Головна » 2024»Лютий»1 » «Традиція проведення обряду Клечаної неділі в селі Бахмачі» Ніжинський р-н, Бахмацька ОТГ
«Традиція проведення обряду Клечаної неділі в селі Бахмачі» Ніжинський р-н, Бахмацька ОТГ
11:23
Про популяризацію елементів НКС у селі Бахмачі Ніжинського району дбає керівниця народного аматорського фольклорно-обрядового ансамблю «Криниці» Антоніна Цибань, 1946 року народження, зі слів якої були записані фрагменти весільного дійства «На калачі» і традицій проведення обряду «Клечана неділя – Зелена неділя» в селі, що у 2019 та 2020 роках увійшли до Обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Елементи цих обрядів і нині використовуються при проведенні святкових дійств. На Зелену неділю (народна назва свята Трійці) люди рубають клечання з клена, іноді примовляючи до дерева, щоб його віточки обернулися добром для дому. Потім кленовим гіллям прикрашають оселі. Хлопці встановлюють гойдалки, дівчата плетуть віночки, всі гуртом співають народних пісень, грають в ігри «Викликати милу» та «Сорока», які й нині популярні в Бахмачі. Грати в них молодь навчили учасники ансамблю «Криниці». Напевно, від слова «гра» походить іще одна народна назва свята – Гряна неділя. Всі, хто долучається до святкування, неодмінно мають бути вбрані в український одяг.
Сучасні варіанти свята Трійці відродили клубні працівники в селі Зеленівка. Тут святкування відбувається на галявині. Дерево – берізка – прикрашене стрічками, квітами й віночками. Поряд – виставка українських рушників та вишиванок. Звучить церковний передзвін. У цьому селі пам’ятають і шанують старовинні пісні «Зав’ю вінки на всі святки», «На Гряній неділі». З давніх-давен молитвами та ритуалами учасники святкового дійства прагли забезпечити собі щедрий урожай. Піднімаючи руки до сонця, промовляли: «Святі наші діди, духи лісів, вод і полів, зустрічаємо вас, вітаємо з літом. Зорі красні, місяцю ясний, вітре буйний, дощу рясний, шануємо вас і запрошуємо на свято».
Здавна в Україні на Зелені свята хлопці та дівчата вміли гарно святкувати: на Заході водили Куста, на Полтавщині – Тополю, а в селі Піски на Чернігівщині на Трійцю виводять свою Вербу. Це молода дівчина, яку наряджають вітами дерев, квітами й підперезують червоним поясом. З давніх-давен учасники святкування, тримаючи в руках клечання, віти дерев, віночки з трави, водили хороводи навколо Верби з такими словами: Ось там, де розлога Верба, Поросла да травиченька густа. Коло дуба да зелена діброва, Наша пані нехай буде здорова. Був іще й такий звичай. Наприкінці святкування хлопчики, розбираючи з Верби всі прикраси, примовляли: «З Верби май знімаю, по дорозі розкидаю! Від грози, від бурі, від грому – на добро старому й малому!». Жодне святкування не обходиться без хороводів, «Русалок» та русальчиних пісень («Сиділа русалка», «На Гряній, на Гряній неділі» та інші). Також у Пісках відроджено пісні «Ой Троїця – зелен свято», «Зав’ю вінки на всі святки», «Наше клечання з листу липи» (бо для прикрашання осель використовували не лише кленове, а й липове гілля). Пісні та елементи проведення свята на Трійцю подібні до обрядодійства на Купальські свята. Це і прибирання дерева, і вихід русалок, і плетіння вінків, і виконання хороводних пісень, і народні ігри.
Президент України