Обряди та традиції, які відбувались на території Лосинівської ОТГ на день святкування Святої Трійці загалом не дуже відрізнялися від основних загальновстановлених українських.
На Трійцю, як і у всі інші православні свята, не можна шити, прати, прибирати, працювати на городі. Згідно з народною традицією, в цей день не рекомендується купатися у водоймах. В давнину це пояснювали тим, що в цей період «гуляють русалки», які можуть потягти людини у своє царство.
Головною традицією є бажати рідним і близьким здоров’я та сімейного благополуччя. У день перед святом, у батьківську суботу, поминають померлих родичів. Необхідно відвідати місця поховань, прибрати там.
На Трійцю обов’язково ходять до церкви з гілками берези, клена або дуба, а також з пол ... Читати далі »

В смт Парафіївка, Ічнянського району на свято Трійціприкрашають лепешником і гіллям береста будинки та подвір’я. У неділю люди йдуть до церкви, де проводиться святкове богослужіння.

В Ріпкинському районі свято Трійці широко не відзначають. В ці святкові дні господині наводять в будинку чистоту, прикрашають житло зеленими гілками липи, клена, яру, квітами і травами, що символізують відродження нового життєвого циклу.
Цього дня у православних храмах району проводиться одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році. В селах району - Петруші, Рашкова Слобода, Кислі, Задеріївка, Грабів, В. Осняки відбуваються храмові свята.
Господині влаштовують застілля і запрошують всіх родичів.

В Височанській громаді свято Трійці називають Зеленими святами, що пов’язане із старослов’янськими обрядами. Напередодні дівчата і молоді жінки збирали запашне зілля – чебрець, лепеху, полин, любисток, увечері заквітчували свої домівки зеленим гіллям клена, ясна та осики, які називали клечанням.
День Святої Трійці – веселе і радісне свято. У цей день за столом збирається уся велика родина. Дні перед Трійцею називаються Клечальним або Русальним тижнем, а перші три дні після – Зеленими святами. До святкування Трійці наші пращури підходили дуже ретельно, тож обряди і прикмети збереглися ще до наших днів. Перед Зеленими святами, треба повністю очистити своє житло і завершити всі справи. Рекомендується в цей день відвідати святкову церковну службу, принісши і ... Читати далі »

При проведенні фольклорних експедицій по населеним пунктам Сосницького району були зібрані та описані старовинні обряди, та традиції святкування дня Святої Трійці. В цьому регіоні обряди проведення свята зазвичай збігаються, з деякими незначними відмінностями, залежно від географічних особливості місцевості. В цей день за звичай освячували луги, робили хресні ходи і молили Бога на рясний врожай.
У обрядах виконувались пісні «Ой Троїця зелен-свято», «Ой зав’ю вінки та на всі святки», «Вербовая дощечка», водіння шума «Ой шум ходить по діброві».
В цей день прибирали оселі клечанням і співали «Наше клечання кленовоє і будьте в домі всі здоровії».
Молодь виходила на луги де проводилися ігри наприклад: прибирання куща і водіння по селу із примовк ... Читати далі »

На Срібнянщині святкування Трійці майже нічим не відрізнялось від традицій та обрядів Чернігівського краю. Святкування зазвичай припадало на неділю. Але люди готувалися до нього напередодні.
В суботу працювати на городі заборонялось, щоб не залоскотали русалки. В цей день обов’язково відбувалося прибирання оселі та подвір’я. Під вечір господар ішов до річки косити лепеху. Господиня з дітьми збирали чебрець, любисток, м’яту та ламали гілочки з липи та клену. Як оберіг від злих духів, зеленими гілками (клечанням) прикрашали ворота, хвіртку, встромляли в стріху біля дверей в будинку та хліві. На підвіконнях розкладали пахучі трави, а підлогу встеляли лепехою.
Ранок неділі розпочинався з походу до церкви (окрім років, коли церкви були знищені, а богос ... Читати далі »

Традиції, які відбуваються в Талалаївському районі під час святкування Святої Трійці.
На передодні святкування на кожному кутку села парубки встановлюють «травневе дерево» - віху прикрашену квітами, стрічками, травами. Свято розпочинається з дійства навколо віхи в центрі села. Учасники фольклорного ансамблю «Надвечір’я» виконували обрядові пісні, а дівчата в плетених вінках водили хоровод навколо святкового дерева та прикрашали його стрічками та пучечками трав з квітами.
Між хлопцями та дівчатами з різних кутків села відбулась перекличка – кожен розхвалював свою віху. Жителі згадували звичай «водити віху» - прикрашену зеленим листям та квітами дівчину. Молодь обирала найгарнішу дівчину, яку вбирали клечанням та з примовляннями обдаровували намист ... Читати далі »

с. Тупичів, Городнянський район
В с. Тупичів, Городнянського району свято Трійцю святкують 3 дні.
Господині до неї ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.
Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах запалюють свічки за упокій померлих родичів.
В неділю зранку люди відвідують святкову службу, принісши із собою зелений букет трав і квітів для освячення.

З метою популяризації української культури, збереження фольклорної спадщини Чернігівщини, Обласний центр народної творчості зібрав інформацію з нематеріальної культурної спадщини щодо обрядів, традицій, які відбувались в день святкування Святої Трійці по Чернігівській області. Тож, пропонуємо вам ознайомитися з нашим проєктом «Народні традиції на Зелені свята».
Матеріали надані ОТГ та районами, які містять свою місцеву лексику.
Трійця – одне із дванадцяти головних православних церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. День Святої Трійці також ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею. Свято Трійці нерозривно пов’язане з Великоднем, а отже – не має сталої дати. Щорічно воно відзначається у ... Читати далі »

Шановні культпрацівники! Запрошуємо вас до історико-культурологічного ескурсу у світ слов'янської писемності та культури. Разом згадаємо відомості про слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія, про те, як взагалі виникла слов'янська та наша українська мови. Поміркуємо про їх значення у нашому житті. Адже наш спільний обов'язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури. Тому завдання культпрацівників в тісній співпраці з освітянами, за політичної волі і підтримки владних структур, знаходити все нові і нові форми заходів, які б стимулювали кожного українця до щоденного утвердження іміджу високоосвіченої української нації, до плекання неоціненного скарбу, на ... Читати далі »