 Читаючи хроніку Євромайдану - стає моторошно.
2013 рік, 21 листопада.
Після відмови підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, в цей же день, вечором відбулась перша акція протесту проти зміни курсу євроінтеграції, який брехливо обіцяв уряд Януковича-Азарова.
Київ, Майдан Незалежності.
Спочатку було всього шість чоловік, один з них з прапором ЄС на плечах, а через годину - декілька тисяч, в основному журналісти і політики. До 24 листопада кількість тих, хто зрозумів, що настав час боротьби проти свавілля влади та за національну самоідентифікацію, становив сто тисяч.
Так розпочинався мирний протест, який згодом назвуть студентським. 30 листопада, близько півночі людей було чоловік триста, в основному молодь і студенти. Мирні, молоді, прогресивні діти, яким не байдуже майбутнє країни, що втратила будь-яку надію на перспективу розвитку. І ось вона - остання крапля терпіння українства.
Атакуючі групи беркутівців, по сто бійців в шеренгах, почали штурм - розгін мирної, беззбройної молоді. Били палицями, ногами, трощили камери, кидали шумові гранати, збитих з ніг тягли в автозаки, когось забирали швидкі. За п'ять хвилин Майдан був зачищений, а 1 грудня на цьому місці стояв мільйонний натовп, обуреного розгоном молоді люду, які зрозуміли - далі терпіти не можна. Рівно місяць в слякоть, холод, сніг і морози істинні борці за Свободу і Гідність стійко витримували натиски беркутівців, спроби зачистити площу спротиву, і до кінця вірили, що все вирішиться мирним шляхом.
Чим закінчилось - всім відомо. І що вражає! 18-20 лютого все кругом палало, звідусіль стріляли, а страху не було, усі готові були помирати. Про це свідчать слова Шейха Саїда Ісмагілова - муфтія мусульман України:
"В день розстрілу снайперами Майдану тіла героїв Небесної Сотні приносили до Михайлівського монастиря. Там, разом з християнськими священниками, ми приймали тіла загиблих і молились за них. І я побачив, що тіла загиблих підписані. Вони себе, хто на плечі, хто на нозі, хто на грудях, підписували зеленкою або звичайною шариковою ручкою. Вони писали на собі прізвища, ім'я, групу крові. Ви розумієте? Ці хлопці готові були загинути і знали про це! Вони свідомо готувалися до того, що буде потрібно або розпізнати їх мертві тіла, або робити термінове переливання крові. Ми стояли і плакали над хлопцями Небесної Сотні. Вони пішли на смерть заради нашого майбутнього. Щоб більше жоден тиран не пригнічував українців. Вони варті нашої пам'яті, любові, пошани, наших молитов.
Вічна пам'ять Героям Небесної Сотні!"
А все Українське Українство з Днем Гідності та Свободи, зі святом прагнення українців різних національностей, що проживають на теренах України, жити у вільній, демократичній і суверенній державі!
|
Президент України