Такий лейтмотив дня вірменської культури, що відбувся в читальному залі Чернігівської універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка. В преамбулі до події бібліограф краєзнавчого відділу Вікторія Солонікова нагадала присутнім, що Чернігівщина – регіон поліетнічний, і цей культурно-мистецький захід є продовженням доброї традиції в роботі клубу «Краєзнавець» щодо знайомства з діяльністю національних товариств, які функціонують на теренах нашого краю. Декотрі з них уже неодноразово були гостями бібліотеки, виступивши з цікавими програмами. Вірменська громада завітала сюди вперше, але схоже на те, що започатковані взаємини набудуть усталеного характеру. Про це свідчать хоча б такі деталі перебігу заходу, що прозвучали у виступах голови вірменської общини області Самвела Мовсесяна та першого заступника директора департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Олександра Левочка: намір створити книжковий куточок в бібліотеці ім. В.Г.Короленка для поглибленого ознайомлення з культурою, літературою та історією Вірменії, а також організувати курси з вивчення вірменської мови для всіх бажаючих. Власне, перші кроки в цьому плані вже зроблено – в рамках програми дня культури діяли виставки вірменської літератури та витворів художника-іконописця Акопа Цовікяна і юної художниці Анаит Парсаданян. Враження вони справили неабияке. І змістом, і формою обидва розділи цілком відповідали взятому до них влучному епіграфу, яким стали рядки з вірша Сергія Городецького: «Узнать тебя! Понять тебя! Обнять любовью // И воскресенья весть услышать над тобой, // Армения, звенящая огнем и кровью, // Армения, не побежденная судьбой». Адже дійсно, як зазначили у своїх виступах інші учасники заходу, зокрема виконавчий директор Спілки вірмен України Давід Мкртчян та кандидат історичних наук, завідувач кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи інституту історії, етнології та краєзнавства ім. О.М.Лазаревського Юрій Русанов, на долю вірменського народу випало багато випробувань. Чого вартий в цьому сенсі хоча б геноцид, вчинений проти вірмен Османською імперією сто років тому. До цієї сумної дати, а також стосовно інших сторінок історії, про які варто знати нащадкам, останнім часом при сприянні Спілки вірмен України вийшло чимало книг, примірники яких Давід Мкртчян подарував обласній бібліотеці ім. В.Г.Короленка. Цікаві емоційні та психологічні моменти в канву роздумів попередніх виступаючих про свою, «не побежденную судьбой» історичну батьківщину, додала заслужений вчитель України та Вірменії Каріне Тумагаян. За її словами, поневіряючись по світах, не маючи під рукою ані паперу, ані олівця, аби не дати своїм дітям забути рідну мову, батьки писали вірменські слова паличкою прямо на землі. Втім, як додала пані Каріне, питання вірменської мови залишається актуальним для деякої частини співвітчизників і сьогодні. Особливо в контексті одвічної проблеми «батьки і діти». І коли, ставши частиною вірменської діаспори, на поставлене вірменською мовою запитання їй доводилось чути відповідь російською, вирішила стати викладачем рідної мови. І молоді вірмени, за її спостереженнями, нині надають перевагу у спілкуванні з батьками рідною мовою. А наведений приклад з власного життя має ще виразніші ознаки прогресивності: «Один з моїх синів розмовляє виключно українською». На розвиток тези колеги додали не менш приємні приклади. Вірмени-аспіранти, захищаючи дипломні роботи, також послуговуються переважно українською мовою. А живим прикладом поваги до мови своєї другої батьківщини стала ведуча програми дня вірменської культури, студентка першокурсниця фізико-математичного факультету Черінігівського національного педуніверситету Єлизавета Аветісян. Чітка вимова, багата лексика дають підстави думати, що дівчина всотала українське слово разом з молоком матері чи принаймні почала вивчати українську з дитсадка, а виявилось, що навіть школу закінчила російську. В свою чергу, повагу до вірменської мови продемонстрував відомий український поет Сергій Дзюба. Його давно пов’язала творча дружба з вірменським колегою по перу Гургеном Баренцом, і він прочитав у перекладі українською його вірші, а Гурген з таким же ентузіазмом перекладає і друкує Сергієві твори у Вірменії. Та і в самому Чернігові склався у Дзюби творчий тандем з вірменською поетесою Наірою Давоян. В корисності такої співпраці для творчих людей несамохіть переконуєшся, коли Наіра читала Сергієві вірші вірменською. Дуже милозвучно! Звичайно, Наірі простіше - вона знає російську і українську, а Сергію доводиться, як він щиро зізнався, користуватися підрядником. Отож прогнозовані курси з вивчення вірменською мови, слід гадати, будуть слушними для багатьох україномовних та російськомовних поетів Чернігова, а також для поліглотів. Вагомою складовою цікавого заходу став відеоролік «Діяльність Спілки вірмен України в 2014 році», що засвідчив багатогранне життя вірменської громади за цей період. В його кадрах - праця, змістовний відпочинок, активна громадянська позиція. Досить сказати, що лише зібраний Спілкою вірмен України для Донецької і Луганської областей вантаж гуманітарної допомоги перевищує 200 тонн. А закінчився день вірменської культури в бібліотеці ім. В.Г.Короленка концертом, в якому особливе враження на присутніх справили національний танець «Узундара» (Луіза Асатрян та Гаяне Бабаян), гра на музичному інструменті дудук (Алік Оганесян) та українська пісня «Вишиваночка» (Настя та Аліна Єфімови), символізуючи таким поєднанням співдружність двох національних культур.
Президент України