреагували глядачі і на виступ Анастасії Ніколаєнко з міста Суми. Прочитаний нею вірш «Герої не вмирають», окрім актуальності, вразив ще й зразковою майстерністю виконання. Взагалі розмовний жанр був представлений на фестивалі доволі потужно, що не може не радувати на фоні послаблення останнім часом уваги до нього з боку керівників художньої самодіяльності та самих аматорів. Адже саме поезія дає найбільші можливості не лише для вираження громадянської позиції, а й осмислення сенсу життя. Зрозуміло, що з урахуванням категорії виступаючих, цей тематичний відтінок просто не міг бути відсутнім. Але відрадно, що оптимістичні нотки домінували над сумовитими. Переконливо продемонстрував це дев’ятирічний чернігівець Кирил Ярових. Прочитаний ним вірш про дітей-інвалідів «Ангели землі» засвідчив не лише його особисту віру в кращі повороти долі з милості Божої, а і вселив її у серця своїх ровесників. Відповідним було й реагування на виступ. Посилив відчуття оптимізму в душах учасників фестивалю майстерною грою на саксофоні 15-річний Костянтин Примаченко (м. Мена). Власне, така реакція була закладена у життєстверджуючій мелодії Майкла Джексона «Исцели этот мир». Наявність неабиякого хисту довели на фестивалі «Барви життя» представники Сіверянського краю і в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво». Витинанки 13-річної Катерини Гаркуші (м. Чернігів) та вишивки бісером 20-річної Любові Єфіменко (с.Боромики Чернігівського району) зацікавили багатьох оглядальників розгорнутої у фойє консерваторії виставки. В роботах обох рукодільниць, як і в музиці, піснях, віршах земляків, а також у творчості учасників фестивалю з інших областей не спостерігалося мінорних настроїв, що засвідчує відрадний факт: важкі для нашої країни часи, пов’язані з війною у східних областях України, хоч і потьмарили «барви життя» наших буднів, але однойменний фестиваль відбувся на оптимістичній ноті, що доводить потребу підтримки та розвитку подібних заходів.
Президент України