До участі у проєкті «Масниця» долучилися сільські клубні заклади Сухополов’янської громади. Дякуємо за цікаві розповіді всім причетним і зокрема – методистці з народного мистецтва КЗ ЦКД Наталії Вовк.
Масниця – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими й очікування весни. Гуляння народу тривають тиждень і завершуються Прощеною неділею. На Масницю печуть млинці, варять вареники з різними начинками (окрім м’ясної) та подають їх до столу. У селах Сухополов’янської громади є свої звичаї, традиції та обряди, притаманні цьому святу.
Наприклад, у селі Рудівка в понеділок «Колодка народжувалася». Збиралися на досвітки в чиїйсь хаті, вносили колоду й розпочинали всілякі ігри і забави. Пригадується давня гра «Добровольна воля»: ставили два стільці спинка до спинки, на них сідали хлопець та дівчина. Якщо вони поверталися водночас в один бік, то обов’язково мали поцілуватися, коли ж ні – пара змінювалася. У середу зяті неодмінно ходили до тещ на млинці. А в неділю був дуже важливий день у святкуванні Масниці. Цього дня обходили всіх сусідів і родичів та просили прощення за образи, тому неділя так і називалася – Прощена.
Рецептом тіста на вареники поділилася жителька Рудівки Ніна Пашук.
Тісто: 4 яйця, 100 мл кефіру, 4–5 стаканів борошна, щіпка солі, чайна ложка соди. Начинка – стакан цукру, стакан сиру (або інша – за бажанням).
А от, приміром, у селі Сухополова під час Масниці масових гулянь (ярмарків) не було. Кожен куток обирав хату, в яку інші родини сходилися на святкування. Бенкети влаштовували у складчину. На стіл готували млинці, вареники з сиром та сметаною. Майже у кожної господині був свій рецепт млинців, тому на смак вони відрізнялися одні від одних. М’ясних страв не вживали протягом усього тижня. У селі був звичай, який мав назву «колодки». Колодку з кольоровими стрічками, а зрідка й хустками, чіпляли до ноги дівчатам та хлопцям, які не встигли взяти шлюб минулого року. Молодь, у свою чергу, мала відкупитися могоричем від тих, хто почепив цю колодку. В останній день Масляного тижня перед Великим постом заведено було просити пробачення у близьких людей (родичів, друзів), а також самому прощати всіх.
У селі Канівщина обов’язковим був обряд спалювання опудала Зими, що символізує прощання з холодною порою, з усім старим і непотрібним.
До вашої уваги – рецепти, записані зі слів старожилів Канівщини.
Млинці
Літр молока, 4 яйця, 500 г борошна (обов’язково просіяти 2–3 рази), 2 столові ложки цукру (або за смаком), 2 столові ложки олії, 0,5 чайної ложки солі.
Вареники (парові)
Тісто: 2,5 стакана борошна, стакан кефіру, яйце, 2 столові ложки цукру, чайна ложка солі, 1/3 чайної ложки соди (змішується з борошном). Начинка: 250 г сиру, 2 столові ложки цукру, жовток.
У селі Боршна традиції та звичаї незмінні. Жительки села щиро діляться особливими рецептами парових вареників з сиром.
Тісто: 1 кг муки, , 0,5 л кефіру, 3 столові ложки цукру, 0,5 чайної ложки солі, чайна ложка соди, яйце. Начинка: 400 г сиру, 2 столові ложки цукру, чайна ложка ванільного цукру, жовток.
Приготування тіста
У миску просіяти муку, зробити заглиблення в ній і влити туди теплий кефір, яйце, змішане з цукром, всипати сіль, соду, замісити тісто й накрити його рушником, щоб не обвітрилося.
Приготування начинки Сир змішати з яйцем, цукром та ванільним цукром.
На посипаний мукою стіл розкачати тісто у вигляді «ковбаски» та порізати на порційні кусочки. Кожен із них розкачати до форми круга, начинити сиром та зліпити вареник. Варити на пару 7 хвилин з моменту закипання води. Готові вареники перекласти в миску з маслом та подавати зі сметаною.
Смачного!!!
|