Учасниці жіночого вокального ансамблю «Барви Придесення» села Воловиця Комарівської ТГ Ніжинського району провели захід, присвячений збору врожаю. Зажинки – свято першого снопа та вдячності землі. Цього дня просили у Бога благословення на початок роботи, зажинали перший сніп, прикрашали його, співали пісень. Перший сніп зажинала найстарша жінка. Його забирали додому і зберігали до молотьби. Традиційно обідали домашніми стравами. Усім, хто шанує українську культуру, народні звичаї та прагне відчути силу наших прадавніх традицій, красиві душею і багаті талантом люди представляють обрядове свято «Перший сніп зажинали – силу роду давали». Допис проілюстровано світлинами з полів села Воловиця 1950-х років.

До онлайн-проєкту «Зажинки на Чернігівщині» доєднався Берестовецький БК Комарівської територіальної громади. Ось що нам пишуть. «Працівники Берестовецького будинку культури й бібліотеки-філії разом з учасниками художньої самодіяльності провели зажинкове дійство під назвою «Перший сніп – на щастя й урожай». Зажинки – це традиційний український обряд, яким на Чернігівщині здавна відзначали початок жнив ранніх зернових культур. Це свято символізувало подяку землі за врожай та благословення на важку працю. Як обряд проходив раніше Роботу на полі розпочинали вдосвіта. Перші зрізані серпом колоски формували в обрядовий сніп. Його прикрашали квітами, перев’язували червоною стрічкою та несли до хати. Перед початком роботи лунали молитви і просили благословення на гарний урожай. Також у полі виконували різноманітні зажинкові пісні. Як ми відтворили цей обряд Працівники Берестовецького будинку культури й бібліотеки-філії разом з учасниками художньої самодіяльності провели це зажинкове дійство, в ... Читати далі »

Ось що нам пишуть. «Обряд початку жнив у нашому краї має назву «Зажинки». Це давній ритуал, коли громада вдосвіта збиралася на полі для зрізання першого снопа. Це свято символізує початок збору врожаю і повагу до землі-годувальниці. Жнива ніколи не починали у понеділок, який вважали нещасливим днем. Найчастіше обирали середу, п’ятницю чи суботу. Перший сніп (його називали ще «зажин») жала найстарша жінка в родині або найкраща жниця під звучання обрядових пісень. Вона користувалася звичайним серпом, щоб віддати шану праці, й виходила у поле в чистій святковій вишиванці. Перший сніп зв’язували червоною стрічкою, приносили додому, ставили на покуті і зберігали. Зерно з нього використовували як оберіг, а сам сніп ставав основою для різдвяного дідуха. Після того як перший сніп був зжатий, на полі або вдома влаштовували спільний обід із частуваннями та обрядовими піснями».

У проєкті «Зажинки на Чернігівщині» з нами Хмільницький будинок культури – філія КЗ «Центр культурних послуг» Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. У Хмільниці з особливою шаною та любов’ю до українських традицій відтворили старовинний обряд зажинків – символічного початку жнив, який здавна був важливою подією для наших предків. З добрими побажаннями та щирою молитвою за щедрий урожай учасники заходу згадали давні народні звичаї, які передавалися з покоління в покоління. Перед початком жнив господар дбайливо клепав косу. Гостра коса легко лягла в руку і почала стелити достигле колосся. Обкосивши обміжок, він символічно розпочав жнива й побажав щедрого врожаю та сприятливої погоди. Напередодні господиня готувала святкову їжу. Усе склала до кошика, щоб після роботи в полі всім разом було чим пообідати. З першими променями сонця, взявши до рук серпи і клуночки із традиційними стравами, жінки та дівчата в українському святковому одязі (як говорили старі ... Читати далі »