19 серпня відбувся IХ Відкритий фестиваль традиційної слов'янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь”. Як і в попередні роки, проходив він у селищі міського типу Любеч Ріпкинського району. Вибір місця для проведення фестивалю обумовлений тим, що з давньоруським містечком Любеч пов'язано багато справді доленосних подій слов'янської історії, серед яких особливою значущістю вирізняється знаменитий з'їзд давньоруських князів, (1097р.), на якому вони домовились про припинення міжусобних війн і проголосили принцип володіння кожним князем успадкованими землями (“кождо да держит отчину свою”). Найяскравіші сторінки історії Любеча — від першої літописної згадки про нього (882р.) до сьогодення було перегорнуто ведучими фестивальної програми, у виступах почесних гостей та організаторів свята — першого заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації Леоніда Сахневича, заступника голови Чернігівської обласної ради Арсена Дідура, голови Ріпкинської районної державної адміністрації Бориса Мелашенка, Любецького селищного голови Таїсії Голобурди, першого заступника Славутицького міського голови Віктора Шевченка та інших почесних гостей свята. Як і в попередні роки, фестиваль присвячений черговій річниці незалежності України. Нині з'явилися ще кілька важливих інформаційних приводів: 920-річчя Любецького з'їзду князів, 330-річчя від початку володіння Любечем гетьманом Іваном Мазепою та 200-річчя Спасо-Преображенської церкви. І це не просто сценарні ремарки. Всі ці моменти знайшли відображення у конкретних дійствах. Зокрема, на площі, біля Спасо-Преображенського собору відбувся концерт духовних творів у виконанні академічного камерного хору імені Д.Бортнянського. А візуальне сприйняття картин дійсності більш як тисячолітньої давності фестивальній публіці забезпечили показові виступи клубів бойових єдинобоств на імпровізованому ристалищі, актори в ролі історичних постатей — князя Володимира Великого, билинного богатиря Добрині, преподобного Антонія Печерського та ін. До речі, давньоруських воїнів, тогочасних дівчат і хлопців у відповідних шатах та обладунках можна було зустріти того дня на вулицях містечка, а не лише на сцені і ристалищі, що справляло неабияке враження на перехожих, особливо на тих, хто приїхав на фестиваль “Київська Русь” уперше. Та про сценічне дійство, тематично пов'язане з мужністю і доблестю захисників рідної землі, варто сказати детальніше. Вслід за словами ведучої “в усі часи України — Русі дружина, ратники, воїни ставали на захист своєї Батьківщини, присягали на вірність своєму народові” відбулася своєрідна естафета клятви воїнів багатьох поколінь “боронити рідну землю до останньої краплі крові”, починаючи з уже згаданого Добрині до сучасного воїна з зони бойових дій на Сході України. Це яскраво було продемонстровано під час параду, у якому історія і сучасність постали перед очима присутніх у тісному органічному поєднанні. Під великим Державним прапором України та прапором Любеча пройшли легендарні постаті Київської Русі: билинний богатир Добриня та його сестра Малуша — мати Володимира Великого, святий рівноапостольний князь Київський Володимир Великий — хреститель Русі, засновник руського чернецтва преподобний Антоній Печерський, князь Володимир Мономах — будівничий Любецького замку, ініціатор Любецького з'їзду князів та інші історичні постаті, а також учасники АТО, художні колективи. Певна річ, цей епізод має неабияке значення для патріотичного виховання підростаючого покоління. Доповнила виховну складову фестивалю Всеукраїнська культурно-мистецька патріотична акція “Спільне бажання мільйонів сердець збудує щасливу країну” по збору коштів для реабілітації українських бійців у рамках акції “Мистецтво лікує”. Тема патріотизму, любові до України була провідною і у концертній програмі фестивалю, участь у якій взяли професійні та аматорські художні колективи Чернігівщини і міста Славутича Київської області. Святковий настрій вирував і поза фестивальною сценою. Діяли дитячі розважальні майданчики. До послуг гостей смажились шашлики, велися інші види торгівлі. Зокрема, на ярмарку майстрів, у якому особливо активну участь взяли умільці Центру народних ремесел для дітей та юнацтва, що є складовою частиною обласного методичного центру навчальних закладів культури та мистецтв.
провідний редактор Василь Щербонос фото Миколи Дульцева та Леоніда Віленського (ОМЦНЗКіМ)