Сонячного жовтневого дня в Обласний центр народної творчості завітали студентки третього курсу Чернігівський фаховий коледж інженерії та дизайну КНУТД (спеціальність «Графічний дизайн») разом зі своєю кураторкою Євгенією Потапенко.
Як завше, гостей привітно зустріла директорка закладу Надія Заваліна. Допомагала їй пухнаста красуня – наша киця Василинка. І це одразу налаштувало всіх на позитив. Пані Надія запросила гостей до виставкової зали та трішки розповіла про наші цікавинки. А подивуватися тут є чому! От, скажімо, глиняний свищик заввишки 169 сантиметрів і вибійчаний рушник завдовжки 200 метрів та завширшки 2 метри 20 сантиметрів, які потрапили до Книги рекордів України. А ще – красивий дерев’яний кінь, різьблені скриньки, великі, майже в людський зріст, ляльки-мотанки, барвисті писанки, розмаїття виробів із соломи… Є тут і справжнісінький віз, і маленький возик – іграшка для малюків, і ще багато всього… Така краса, що очі розбігаються! Можна і помилуватися, і сфотографуватися, і пофантазувати. Як у чарівній казці: запрягти буйногривого коника у візерунчастий віз та й поїхати назустріч своєму щастю!
А посеред усіх цих шедеврів, створених у різні роки майстрами ОЦНТ, – справжній гончарний круг! Бо наші гості завітали на майстеркласи.
З Миколою Тараненком усі створили глечики, які можна буде забрати додому трішки згодом, після випалювання у спеціальній печі.
Лідія Гончар та її донька Наталія запропонували створити обереги – янголяток із соломи або з талаша (це листячко, яке обгортає кукурудзяні качани). Хто мав бажання – той зробив і двох ангеликів. І тут теж не обійшлося без пухнастих помічників – грайливих кошеняток, дивитися на яких без усмішки було неможливо.
Наталія Войстрикова навчила майбутніх дизайнерок та їхню викладачку робити браслетики зі шкіри. І, звісно, все у всіх вийшло просто чудово. Отже, цього дня чарівні панянки пішли додому не з порожніми руками, а з власноруч виготовленими виробами. А ще – з позитивом та гарним настроєм, обмін якими відбувся під час зустрічі.
«Як враження, дівчата?» – спитала на завершення. І почула одне слово, яким було сказано дуже багато: «Класно!» Отак – і коротко, і ясно!
Творчі гостини вдалися на славу! Дякуємо! Приходьте ще – і попрацювати, й порелаксувати. У наш буремний час дбати про ментальне здоров’я просто необхідно!
Запрошуємо всіх охочих у казковий світ народної творчості. Наші майстри і самі вміють дива творити, й інших можуть навчити.
До слова, наш маленький Рудик усе ще чекає на добрі руки. Кому потрібне пухнасте муркотливе щастя – звертайтеся. Будемо раді!
Текст і світлини – Лана Світко
|