Активні і небайдужі, молоді і сивочолі, красиві і сучасні, добрі і розумні – найкращі сини України… Вони не цуралась ніякої роботи, не нарікали на життя і «хата їх була не з краю»… Наші золоті – істинні українці! Їх всіх замучила несправедливість, безладдя, насилля, безаправ'я і байдужість більшості населення України. Ці люди мали честь і гідність! Атмосферу, в якій жили, боролись і помирали герої Майдану в декількох фразах не висвітлити, а тим більше, не донести і не пояснити тим, хто не бачив палаючих надією очей мільйонів мирно налаштованих, об'єднаних спільною ідеєю людей різних національностей, віросповідань, географічного розташування та вікових категорій. І найбільш боляче сприймаються слова колег, сусідів, байдужих, вороже налаштованих, іноді просто тупих співвітчизників, що там "всі куплені", "майдануті" і таке інше, кого ніколи не цікавило насилля, наруга над гідністю рідної країни. І після тяжкої трьохмісячної боротьби в умовах суворої, морозної зими, після більше сотні смертей на Майдані найвідчайдушніших синів і дочок України, після втечі Януковича і його банди, яка зґвалтувала країну, вивезла сотні мільярдів доларів- надбань українського народу і найпрестижніші цінності – народилася впевненість, що ніхто і ніколи не посміє красти, давати або брати хабарі, одноосібно вирішувати долю країни. Відверті внутрішні вороги затихли, почали зі страху голосувати в унісон з патріотами необхідні країні закони, але… Імперія Путіна не могла відпустити український народ у вільну прогресивну, справедливу правову європейську спільноту, і як результат, анексія Криму, війна на сході України. Нагла, завуальована, гібридна війна… Страшна, підступна і підла, брехлива- "іхтамнєт"… Російські агресори мали надію загарбати південно-східні області України і створити вимріяну в хворій уяві агресора, так звану"новоросію". І знову на передовій добровольчі загони майданівських сотень, патріоти з нуля створених збройних сил України, волонтери та всі небайдужі люди, готові на самопожертви. Саме ці люди, налаштовані на боротьбу за кожен метр рідної землі, здійснили переможні наступи в різних напрямках на сході України, звільнили дві третини окупованих територій Донбасу і Луганщини. Але перших впевнених перемог патріотів і відчайдухів волелюбної України не могла пробачити країна-агресор. В ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил Російської федерації на території України, та подальше вчинення ними воєнних злочинів: Іловайськ, Дебальцево, Донецький аеропорт… Пікові бої і найбільші втрати… Відступ, самооборона, котли, віроломні вбивства і наглі розстріли українських військових, сотні поранених, полонених. Тисячі скалічених доль… Здавалось би, які ще уроки потрібно українцям, щоб раз і назавжди ідентифікувати себе як горду, незалежну націю і єдиним фронтом стати на захист всіх українських цінностей, на повернення і захист кордонів, на збереження омріяної Незалежності? Як достукатись до розуму, душ, сердець байдужих, проросійсько-налаштованих співгромадян? Адже знову п'ята колона підняла голову – відкрито і нагло займається пропагандою "руського міра" і мільйони несвідомих громадян України підтримують цих покидьків. Коли всі зрозуміють, що вороття у минуле неможливе?! Сьогодні ми живемо в іншій державі. Відчайдушна боротьба, біль та надія, якими сповнені душі і серця наших воїнів, що перебувають в епіцентрі війни, кіборгів, волонтерів, військових капеланів і простих жертовних, хоробрих і мужніх людей які звіряють своє життя з подвигом Небесної Сотні – обов'язково отримає перемогу над лютим і підступним ворогом! Нарешті, всі повинні усвідомити, що нам разом належить зробити все, щоб збудувати таку Україну, про яку мріяли Герої Небесної Сотні, за яку поклали своє життя на східному фронті України 15 тисяч найкращих синів і дочок. Не можна допустити щоб подвиг наших героїв був марним! Вони віддали своє життя за честь, за волю, за право бути народом, за справедливу проєвропейську країну, в якій нестрашно жити і народжувати дітей. Працівники культури області, 20 лютого кожного року, проводять пам’ятні заходи, присвячені Героям Небесної Сотні,щоб ніхто не посмів забути,приспати свою пам'ять,заколисати буденністю ці страшні лютневі дні , сповнені болем, сльозами,самопожертвою і відчайдушністю одних і люттю та нелюдською жорстокістю інших В цей день молитви мільйонів линуть в небеса. За них- за наших Героїв! (Поліна Борщенко)
Президент України