| У проєкті «Зажинки на Чернігівщині» з нами Рудівський сільський клуб Сухополов’янської сільської ради, яким завідує Алла Бабич. Запрошуємо всіх охочих до ознайомлення з розповіддю, яку надіслала нам Алла Григорівна.
Зажинки, або свято першого снопа, – це давній український хліборобський обряд, що символізує офіційний початок жнив. Головна мета ритуалу – вшанування землі, подяка Богові за новий урожай.
Коли жито і пшениця дозрівали, пробували зерно на зуб. Якщо тверде, мов камінь, значить, пора зажинати. Першою збирали озимину – жито і пшеницю, потім – ячмінь та овес.
Зажинала, як правило, берегиня роду – мати – під зажинкову пісню. Женці прокидалися вдосвіта, молилися й аж потім бралися до роботи.
Перший сніп несли додому і ставили під образами, а інший сніп – у стодолу, де він стояв аж до кінця молотьби. Пізніше цей сніп обмолочували і зерна з нього святили в церкві, а перед засіванням змішували з насінням. Соломою з першого снопа загодовували корів, щоб не хворіли.
Крім зажинків робили ще й закрутку, щоб рука лиходія чи чаклуна не могла зіпсувати хліби. Одна з жінок, узявши у жменю колосся, завивала їх вузлом – це й була закрутка.
Очевидно, що в кожній місцевості зажинки робилися по-різному. У нас у Рудівці у вісімдесяті роки вже минулого століття згонили до місцевої контори всі комбайни – як доказ, що вся техніка готова до жнив. Так розпочиналося свято першого снопа.
Зажинки починалися після Петра (у другій половині липня). Збиралися всі жителі села, накривали столи, співали пісні, читали вірші.
Роботящим рукам,
Юнакам, старикам,
Всім, хто землю свою прикрашає,
Хто плекає її, хто ростить врожаї,
Свій палкий ми привіт посилаєм!
Привіт хліборобам, що в рідному полі
На рідній землі, на широкім роздоллі
Уміло ведуть трактори і машину
І славлять врожаєм рідну Вкраїну.
Привіт хліборобам!
Бо хліб – всьому сила!
Бо хліб – наше щастя,
Бо хліб – наші крила!
(слова з архівних документів Надії Григорівни Гемби)
І лунала пісня…
Гарно нам на полях зорі стрічать,
На стальних вороних сіять, орать.
Слався, земля урожайная,
Дружбою сильная наша сім’я!
Колихне вітерець хліба моря,
Комбайнерів загін вийде в поля.
Вийде в поля роботящая,
Щедрістю славная наша сім'я...
Надаю деякі фото з історії жнив у селі Рудівка.
Світлина 1969 року. Комбайн іще без кабіни. На бортовому «Газоні» діти розгортають зерно.
Два інші фото – зажинки 2004 року у фермерському господарстві «Волошка». На світлинах – Спиця М. І., Бабак В., Лавренчук І. М.
|
Президент України