Жваво розпочався ранок у відділі розвитку народних ремесел та художніх промислів. На гостину до Обласного центру народної творчості, 26 грудня, завітали дітки шкільного віку, які долучилися до майстер-класу з гончарства. Провів його Микола Тараненко – керівник студії «Гончарство».
Обласний центр народної творчості пропонує серію майстер-класів з народного мистецтва. Майстри центру шукають варіанти нового творчого та цікавого.
Давайте використаємо цей час, щоб загадати бажання, які виконаємо одразу після Перемоги. Глиняні чашки, горщики для запікання всіляких ласощів, яскраві свистульки та свищики - чого тільки не забирають учасники майстер-класу додому після занять.
Тож, запрошуємо бажаючих!!!!
Дякуємо ... Читати далі »

- Дай мені, мамо, скриню
й на скриню і доленьку щасливу…

Скриня – вид дерев’яних меблів, виконаний із дощок столярним способом. Призначалася для зберігання святкового одягу (вишитих і тканих сорочок, плахт, спідниць, керсеток, хусток, кольорових стрічок), рушників, полотна, прикрас, грошей тощо. Була незамінним атрибутом сільського весілля у XIX – першій половині XX століття. До неї складали придане для нареченої. Готували його завчасно, майже від дня народження дівчинки. Спочатку мати все зберігала у своїй скрині, а з 15-ти дочці купували власну скриню. Дівчина вже й сама готувала своє придане: ткала полотно, вишивала сорочки, рушники. Скриня та її вміст символізували працелюбність ... Читати далі »

«Вишиванка – символ Батьківщини;
Вишиванка – дзеркало душі»

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. В 2021 році День вишиванки припадає на 20 травня.
Вишивка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Прагнення прикрасити свій одяг, свій дім завжди було властиве людині. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір мистецтва.
У вишиванці, як і в народній пісні, майстрині передавали свої заповітні мрії про прийдешнє, про споконвічне прагнення до прекрасного. В узорах вишивки вони розповідали про свої думки, почуття та сподівання. Тому є вишивки сумні та мрійливі, є радісні та весе ... Читати далі »

Східні слов’яни в дохристиянські часи мали переважно землеробський характер господарства, а тому дуже сильно залежали від активності сонця. Дати літнього і зимнього сонцестояння є великими поворотними моментами руху сонця по небосхилу. Саме тому, з точки зору наших предків, природно було в ці дні влаштовувати святкування з використанням вогню – символу небесного світила. Влітку, в ніч з 21 на 22 червня, обрядом скочуванням палаючого колеса з пагорба у річку люди хотіли зменшити активність сонця, щоб воно повернуло на осінь, пору збору врожаю. А взимку, в ніч з 21 на 22 грудня, відбувався зворотній процес: розпалювали «новий вогонь», щоб змусити небесне світило «відродитися» та повернути на весну, пору початку польових робіт.
Коли наступали найкоротші дн ... Читати далі »

Сьогодні минає 95 років від дня народження нашого славетного земляка, одного з найактивніших фундаторів музичної й, зокрема, пісенної культури на Чернігівщині, збирача фольклору, Заслуженого працівника культури України, Лауреата обласних премій імені Григорія Верьовки (1989), імені Бориса Гринченка (1997р), Фонду Культури України (1994) - Василя Івановича Полевика.
На його честь, в 2010 році був заснований Обласний фольклорний фестиваль – конкурс імені Василя Полевика. Протягом 9 років поспіль, в м. Сновську та с. Займищі, відбувається фестиваль-конкурс, на якому найкращі фольклорні колективи презентують пісенні надбання відомого фольклориста.
Його творчість назавжди залишиться в пам’яті народній, в серцях шанувальників української музичної спа ... Читати далі »

Присвятити своє життя справі, що надає творчого окрилення й натхнення до життя, і незмінно ділитися душевним теплом з навколишніми – певно, це й увесь секрет мистецького довголіття олешнянського майстра Івана Бібіка, що 25 листопада 2020року зустрічає своє 95-річчя.
З нагоди поважного ювілею до оселі ювіляра завітали провідний спеціаліст відділу культурного розвитку та економічних питань Департаменту культури і туризму національностей та релігій ЧОДА Ірина Дерейчук, директорка Обласного центру народної творчості Юлія Солонець, Заслужений майстер народної творчості України Андрій Каменецький, Заступник директора з питань діяльності і розвитку закладів культури та народних ремесел ОЦНТ – Володимир Богданович.

Гості вручили Івану Івановичу Поч ... Читати далі »

До видатних постатей становлення та розвитку аматорського мистецтва Чернігівщини не можна не віднести непересічну особистість, відомого диригента, заслуженого артиста України, людину яка створила відомий не лише в Україні, а і за її межами хоровий колектив «Десна» - Леоніда Миколайовича Пашина!
Заслужений, народний аматорський хор України «Десна» Чернігівського міського Палацу культури заснований у 1951 році при фабриці первинної обробки вовни. Засновник і перший керівник – заслужений артист України Леонід Пашин, який працював з хором протягом 25 років. За час його роботи у 1961 році хор отримав звання «народний», у 1968 році – «заслужений».
Про біографію та творчий шлях Леоніда Миколайовича в своїй авторській книзі «Рід козацький величавий» напис ... Читати далі »

Проєкт «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» представляє видатну творчу особистість – Людмилу Анатоліївну Джим, головного балетмейстра Черніговского народного хору областного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, засновника та голову Чернігівського обласного осередку Національної хореографічної спілки України (2006-2016 рр.)
Людмила Джим працювала головним балетмейстером Чернігівського академічного народного хору обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм із 2006 року. А розпочала вона творчий шлях 1982-го як артистка балету ансамблю пісні і танцю «Полісся» Чернігівської обласної філармонії, потім працювала артисткою балету Чернігівського наро ... Читати далі »

Якщо запитати будь-кого: - "Хто така Леся Воронюк?" - мало хто дасть вам відповідь.
Так ось, запам'ятайте!
Саме їй належить ідея акції "Всесвітній день вишиванки", яку будучи студенткою факультету історії Чернівецького університету в 2006 році запропонувала Леся.
Перший рік сорочки одягнули лише студенти та викладачі університету, на наступний - свято розрослось до всеукраїнського рівня, а згодом - наші диво-кольори та розмаїття візерунків замайоріли по всьому світу.
Наша вишиванка стала брендом України, за яким нас упізнають в різних куточках планети.