Головна » 2025»Жовтень»6 » Борщування в художньому музеї: українському борщу – 500 років!
Борщування в художньому музеї: українському борщу – 500 років!
10:10
Попри буремний час, у який вимушені жити Україна та українці, Обласний центр народної творчості не припиняє виконувати обрану місію – популяризувати нематеріальну культурну спадщину Чернігівщини та піклуватися про ментальне здоров’я земляків. Саме тому 3 жовтня в художньому музеї на Валу відбувся обласний культурно-мистецький захід «Українському борщу – 500 років!», приурочений до Дня українського козацтва. Організатори – КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР і КЗ «Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана» ЧОР, за сприяння Чернігівської ОДА й Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА. Партнери – «Єдиний мистецький простір Чернігівщини», ВГО «Лицарський хрест», ТОВ «Наша булочка», ГО «Спілка жінок Чернігівщини».
Розпочалося дійство зі смачної (в усіх сенсах) лекції «Як змінювалися раціон і рецепти основних страв українців у XVIII–XX століттях» від кандидата історичних наук, завідувача експозиційного відділу «Карпати» Національного музею народної архітектури та побуту (м. Київ) Вадима Назаренка, якому від усіх – величезний респект! Так майстерно та зі знанням справи подавати інформацію вміє далеко не кожен! Розташувавшись у затишному інтеграційному просторі з креативною назвою «Art&Media Hub», ми ніби здійснили подорож у часі кулінарними сторінками української історії – від «хліба насущного» і до, власне, борщу – страви, народженої саме в Україні та внесеної до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (2022 рік, елемент «Культура приготування українського борщу»). Батьківщина борщу – місто Київ, перша згадка про цю страву датована 1584 роком. Отже, вкрасти наш борщ і привласнити собі не зможе ніхто, хай хоч гопки скаче! Слухачі нагородили пана лектора щирими оплесками. А директорка ОЦНТ Надія Заваліна вручила йому ще й подяку від організаторів заходу і на додачу – бойового гусака та ексклюзивний шопер від майстрині нашого закладу Антоніни Пустовойт. До слова, цього дня пані Антоніна представляла свої вироби (гусачків і не тільки) на виставці, розгорнутій у музейному саду, разом зі своїми колегами Маріанною Ваценко (художній розпис), Лідією Гончар (лозоплетіння), Андрієм Каменецьким (різьблення по дереву), Аліною Каплюк (лялька-мотанка) й Миколою Тараненком (гончарство). А транспорт, щоб довезти всю ту рукотворну красу з нашого центру до потрібної локації і назад, надав директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського Максим Блакитний. Щиро дякуємо і йому, і водієві! Також до творчої компанії долучилися чернігівські майстрині Любов Потапенко (чернігівський традиційний восковий віночок) і Валентина Тесленко (декупаж) зі своїми яскравими шедеврами.
Не дивно, що після напрочуд цікавої «гастрономічної» розповіді у всіх неабияк розгулявся апетит. А музейним садом уже розливалися неймовірні аромати смачнезних страв, які привезли з собою представники Березнянської, Височанської, Корюківської та Михайло-Коцюбинської громад. Тому всі поспішили «на пленер». Заходи, які допомагають бодай на мить забути про реалії сьогодення, доречні й потрібні – як відпочинок, як релакс. Життя триває. Але, на жаль, триває і війна. А це – біль і втрати. Отже, присутні вшанували хвилиною мовчання полеглих воїнів та мирних людей, чиї життя обірвалися внаслідок російської агресії. Марія Шевченко завітала до Чернігова зі славнозвісними березинськими пряниками, а ще пригощала всіх охочих Пирогом Незалежності, який став візитівкою регіону, і пропонувала долучитися до майстеркласу з декорування березинських пряників. Надія Янчук частувала гостей заходу березинськими балабонами, присмаченими смаженою цибулькою та грибочками. Готувала те смакіття просто при нас, іще й устигала до ладу розповідати, що за чим і як робити. А майстриня з гарячого копчення в печі Інна Кисла привезла на захід березинські копченості, які можна було і продегустувати, і придбати. Сальтисон, підчеревинка, курочка… Смачніссімо! Яке ж борщування без борщу? Присутнім випала чудова нагода скуштувати аж чотири борщі. Наумівський зелений – неймовірно ситний, із кількома видами м’яса, вареним яйцем та грибочками. Носелівський червоний – солодкуватий і наваристий, а в Михайло-Коцюбинській громаді – навпаки, трошки з кислинкою. А ще тут варять холодний борщ із рибою та грибами. До речі, рецепти михайло-коцюбинських страв іще й «підгледіти» і занотувати вдалося. Та, власне, з них ніхто й не робив секрету. Одне слово, було всього – і борщі, і до борщів. Сальце, млинці, чебуреки, смажені пиріжки, цибулька й часничок, різна солодка випічка до чаю та кави... Столи просто ломилися від смакоти, якої вистачило на всіх. Навіть триколірна музейна кицюня Муська, яка дуже любить гостей, теж наласувалася досхочу. Щиро дякуємо вправним господиням! «Що до чого, а хліб до борщу» – кажуть у народі. Свіжим запашним хлібчиком частувала всіх «Наша булочка». У громадах Чернігівщини вміють не лише чудово готувати, а й гарно співати. Пісні лунали різні. Про любов до України, про кляту війну і наших солдатів, задушевні ліричні… І про борщ, до речі, теж. І, звісно, не були б ми українці, якби не вдарили лихом об землю й не заспівали веселої та жартівливої! Михайло-Коцюбинську громаду представляли вокальний ансамбль «Вишиваночка» Жукотківського будинку культури та вокальний ансамбль «Льонок» Дніпровського сільського клубу. Найстаршій учасниці цього колективу Оксані Власенко 90 років, але бачили б ви, як вона танцює і чули б, як вона співає! Ми бачили і чули все, зокрема й сольне виконання автентичної пісні «Береза». Пишаємося Вами, шановна Оксано Денисівно! Здоров’ячка міцного та енергії невичерпної на многії літа!
Як завше, порадував і Микола Нікодін – віртуозною грою на баяні та душевним співом. А начальниця відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Михайло-Коцюбинської селищної ради Лідія Гаєвська додала драйву власною поезією, в тому числі… заримованим рецептом борщу. І це було зовсім не банально, а навпаки – дуже класно! Коронним же номером, напевно, стала пісня «Борщ зі смаком перемоги». Це справжній гімн борщу! Адже «Борщ – це не просто суп із буряка, це зброя козака!» Піснями та музикою зігрівали душі учасників заходу вокальний ансамбль «Калина» (село Носелівка Височанської громади), хоровий колектив «Барви Придесення» (керівник – Наталія Заріцька) й оркестр народних інструментів «Святограй» (керівник – Ігор Кисіль) Корюківського міського будинку культури Корюківської громади. Підтримували земляків дівчата з Наумівського будинку народних традицій і дозвілля (це теж Корюківщина). «Ой сама я, сама…», «Стукалка-грюкалка», «Ой на горі та й сосонка гуде…», віночок українських народних пісень… Ноги самі йшли в танок, бо як-не-як, а надворі таки жовтень. Тож усі, хто трохи змерз, за п’ять хвилин запального танцю вже й неабияк упріти встигли… Подяки всім артистам-аматорам за їхню творчість. І за волонтерську діяльність також. Бо без цього наразі – ні туди і ні сюди. За звичкою, ловимо фрази-враження. «Тут так гарно, як на храму», – каже Валентина Тесленко. «Борщ у вас ох і добренний! І ви всі такі гарні. Дякуємо!» – це до дівчат із Височанської громади. І таких теплих слів – про всіх та кожного – не одне й не два, а тисячі. Залюбки дегустував борщ та інші смаколики й директор художнього музею Юрій Ткач. І враженнями ділився щиро та від душі. До слова, від Корюківщини йому подарували… чималеньку цибулину й таку саму часничину. Землячка пана Юрія Лідія Гаєвська приготувала для нього не менш оригінальний презент – тюльпани з солодкого перцю у вазі з кабачка. А Марія Шевченко вручила гостинному господареві березинську курку! Очільниця Спілки жінок Чернігівщини Тетяна Роєва, яка завітала на борщування зі своїми колежанками, відзначила, що такі заходи – як бальзам на душу, особливо в наш непростий буремний час. А ще був спонтанний майстерклас від Надії Янчук, яка вчила всіх охочих танцювати карапет. І дівчат з «Нашої булочки» ця енергійна пані пошанувала – дідуха їм на згадку подарувала. Усі причетні до того, щоб культурно-мистецьке дійство відбулося, отримали грамоти й подяки від ОЦНТ, які вручила очільниця закладу Надія Заваліна. Дякуємо кожному, хто долучився до козацького борщування: привітним господарям, партнерам, гостям і всім-всім-всім! Низький уклін воїнам ЗСУ за можливість жити, працювати і проводити такі чудові заходи! Поки є борщ – буде Україна!
Президент України