Головна » 2024 » Травень » 3 » Онлайн-проєкт «Бережемо та популяризуємо народні традиції»
Онлайн-проєкт «Бережемо та популяризуємо народні традиції»
11:44
До онлайн-проєкту «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски та орнамент писанки Чернігівщини») долучився відділ культури і туризму Прилуцької міської ради (начальник – Ірина Лещенко). Щороку українці готуються до Великодня. У багатьох родинах є свої автентичні рецепти паски, перевірені роками й поколіннями. На жаль, більшість традицій не збереглася у побуті до наших днів, але згадки про них живуть у пам’яті людей. Великодній коровай – головний атрибут свята – був символом і запорукою гарного врожаю, приплоду худоби та збільшення загального добробуту родини. Також до Великодня готували крашанки й писанки. Крашанки (курячі чи гусячі яйця) фарбували в синій, жовтий, зелений, червоний кольори за допомогою природних барвників: - коричневий – відвар лушпиння цибулі; - зелений – відвар молодої зеленої трави; - червоний – відвар червоного буряка. Робили на Прилуччині і писанки, які орнаментували геометричними візерунками: «поламаний хрест», «безкінечник», «сорококлин», крапки, хвилясті та скісні лінії, «гребінчики», «кривий поясок». Рідко, але використовувався і тваринний орнамент – «сороки», «сорококут», «сорочі лапки». Інколи траплялися написи «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!» або «Кого люблю – тому дарю». До колекції Полтавського обласного краєзнавчого музею з Прилуцького повіту було передано декілька писанок: - із села Дідівці, 1890 року – «Бузеник». Написана Євдокією Максимовою. На червоному фоні – жовта й зелена штриховка з жовтими колами; - із села Рудівка, 1893 року. Написана Параскевою Будикою. На білому фоні парами та по одному намальовані п’ять рожевих бутонів з червоними, у два кольори, пелюстками, чашечками й зеленими листочками; - з села Петрівка, 1895 року. Написана Марією Цимбаловою, яка вважалася фахівцем зі створення писанок з оригінальним орнаментом. На червоно-ліловому фоні з зеленими крапками і хвилястими лініями – крапки та зірочки, писанки з вершниками на конях. Страв до Великодня готували теж багато. Як зазначав дослідник побуту українців Микола Маркевич у 1840 році, «нема господаря, який би не мав до цього дня смажене порося, ковбасу, паску і декілька червоних яєць». А заможні господарі до Великодня готували не просто багато страв, а дуже багато. Тому до церкви їх доводилося привозити на возах!» До вашої уваги – декілька рецептів великодніх страв Прилуччини. Родина Маслових (початок ХХ ст.) У цій родині до Великодня готувалися завчасно. Приблизно за місяць Ганна Опанасівна Маслова (Александренко), мати відомих учених – братів Василя і Сергія Маслових, брала літр спирту із заводу Маслових та розводила приблизно до 30% міцності для жінок і 45–50% – для чоловіків. Далі у трилітрову сулію розведеного спирту додавалося приблизно 800–900 г копчених слив, 150 г цукру (для чоловіків – менше). Усе це щільно закупорювалося й ховалося в темне місце. Раз на тиждень сулію, не розкорковуючи, легенько трусили. За 2–3 дні до свята рідину проціджували кілька разів, сливи використовували для додавання в салати і разом з яблуками – для фарширування качки чи гуски. Обов’язково подавали на десерт мариновані груші й пекли тільки на жовтках паски, прикрашаючи збитими білками, та пиріжки з різними начинками: з сушеними вишнями, маком, капустою, печінкою. Рецепти великодніх страв із с. Рудівка (60-ті роки ХХ ст.) Вчиняли на ніч опару (100 г дріжджів, 1 л теплої сироватки, пів стакана цукру і приблизно 3 стакани борошна, дрібка соли) і ставили біля тепла. Прокидаючись уночі, додавали цукор, гарно все перемішували, додаючи борошно, щоб тісто було живе, і ставили підходити на 3 години. Коли тісто гарно підійшло, його вимішували, додаючи олію, щоб не прилипало до рук, і починали формувати кульки для форм. Коли у формах паски трохи вистояться й піднімуться, прикрашали верх фігурками з прісного тіста, змазували жовтком і ставили випікатися. А вже коли паски були готові, трохи охолодженими їх змазували збитими з цукром білками. Пиріжки могли робити з картоплею та грибами, квасолею та калиною, з сиром та маком. До онлайн-проєкту «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски та орнамент писанки Чернігівщини») долучився відділ культури і туризму Прилуцької міської ради (начальник – Ірина Лещенко). Щороку українці готуються до Великодня. У багатьох родинах є свої автентичні рецепти паски, перевірені роками й поколіннями. На жаль, більшість традицій не збереглася у побуті до наших днів, але згадки про них живуть у пам’яті людей. Великодній коровай – головний атрибут свята – був символом і запорукою гарного врожаю, приплоду худоби та збільшення загального добробуту родини. Також до Великодня готували крашанки й писанки. Крашанки (курячі чи гусячі яйця) фарбували в синій, жовтий, зелений, червоний кольори за допомогою природних барвників: - коричневий – відвар лушпиння цибулі; - зелений – відвар молодої зеленої трави; - червоний – відвар червоного буряка. Робили на Прилуччині і писанки, які орнаментували геометричними візерунками: «поламаний хрест», «безкінечник», «сорококлин», крапки, хвилясті та скісні лінії, «гребінчики», «кривий поясок». Рідко, але використовувався і тваринний орнамент – «сороки», «сорококут», «сорочі лапки». Інколи траплялися написи «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!» або «Кого люблю – тому дарю». До колекції Полтавського обласного краєзнавчого музею з Прилуцького повіту було передано декілька писанок: - із села Дідівці, 1890 року – «Бузеник». Написана Євдокією Максимовою. На червоному фоні – жовта й зелена штриховка з жовтими колами; - із села Рудівка, 1893 року. Написана Параскевою Будикою. На білому фоні парами та по одному намальовані п’ять рожевих бутонів з червоними, у два кольори, пелюстками, чашечками й зеленими листочками; - з села Петрівка, 1895 року. Написана Марією Цимбаловою, яка вважалася фахівцем зі створення писанок з оригінальним орнаментом. На червоно-ліловому фоні з зеленими крапками і хвилястими лініями – крапки та зірочки, писанки з вершниками на конях. Страв до Великодня готували теж багато. Як зазначав дослідник побуту українців Микола Маркевич у 1840 році, «нема господаря, який би не мав до цього дня смажене порося, ковбасу, паску і декілька червоних яєць». А заможні господарі до Великодня готували не просто багато страв, а дуже багато. Тому до церкви їх доводилося привозити на возах!» До вашої уваги – декілька рецептів великодніх страв Прилуччини. Родина Маслових (початок ХХ ст.) У цій родині до Великодня готувалися завчасно. Приблизно за місяць Ганна Опанасівна Маслова (Александренко), мати відомих учених – братів Василя і Сергія Маслових, брала літр спирту із заводу Маслових та розводила приблизно до 30% міцності для жінок і 45–50% – для чоловіків. Далі у трилітрову сулію розведеного спирту додавалося приблизно 800–900 г копчених слив, 150 г цукру (для чоловіків – менше). Усе це щільно закупорювалося й ховалося в темне місце. Раз на тиждень сулію, не розкорковуючи, легенько трусили. За 2–3 дні до свята рідину проціджували кілька разів, сливи використовували для додавання в салати і разом з яблуками – для фарширування качки чи гуски. Обов’язково подавали на десерт мариновані груші й пекли тільки на жовтках паски, прикрашаючи збитими білками, та пиріжки з різними начинками: з сушеними вишнями, маком, капустою, печінкою. Рецепти великодніх страв із с. Рудівка (60-ті роки ХХ ст.) Вчиняли на ніч опару (100 г дріжджів, 1 л теплої сироватки, пів стакана цукру і приблизно 3 стакани борошна, дрібка соли) і ставили біля тепла. Прокидаючись уночі, додавали цукор, гарно все перемішували, додаючи борошно, щоб тісто було живе, і ставили підходити на 3 години. Коли тісто гарно підійшло, його вимішували, додаючи олію, щоб не прилипало до рук, і починали формувати кульки для форм. Коли у формах паски трохи вистояться й піднімуться, прикрашали верх фігурками з прісного тіста, змазували жовтком і ставили випікатися. А вже коли паски були готові, трохи охолодженими їх змазували збитими з цукром білками. Пиріжки могли робити з картоплею та грибами, квасолею та калиною, з сиром та маком.
Президент України