Народні гуляння з розвагами для дітей та дорослих, хороводи навколо святкового вогнища, спалювання символічного солом’яного опудала зими, пригощання кашею «Бабка», яка нещодавно стала елементом НКС Чернігівщини, частування різними смаколиками, кулешем… Так колоритно і весело святкують Масницю у Плисківській громаді. Дата початку цього свята прив’язана до Великодня. Масниця символізує прихід весни та пробудження природи. У цей час наші предки не тільки прощалися з зимою, а також ушановували Сонце. Тому маленькі сонечка – рум’яні млинці – стали основним символом нашого свята. Крім млинців також готують оладки, пироги, вареники, сирники, пампушки, булочки та іншу випічку. Цей тиждень називають, зокрема, Сирним або Сиропусним, а в церковному календарі – Сирною седмицею. Це пов’язано з тим, що упродовж тижня перед Великим постом дозволялося вживати молочні продукти (сир, молоко, масло, сметану тощо), а їсти м’ясо в цей період уже не можна було. Святкування триває цілий тиждень, і кожен день має свою назву: понеділок – «зустріч»; вівторок – «загравання»; середа – «ласунка»; четвер – «широка Масниця» (день найбільших веселощів); п’ятниця – «тещині вечірки»; субота – «зовицині посиденьки»; неділя – Велика Прощена неділя. Масницю прийнято святкувати весело, щедро, гучними гуляннями, піснями. Люди здавна вірили: як погуляєш на Масницю, таким і весь рік буде.
Президент України