Головна » 2021»Січень»29 » Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди…
Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди…
10:48
Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки 29 січня 1918 року. Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути. Учасники події: невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і Червона армія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених юних супротивників числом, бойовим потенціалом та досвідом. Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для багатьох і до сьогодні залишаються незрозумілими, тому основні історичні факти: Напередодні бою Більшовицькі сили наступали на Київ з двох напрямків. Загін під командуванням Михайла Муравйова просувався Полтавщиною, в той час як на Чернігівщині діяв 1-й Мінський революційний загін на чолі з Берзіним. Вважаючи полтавський напрямок найбільш загрозливим, українське командування спрямувало туди найбільш боєздатні частини, зокрема, Січових стрільців та Гайдамацький кіш Слобідської України. Всупереч розрахункам, основні сили загону Муравйова вирушили на з'єднання з Мінським революційним загоном. 28 січня вони заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині – станцією Бахмач. Здавалося, більше нічого не завадить більшовицькому наступу на Київ. На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо". Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18–20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. Перші кіборги 29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Свідки подій, з більшовицького боку, розповідали, що полонених юнаків катували, а потім вишикували і розстріляли за кількасот метрів від більшовицького потяга. Один із українських вояків, Григорій Піпський з Галичини, перед самим розстрілом заспівав гімн, його спів підхопили інші полонені, і після цього пролунали постріли. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі в Києві. Сімох поранених юнаків, переплутавши зі своїми, більшовики відправили до Харкова лікуватися. Таким чином їм вдалося врятуватись і стати свідками звірячих більшовицьких знущань над юними патріотами, які загинули за свободу молодої України. Завдяки жертовному бою юних героїв: • Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу. • Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. • Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань. • Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України. • Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива. • Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”. Такою була правда, яку неможливо ані сховати, ані спотворити. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява. Щороку, у чергову річницю бою під Крутами, на історичному місці події традиційно відбуваються пам’ятні заходи. Вшанувати пам’ять захисників української державності приїздять люди з багатьох областей України. Серед них чимало військових, ліцеїсти Чернігівського ліцею з посиленою військо-фізичною підготовкою, Київського військового ліцею імені Івана Богуна, Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, представники влади, професійні та аматорські колективи культури і мистецтва, молодь та студентство. Цей День назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для нинішніх та майбутніх поколінь! День надії і любові до своєї Вітчизни! День пам’яті Героїв Крут!
Президент України