У літературно-пісенному онлайн-проєкті «І творчість може стати зброєю. Пісні та вірші, народжені війною» з нами Новгород-Сіверська громада. Представляємо творчість Ганни Зівако. Пані Ганна народилася 15 травня 1961 року в селі Кудлаївка Новгород-Сіверського району. Навчалася в Кудлаївській восьмирічній школі, середню освіту здобула в Дігтярівській середній школі. Потім були навчання в Шосткинському ПТУ і робота на заводі «Звезда». Але рідне село, отчий край кликали жінку до себе. Вийшовши заміж, пані Ганна деякий час працювала в Гірківському сільському клубі, а коли повернулася до рідної Кудлаївки, була піонервожатою у школі й заочно навчалася у Ніжинському коледжі культури і мистецтв імені М. Заньковецької на хоровому відділенні. З 1990 року працює в Кудлаївському будинку культури – спочатку на посаді художнього керівника, а нині – директора. Має двох дітей – сина і доньку – та двох онук, які мешкають у Чернігові.
Слово про війну
Війна! Війна по всій країні! Горять і села, і міста. І день, і ніч на нашу землю Несе «свій мир» руська орда.
Два роки нас уже гамселять Із «Градів», «Буків» і ракет. За що, скажіть, нас так калічать? У чому винні ми серед людей?
Жили собі, спокійно спали. Хто як умів, хто як хотів… Самі учились і дітей навчали Усього доброго і світлого завжди!
Сусідів ми братами називали Й не знали ще, що звірі вони всі. Що так вони скалічать все життя нам, В страшному сні подумать не могли.
О Боже! Люди, схаменіться! Ми ж були сестри і брати. А ви, як зомбі, з своїм падлом Рішили «руський мір» нам принести?
Нам він не треба, хай він вам! Живіть собі, нас не чіпайте. До вас з війною, ні, не ми прийшли, Не нападали й не хотіли ми війни!
Ми проклинаєм всю вашу «Расею» І кожну «мамку», яка сину каже «Вбий!» А ми за правду, за свободу для народу Пішли із вами на смертельний бій!
І пам’ятай, старий безмозкий кате: Відчуєш на собі прокляття наші всі! За всіх скалічених дітей, катованих солдатів, За всіх, що гинуть в місті і в селі!
Ти не помреш своєю смертю, кате! Тобі від люті серце розірве! Зі свитою своєю канеш в бездну вічну! А Україна знову розцвіте!
17.06.2023
Іде війна (пісня на мелодію «Димить туман»)
Горять міста і села українські Російська нечисть суне, як орда. Чим завинили ми і наші діти, 2р. Що йде війна, що йде війна?
Чернігів, Київ, Буча, Маріуполь… По всій країні котиться біда. Не плач, не плач, нескорений народе! 2р. Іде війна! Іде війна!
До Бога мати руки підіймає І просить: «Захисти моїх синів!» О Боже, захисти нашу державу 2р. Від цих смертельних орківських вогнів!
Ми відбудуємо, що зруйнувалось, Нам друзі руки дружби подадуть, Та в пам’яті залишаться герої. 2р. Їх не забуть! Їх не забуть!
23.03.2023
Повертайтесь додому, сини (пісня)
Повертайтесь додому, сини, Повертайтеся з бою, солдати! Не у спогади наші чи сни, 2 р. А живими до рідної хати.
Захищаєте ви Україну, Ви за правду, за волю й життя. Нехай кулі всі вас обминають, 2 р. Бо вже звідти нема вороття.
Хай зустрінеться мати із сином І хай татко обніме дитя. Хай розквітне знов наша Вкраїна 2 р. І у вічність відійде війна.
Тихше, люди, не треба шуміти, І схиліть прапори жовто-сині! Мовчки голови низько схиліть, 2 р. Бо в скорботі вся наша країна.
10.02.2023
Повертайся живим (пісня)
На солдатськії плечі Тяжка ноша лягла. Вже по всій Україні Йде запекла війна. Плачуть діти й дорослі, Їхні хати горять. Долю їх захищає Український солдат.
Приспів:
Ой солдате, солдате, На війні кулі й дим. Ой солдате, додому Повертайся живим!
Пруть на нас руські орди, Трощать наші міста, Але нас не здолати, Наша віра міцна! Вірим в армію нашу, Вірим в наших людей, Розіб’ємо цю погань Скинем змія з грудей!
Приспів:
На війні ти дивився Смерті в очі не раз. Але їй не скорився, Бо ти знав повсякчас: За спиною країна, За спиною сім’я! І там вся Україна Що на тебе чека.
Приспів:
Роз’єднать Україну, Ворогам не дамо! Ми - єдина родина І це знаєм давно. Нехай поле безкрає Колосками шумить І ніщо не захмарить Наше небо – блакить
Приспів:
20.02.2023
|