Якщо хтось іще не знає, де розташований пляж «Золотий берег», цього вечора можна було сказати: «Іди туди, де чуєш купальські пісні». Бо 23 червня, у надвечір’я Івана Купала, в Чернігові біля красуні-Десни панувала святкова магія і синергія закладів культури. Причетні до створення феєричного шоу – Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР і Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм. Захід відбувся за сприяння Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.
На свято завітали директорка Департаменту Людмила Замай та її заступник Володимир Богданович і директор філармонійного центру Сергій Теребун. Ідея – Оксана Тунік-Фриз. Апаратура – Євген Мацак.
На столику – кошики, янголятка та інші вироби з лози. Це майстриня ОЦНТ Лідія Гончар постаралася. Поряд – бойові гусаки, шопери, оздоблені в техніці вибійки, створені її колегою Антоніною Пустовойт. Усією цією красою цього вечора опікувалася саме пані Антоніна. Бо пані Лідія з донькою Наталією проводили майстерклас із плетіння купальських віночків. Стіл із квітами та різнотрав’ям буквально оточили пані й панянки, охочі прикрасити свої голівоньки. Помітила навіть поважного пана, який задля жарту вбрався у віночок. Слід сказати, це було красиво та зворушливо.
Дійство розпочалося з «розігріву». Цим мистецтвом досконало володіє енергійний і драйвовий Станіслав Аракільян, який, виконуючи роль ведучого, підготував для глядачів цілу купу серйозних та жартівливих купальських запитань і налаштував усіх на позитив.
На запрошення директорки ОЦНТ Надії Заваліної відгукнулася Городнянська громада. Фольклорну програму відкрив КЗ «Міський будинок культури» Городнянської міської ради постановкою хореографів Юлії Бондаренко та Олени Дудко у виконанні народного аматорського ансамблю танцю «Веселка». Співом усіх зачарувала солістка Чернігівського ВМЦ Тетяна Скрипко. Авторка тексту пісні – художній керівник МБК Людмила Скрипко. «Це був надзвичайний вечір, сповнений енергетики таємничих купальських традицій. Дякуємо Чернігівському обласному центру народної творчості за запрошення і можливість долучитися до яскравого дійства!» – ділиться враженнями директорка Городнянського МБК Наталя Рапацька, яка була присутня на заході особисто. Дякуємо навзаєм – за талант і творчу співпрацю. Аж ось і улюблені та неперевершені «Сіверські клейноди» зі своїм керівником Андрієм Лоєвцем тут як тут, щоб підхопити святкову естафету! Ну що ж – усі лише «за»! Чого ми тільки не робили!
З чарівною солісткою Христиною вивчили чернігівську старовинну пісню «Рано-рано». Слухали автентичний спів. Наше ріднесеньке поліське «Гу-у-у-у!» звучало як перегук століть і поколінь. Поки дівчата співали, хлопці багаття розкладали. Аж ось винесли й Марену – із трави, усю зелену. Хлопці бігом – на неї дивитися, а відтак почали дражнитися. Кажуть: «Ваша Марена, як курка зелена!» Дівчата на те не зважають, далі собі співають. А поки вони співали, хлопці Марену вкрали. Та дівчата тим не переймалися, бо гарненько підготувалися. Мали вони іншу Марену – святково вбрану, мов ту пишну панну. Поставили її посеред кола та й ну хоровод водити і всіх присутніх до танцю просити. А люди й не відмовлялися, залюбки долучалися. Тож хоровод дедалі ширшав і ставав схожий на велетенський купальський вінок. Мимоволі згадалося етимологія назв «Купайло» – від «купа» й «Соботки» – від соборність. Ось воно – єднання і веселе гуртування! Усі охочі через багаття стрибали (але при цьому про техніку безпеки не забували).
А хлопці Купайла злаштували: у солом’яному брилі, з козацькими вусами, в синіх шароварах – якраз Марені до пари! Ой, що то діється? Смолоскипи палають! Це ж, певно, Купайла палитимуть! Ну так і є… І Марена, хоч яка гарна була, теж у вогонь пішла – за давнім звичаєм. Аж ось і вогняні колеса покотилися прямісінько у воду, немов та торба з великого горба, наче велетенські золоті сонечка. І попливли Десною дівочі віночки… А понад берегом Десни лунало «Слава Україні! Героям слава!»
Найдовший день у році теж котився до завершення. Наставала найкоротша ніч – купальська. Сподіваємося, кожен цієї ночі знайшов свою неповторну квітку папороті…
До святкового дійства долучилася і враженнями поділилася Лана Світко.