| Таку назву мала культурологічна конференція, що відбулася 22 червня у Чернігівському обласному художньому музеї імені Г. Галагана. На захід завітали представники галузей освіти й культури, студенти і всі, кому небайдужа доля України та її культурних надбань.
Конференція відбулася за підтримки Чернігівська ОДА й Департамент культури Чернігівської ОДА. Організатор – Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім.Т.Шевченка. Обласний центр народної творчості долучився до заходу як співорганізатор разом із Художній музей Галагана / Galagan Art Museum - Chernihiv, Ukraine, Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського, Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, Чернігівська ОУНБ ім. Софії та Олександра Русових.
Директорка Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Людмила Замай зробила яскравий акцент на важливості свята Івана Купала як елемента нематеріальної культурної спадщини українського народу, однієї з його самобутніх традицій і принагідно подякувала ЗСУ за можливість жити, працювати та плекати наше, прадавнє, споконвічне.
На запрошення натхненниці й модераторки заходу – директорки драмтеатру та очільниці ЄМПЧ Оксана Тунік-Фриз – і директорки ОЦНТ Надія Заваліна відгукнулися люди, завдяки яким зустріч стала справжнім симбіозом науки й народного мистецтва.
Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових долучилася до заходу з книжковою викладкою «Ой на Івана та й на Купала», підготовленою працівницями відділу документів із гуманітарних наук. Бібліотекарка цього відділу Юлія Татаренкова провела огляд представленої літератури, зробивши акцент на деяких найяскравіших з пізнавальної точки зору виданнях, а також торкнулася історії свята.
Про те, чи варто берегти свято Івана Купала і якщо так, то чому саме, фахово розмірковував директор історичного музею Максим Блакитний. Йшлося про період, коли купальську традицію всіма силами намагалися викорінити зі свідомості людей. Але, на щастя, цього зробити не вдалося. Тому свято живе досі і житиме ще багато літ.
Про етимологію та символіку свята Івана Купала доступно й захопливо розповіла завідувач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання; методист відділу суспільно-філологічних дисциплін Чернігівського ОІППО імені К. Д. Ушинського, старший викладач кафедри української мови, літератури та журналістики НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Світлана Молочко. Зокрема, учасники зустрічі дізналися, що свято має ще й інші цікаві назви – Сонцескрес, Соботки. Вловлюється співзвучність зі словом «субота» (день відпочинку). У народі кажуть: «Субота – не робота, помий, помаж та й спати ляж». Слов’янське «соботка» співзвучне зі словом «собиття» (подія, спільне дійство). Також – зі словом «соборність» (єднання). Адже люди збиралися у великі гурти й улаштовували спільні гуляння.
«Свято Івана Купала як феномен культурного синкретизму: відображення у фольклорі та мистецтві». Цю тему ґрунтовно дослідила кандидатка мистецтвознавства, дослідниця етнодизайну, доцентка кафедри архітектури та дизайну середовища Національного університету «Чернігівська політехніка» Олена Пономаревська. І ще одна етимологічна цікавинка! Купала, виявляється, не лише від «купатися», але й від «купа» (багато когось або чогось). От і знову – символ єднання!
Акторові Чернігівського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка та Єдиного мистецького простору Чернігівщини Станіславу Аракільяну припала до душі тема відображення магії купальської ночі в мистецтві (кіно, театр, музика). Учасники заходу мали нагоду переглянути уривки з кінострічки Юрія Іллєнка «Вечір на Івана Купала» (1968). Це легендарний український художній фільм у стилі фолк-горор, де без спецефектів та комп’ютерної графіки передано неймовірну атмосферу, від якої стає так моторошно, що аж дух перехоплює. Те ж саме можна сказати про мультфільм «Квітка папороті» Алли Грачової, створений 1979 року. Заворожили аудиторію і новітні інтерпретації купальських пісень у виконанні сучасних співаків та гуртів.
Родзинкою заходу стало відтворення фрагментів купальського свята від Академічного ансамблю пісні і танцю «Сіверські клейноди» Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Прекрасна розповідь про особливості святкування Купала саме на Чернігівщині, автентичні пісні, записані на прикордонні нашої області, чарівні хороводи… Щира дяка артистам і художньому керівникові та головному диригентові колективу Андрієві Лоєвцю за можливість поринути у світ сіверського фольклору!
Це лише дещиця з того, про що дізналися учасники конференції. Насправді було дуже багато цікавої та корисної інформації.
Підсумовуємо і робимо висновок. Народні свята – джерело нашої ідентичності, код, який вирізняє нас серед сотень інших культур. Свято Івана Купала – це поєднання, здавалось би, непоєднуваного. Адже в ньому злилися воєдино язичницькі вірування та християнські канони. Оце і є синкретизм. Як Бог єдиний у трьох іпостасях, так само в купальській традиції простежуємо шану до сонця, води й рослинності. Адже наші пращури спрадавна поклонялися силам природи.
Згадаймо пісню «Сік землі», яку виконувала талановита і незабутня Ніна Матвієнко.
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.
Найголовніше, що нас тримає, – наше коріння. Саме на цьому наголосила Оксана Тунік-Фриз на завершення заходу. Плекаймо наше коріння, бо допоки є воно – будемо ми!
До конференції долучилася і новими знаннями збагатилася Лана Світко
|
Президент України