Ми повинні пам’ятати ці події заради торжества справедливості і перемоги добра над злом. Пам'ять – це не тільки данина минулого, Пам'ять – це основа майбутнього. Вона не дає нам забути сторінки історії. Саме вона змушує нас винести найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторювались. З жодною нацією! Ніколи і ніде! В ці квітневі, сонячні дні стались найстрашніші події в новітній вірменській історії. В середині ХІХ століття вірменський народ був розділений між двома імперіями: Російською та Османською. Вірмени були освіченішими, інтелігентнішими, багатшими, знали іноземні мови, мали неабиякі комерційні здібності та зв’язки за кордоном і, як результат, маючи 10% населення Османської імперії, контролювали дві третини імпорту і половину експорту країни, забезпечували 80% внутрішнього товарообігу. Але не мали доступу до вищих адміністративних посад, результатом чого стали акції проти зловживань турецької влади. Влада Османської імперії з релігійних, політичних причин та імперських амбіцій посилювала ворожість до вірмен і численні конфлікти, які спочатку вилились у масові вбивства еліти, а потім і простого народу за етнічною ознакою. Після знущань, грабежів, насильства, садистських тортур почалися масові розстріли. Більш, як мільйон вірменських біженців було розсіяно по всьому світу після наказу тріумвірату турецьких диктаторів від 24 квітня 1915 року про початок депортації зі Стамбула, Александрети, Адани та інших турецьких міст. Починаючи з цієї дати, протягом трьох років загинуло близько 1,5 мільйона вірмен. Інші втекли, або були виселені в пустелі непридатні для життя, де більшість з них загинула через голод і хвороби. 105 років минуло з часу трагічних подій. Людське співчуття і глибоке розуміння трагізму існує у всьому світі. Багато країн визнали злочин Османської імперії геноцидом. І ми всі, маємо надію, що історична правда не буде спотворюватись і жорстокі і страшні злочини будуть визнані і засуджені усім цивілізованим світом. На превеликий жаль, в зв’язку з карантином пандемії коронавірусу, ми не можемо зібратись всі разом на захід в пам'ять жертв багатостражденного вірменського народу. А тому, від усіх громадських організацій Чернігівщини, колективу обласного центру народної творчості ЧОР, прийміть наші щирі співчуття. Хай під мирним небом зростають ваші діти і онуки, благополуччя і спокій будуть у ваших родинах, а пам'ять про жертв-героїв вічно житиме в наших серцях. І на знак солідарності з Чернігівською обласною громадською організацією вірмен під керівництвом Тиграна Оганнісяна та заступників Самвела Мовсесяна і Наіри Давоян, всі спільно проведемо «Флешмоб пам’яті». 24 квітня о 20 годині вечора, кожен працівник обласного центру народної творчості, голова кожної національної спільноти області, запалить дома свічки в знак вічної пам’яті жертв вірменської трагедії 1915 року. Горітимуть вони, зігріваючи зорі і небо і душі тих, кого не відспівали, не оплакали, не провели, не пом’янули…
Президент України