Чернігівський обласний центр народної творчості



Головна » 2026 » Листопад » 20 » Настав час для ознайомлення з досвідом роботи клубних закладів Яблунівської громади.
Настав час для ознайомлення з досвідом роботи клубних закладів Яблунівської громади.
13:17

   КЗ «Центр культури, дозвілля та розвитку» Яблунівської сільської ради працює упродовж п’яти років. До його складу входять Яблунівська, Білошапківська, Дубовогаївська, Ковтунівська й Сергіївська сільські бібліотеки, Дубовогаївський, Білошапківський, Сергіївський та Ковтунівський будинки культури, Крутоярівський і Сухоліський сільські клуби та Сергіївський сільський краєзнавчий музей.

   Трансформація мережі дозволила оптимізувати місцевий бюджет, підвищити якість надання послуг і забезпечити рівний доступ жителів громади до культурного життя. У планах на наступний рік – цифровізація бібліотечно-клубних послуг та створення мобільної клубної бригади для віддалених сіл; посилення безпекових умов і створення інклюзивного середовища в закладах культури; розширення грантової активності й партнерства з громадськими організаціями; проведення роботи з утримання та поточного покращення матеріально-технічної бази закладу.

   У громаді відбуваються тематичні концерти, театралізовані свята до державних і народних пам’ятних дат, проводяться благодійні акції та концертні програми на підтримку Збройних Сил України. Працівники клубних закладів дбають про дозвілля представників різних вікових категорій, зокрема дітей, молоді та людей старшого віку. Разом з тим запроваджуються сучасні формати роботи (простори для молоді, коворкінги, простори для засідань, майстеркласи).

   Серед важливих функцій закладів культури в умовах воєнного стану – кілька нових напрямів. Перший із них – гуманітарна і волонтерська діяльність. На базі установ створено штаби допомоги (центри видачі гуманітарної допомоги, одягу та продуктів для переселенців). Колективи й відвідувачі закладів організували майстерні з плетіння маскувальних сіток для підтримки ЗСУ. Проводяться благодійні ярмарки, концерти, аукціони, збори коштів і речей для військових.

   Другий напрям – психологічна підтримка й соціальна інтеграція. Це, зокрема, арттерапія (запуск творчих занять і майстеркласів для зняття стресу у дітей та дорослих), робота з ВПО (проєкти для адаптації людей, які вимушено покинули свої домівки, через спільні культурні заходи) і клубні зустрічі (створення груп взаємодопомоги та проведення вечорів пам’яті). Третій напрям – цифровізація та збереження спадщини, зокрема документування війни (збір свідчень очевидців, артефактів сучасного протистояння і створення нових експозицій). Приділяється увага вшануванню пам’яті борців за незалежність України та загиблих Захисників.

   У громаді дбають про захист населення – приміщення ПРУ облаштовано для перебування під час повітряних тривог.

   Отже, робимо висновок: в умовах війни заклади культури вийшли за межі просвітницької діяльності. Вони стали осередками стійкості громади, поєднавши збереження національної ідентичності з практичною допомогою людям та армії.

   Також клубні заклади громади залишаються головними осередками живого побутування, збереження й передачі нащадкам елементів нематеріальної культурної спадщини. Вони проводять дослідження, організовують фольклорні колективи, відтворюють старовинні обряди та навчають молодь традиційних ремесел. Зокрема, проведено 12 масових заходів етнографічного спрямування (концерти, вечорниці, календарні свята), частина з них онлайн (через безпекову ситуацію). Організовано свято «Різдвяний дивосвіт», присвячене колядуванню. Проведено дитячий інтерактивний квест «Стежками пращурів» для вивчення народних ігор нашого краю. Оформлено стаціонарну виставку рушників «Спадщина предків». Загалом відбулося 18 культурно-мистецьких заходів (на 20% більше, ніж у попередній період, завдяки мобільності творчих колективів). Триває діяльність клубних формувань, вокальних, хореографічних, драматичних та фольклорних аматорських колективів. До клубних формувань залучено 55 учасників (з них 45% – діти й молодь). Проводяться заняття в гуртках декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва для відродження народних промислів. Учасники аматорських колективів долучаються до місцевих та регіональних мистецьких фестивалів-конкурсів. Реалізуються заходи з дерусифікації, популяризації української мови, формування української ідентичності та патріотизму. Впроваджуються сучасні форми просвітницької роботи для дітей і молоді.

   Пріоритетні завдання на майбутні роки – продовжити експедиційну роботу з пошуку та опису нових локальних елементів НКС; запустити цикл відеопрезентацій «Живі традиції нашої громади» в соціальних мережах закладу; організувати відкриті майстерні традиційних ремесел на базі будинків культури.

  Інновації, цифровізація та міжсекторальні партнерства у сфері культури територіальних громад відображають перехід локальних бібліотек, музеїв та будинків культури, сільських клубів до сучасних креативних хабів. Наразі у громаді проводиться робота з пізнання основних напрямів роботи в цьому напрямку, але через брак спеціалізованого обладнання у віддалених сільських клубах та потреби у додатковому навчанні кадрів проводити роботу з новими базами даних важко. На наступні роки планується розширити проєкт на всі старостинські округи громади, інтегрувати локальну культурну мережу із загальнодержавними електронними реєстрами у сфері культури.

   Дається взнаки залежність від місцевого бюджету. Понад 85–90% видатків клубних закладів спрямовується на захищені статті (заробітна плата працівників та комунальні послуги). Тому кошти на проведення капітальних ремонтів, закупівлю звукового, світлового обладнання чи сценічних костюмів із місцевого бюджету виділяються за залишковим принципом (менше 5% від потреби). Крім того велика кількість малокомплектних сільських клубів із низьким відвідуванням створює надлишкове фінансове навантаження на бюджет громади безвідносно до якості наданих послуг.

   Наразі бракує сучасного звукозаписувального обладнання для якісної фіксації та оцифровування голосів старшого покоління. Також потребує оновлення матеріальна база костюмерної для автентичних колективів. Деякі старостинські округи потребують капітального ремонту дахів клубних приміщень, клуби – ремонту й оновлення сцен, актових зал.

   Отже, необхідно впроваджувати нові моделі підтримки і фінансування. Сюди належать грантова підтримка та проєктний менеджмент (залучення коштів через Український культурний фонд (УКФ), міжнародні фонди й регіональні конкурси мікрогрантів для громад), а також публічно-партнерська модель (кооперація) – об’єднання зусиль клубів із місцевим бізнесом, агропідприємствами чи громадськими організаціями для проведення спільних культурно-масових заходів і фестивалів. Зокрема, вже залучено один грантовий проєкт на закупівлю меблів для молодіжного простору.

   Як бачимо, традиційна модель утримання закладів є фінансово неспроможною в умовах обмежених ресурсів місцевих бюджетів. Тому клубні заклади мають трансформуватися в багатофункціональні простори (хаби активності громади). Потребує впровадження внутрішня система KPIs (показників ефективності) для кожного клубу з огляду на реальну кількість залучених мешканців та роботу гуртків.

   Отже, доцільно розробити й затвердити Програму розвитку культури громади з чітким переходом на проєктне фінансування та провести оптимізацію мережі малоефективних клубів із переформатуванням їх на рухомі/мобільні бригади або культурні точки на базі опорних будинків культури. Водночас директори клубів мають опанувати основи фандрейзингу та написання грантових заяв.

   Серед актуальних кадрових викликів – низький рівень оплати праці й соціальної захищеності, що призводить до сталого відтоку молодих спеціалістів у культурній галузі. Випускники профільних коледжів та інститутів культури не завжди готові до реальних адміністративно-господарських і безпекових викликів (робота в умовах воєнного стану, децентралізація). Більшість нинішніх працівників володіє традиційними методиками роботи, але не має навичок цифрової комунікації, SMM, грантрайтингу та проєктного менеджменту. Вельми важливі сучасні підходи до підготовки та розвитку фахівців, а саме: • впровадження елементів дуальної освіти: поєднання теоретичного навчання студентів із практичною стажувальною роботою на базі провідних міських чи районних будинків культури;

• модульне підвищення кваліфікації: регулярні короткострокові курси (30–120 годин) замість застарілої системи атестації раз на п’ять років із фокусом на психологічну підтримку, арттерапію та менеджмент дозвілля;

• формат peer-to-peer (рівний – рівному): створення регіональних методичних центрів для обміну практичним досвідом, проведення воркшопів і творчих лабораторій безпосередньо в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ);

• цифрова трансформація навчання: опанування працівниками основ створення медіаконтенту, роботи в соцмережах, ведення онлайн-трансляцій заходів та вміння користуватися електронними базами даних.

   Ефективними будуть такі дії: розробити локальні програми підтримки молодих кадрів на рівні громад (житлові стимули, надбавки за ініціативність); запровадити обов’язкові тренінги з проєктного менеджменту для залучення позабюджетних коштів та грантів у клубну роботу; переорієнтувати методичні кабінети на постійний супровід і менторство працівників на місцях.

   Робота триває. Наснаги та успіхів!

 




Категорія: Регіональні заходи | Переглядів: 3 | Додав: lena | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
avatar

Переклад

Інформація

Календар

«  Листопад 2026  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Пошук

Форма входу

Вітаю Вас Гість


Фестивалі

фестиваль "Поліське Коло"
фестиваль "Київська Русь"
фестиваль "Київська Русь"

Статистика


О.Майшев © 2026 | Чернігівський обласний центр народної творчості.