Літо повертає на осінь... 22 серпня небо раптово набусурманилося і пролилося дощем. Але в затишному приміщенні Ветеранського простору «Серцевір» цього дня було так ясно, що аж сонячно. Адже тут учергове відбувся майстерклас для військових та їхніх рідних, який цього разу провела керівниця студії плетіння Обласного центру народної творчості Лідія Гончар.
Учасники заходу робили янголяток із соломи. Пані Лідія ділилася з усіма своїми знаннями та вміннями, допомагала, підказувала, тому її одразу лагідно охрестили вчителькою. А воно, власне, так і є.
Матері чернігівських воїнів залюбки поринули у творчість. Акуратненько, як навчала досвідчена наставниця, складали соломинку до соломинки, перевертали тоншеньким униз, а товщеньким догори, рівняли, а після цього починали робити голівоньку. Головне – тугенько зв’язати пучечок подвійним «лікарським» вузликом, який зроду не розв’яжеться, якщо зроблений правильно. Потім обережно вивертаємо і ще раз зав’язуємо. Далі – приєднуємо крилечка, німбик і нарешті формуємо спідничку та надаємо їй бажаної форми.
Усі охочі прикрасили своїх янголяток синіми й жовтими стрічечками. Це було особливо символічно, адже захід проводився напередодні Дня Незалежності України. А за ідею дякуємо привітній та доброзичливій представниці «Серцевіру», яку звати Ольга.
Солом’яне янголятко – це насамперед оберіг. А ще – чудова прикраса для оселі або на ялинку і просто гарний подарунок хорошій людині.
І ще трішки про емоції. Як же без них?
На захід завітала молода сім’я. Двоє хлопців – татко з сином – дружно взялися до роботи. Спершу – із серйозними зосередженими обличчями. А потім так захопилися, так розусміхалися, що аж дивитися любо! Ще б пак – дружина і мама поруч, милується своїми найріднішими!
Сяяли усмішками і жіночі обличчя. Прекрасні пані, працюючи, встигали ще й спілкуватися про все на світі. Цікавилися ремеслом, яке обрала для себе Лідія Іванівна, запитували про майстеркласи з виготовлення дідухів, різдвяних «павуків» та букетів-маковійчиків. А коли майстриня розповіла, що можна зробити з висушеного кукурудзяного листячка (такий матеріал зветься талаш), усі були просто в захваті!
Що цікаво, ангеликів було багато, але – жодного однакового. Дехто встиг створити по два і дивувався, які ж вони різні. Наче першого робила одна людина, а другого – зовсім інша.
«Це ж ми зробили. Будуть оберігати», – чую тихий голос і бачу, як одна з учасниць майстеркласу ніжно цілує своє янголяточко. А очі сяють такою невимовною любов’ю...
Олена Маковій створила аж трьох янголят. «Я знала, відчувала, що маю зробити саме стільки. Це мій чоловік, зять і донечка, – розповідає жінка. – Вони зараз далеко, але ці ангелики оберігатимуть моїх рідних людей навіть на відстані». Хай буде так!
До слова, пані Олена – теж майстриня. Вона і на флористиці розуміється, і по тканині малює, і з пап’є-маше працює…
Трішки поспілкувалися ще з однією учасницею заходу, теж Оленою. Її син наразі – на Покровському напрямку. Хай бережуть його маленькі ангелики, в яких мама вклала тепло своїх рук і серця!
Щира дяка воїнам, які нас захищають! Доземний уклін їхнім рідним за витримку, незламність, віру, надію і всеосяжну любов! Здоров’я, сили і якнайшвидшої Перемоги!
Дякуємо колективові ветеранського простору за довіру, увагу та повагу до творчої діяльності ОЦНТ. Ми відкриті до подальшої співпраці.
Принагідно – ще про один приємний момент. Переступивши поріг «Серцевіру», одразу зауважила: тут такий затишок, про який може дбати лише мудра й компетентна людина. І не помилилася. Виявляється, цей умілий господар (офіційною мовою – завідувач АГЧ) – ветеран російсько-української війни Валерій Вовк. Він разом із побратимами захищав Чернігів, коли почалося повномасштабне вторгнення. Він – автор збірки «Вірші, народжені війною», а тепер – іще й актор. Але про це – трішки пізніше. Поки що тримаємо інтригу. Скажу одне: у Михалича всюди лад! А очолює КНП "Ветеранський простір" Сергій Довбиш. Разом ці хлопці, напевно, й гори зрушать! І поки є на світі отакі справжні козаки, Україна буде!
Враженнями ділилася Лана Світко
Світлини Лани Світко й надані працівниками Ветеранського простору «Серцевір»